Постанова № 12240677, 27.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2010 р.Справа №2а-8895/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Кримська водочна компанія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі

про визнання протиправними та скасування рішення та податкового повідомлення рішення

за участю представників:

від позивача Редкозуб О.Є. пред-к, дов. № 25/1-08-1394 від 15.06.2010 р.

від відповідача Гайдамака О.О. пред-к, дов. № 38/10-0 від 09.09.2010 р

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду первинної скарги від 11.06.2010 р. № 2768/10/31-020 та податкове повідомлення - рішення № 0000574001/1 від 23.06.2010 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі (далі відповідач) під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2009р. зробили помилкові висновки про порушення ним вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що привело до неправомірного нарахування податкового зобовязання та до протиправного застосування штрафних санкцій.

Відповідач надіслав до суду заперечення на позов (вих.№791/9/10-0 від 29.07.2010 р.), в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову.

Представник позивача наполягав на задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові, вказував на те, що відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000574001/0 від 05.04.2010 р. та № 0000574001/1 від 23.06.2010 р. прийняти при неповному вивчені матеріалів справи.

Представник відповідача у судових засіданнях зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову, вважав, що позивачем був занижений валовий дохід за 2009 р. в наслідок авансової сплати акцизного збору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2009 р., за результатами якої 23.03.2010 р. складений акт №99/40-1/36499654.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, що в декларації з податку на прибуток за 2009р. у Додатку Р-1 р.4.6.1. «акцизний збір» підприємство відобразило суму 231910848 грн., яка є завищеною у порівнянні з сумою, зазначеною у графі 15 Розрахунку акцизного збору. Такі дії позивача за висновками податкового органу, яки були наведені в запереченнях на позов, призвели до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 4877722 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 06.04.2010 р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0000574001/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 5121608,1 грн., в тому числі 4877722 грн. основного платежем та 243886,1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, діючи відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, надіслав відповідачу скарги на зазначене вище податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду яких, були прийняти рішення про відмову в їх задоволенні.

Відповідачем 23.06.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000574001/1, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 5121608,1 грн., в тому числі 4877722 грн. основного платежу та 243886,1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що доходами з джерелом їх походження з України є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Згідно з п.п. 4.2.4. п. 4.2. ст.4 Закону не включаються до складу валового доходу суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. П.п. 5.2.5 п.5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що включаються до складу валових витрат суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Як зазначено вище, податковий орган під час проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача по податку на прибуток за 2009 р. встановив нібито наявність завищення платником податків суми валових витрат за звітний період на суму сплаченого ним акцизного збору за період з серпня по грудень 2009 р., яка відрізняється від визначеної ним в розрахунку цього платежу за вказаний період часу.

Так представник відповідача зазначив, що позивач у Додатку Р1 у рядку 4.6.1 декларації на прибуток за 2009 р. відобразив суму акцизного збору у розмірі 231910848 грн., в той час як згідно з розрахунком акцизного збору за серпень-грудень 2009 р. сума збору підлягала сплаті до бюджету за 2009 р. у розмірі 212399960 грн. На думку відповідача в декларації з податку на прибуток за 2009 р. у рядку 04.6 повинна була бути відображена сума 212451526 грн., яка змінює рядок 08 «обєкт оподаткування» декларації з податку на прибуток з суми 6383325 грн. на суму 25894213 грн.

В наслідок співставлення вказаних даних податковим органом зроблений висновок щодо заниження позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток позивача складає 4877722 грн.

Під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що у звітний період ним був сплачений акцизний збір у розмірі 2319910 848 грн., в наслідок чого саме така сума і була зазначена в декларації на прибуток за 2009 р. та віднесена ним до складу валових витрат.

Представник позивача підтвердив факт сплати позивачем акцизного збору за 2009 р. у вказаній сумі.

Приймаючи до уваги підтвердження податковим органом факту сплати у 2009р. позивачем сум податків, зборів (обовязкових платежів), зокрема, акцизного збору, в розмірах, зазначених ним в податковій декларації по податку на прибуток за 2009 р., суд, керуючись п.п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», приходить до висновку, що ним вірно визначена сума податкового зобовязання по податку на прибуток, шляхом зменшення валового доходу товариства на валові витрати, до яких віднесено сплачені ним податки, збори (обовязкові платежі), в тому числі акцизний збір.

При цьому суд вважає необхідним вказати на те, що під час розгляду справи представником відповідача було зазначено, що в подальшому позивачем була виготовлена продукція на всю суми сплаченого ним акцизного збору.

На підставі викладеного на підставі ст.11 КАС України, керуючись встановленим у ст. 7 КАС України принципом верховенства права, суд вважає, що права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем в наслідок розгляду матеріалів камеральної перевірки його податкової декларації по податку на прибуток за 2009 р

Під час судового засідання, яке відбулось 27.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.11.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі № 0000574001/0 від 05.04.2010 р. та № 0000574001/1 від 23.06.2010 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.