Ухвала суду № 122399824, 15.10.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16672/22

Провадження № 1-кп/127/579/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12022020040000291, які надійшли з Вінницької окружної прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

30грудня 2004року Апеляційним судом Вінницької області за п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, 70, 103 КК України на десять років позбавлення волі без конфіскації майна;

31січня 2019року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України на три роки чотири місяці позбавлення волі;

01 липня 2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 309 КК України на два роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки;

29квітня 2024року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 296, 71 КК України на 2 роки 2 місяці обмеження волі.

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК).

Після виконання вимог ч.3 ст. 479-2 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) обвинувачений ОСОБА_8 надав згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою сили закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння. При цьому зазначив, що наслідки такого закриття йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 підтримала думку свого підзахисного.

Прокурор проти закриття кримінального провадження не заперечувала. Разом з тим, просила приєднати до матеріалів справи відомості щодо речових доказів, накладеного у кримінальному провадженні арешту, а також щодо вартості витрат на залучення експертів.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_8 , 04.07.2022 близько 14 год. 50 хв., в умовах воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, перебуваючи в приміщенні відділу «Інтерспорт» гіпермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Товариства з обмеженою відповідальністю - «Епіцентр-К» за адресою: м. Вінниця, вул. Батозька, 1В, помітив на вішалках відділу спортивні речі. В цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, перебуваючи в примірочній, зняв з речей захисні магнітні-пристрої « ІНФОРМАЦІЯ_3 », після чого одягнув двоє шортів ТМ «Under Armour» та «Speedo». Далі, ОСОБА_8 , з метою приховання одягнутих на нього викрадених речей, одягнув свої спортивні штани. Після чого, ОСОБА_8 не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшовши повз каси, залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_8 завдав ТОВ «Епіцентр-К» майнову шкоду, згідно висновку експерта №4559/22-21 від 08.07.2022, на загальну суму 2 340 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Частиною першою статті 2 КК України регламентовано, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» (далі Закон № 3886- ІХ).

Вказаним Законом внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП), згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ).

При цьому суд враховує положення ч.6 ст. 3 КК України, відповідно до якої зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з ч.2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

В свою чергу ч.3 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Зі змісту пункту 1-2 статті 284 КПК випливає, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

При цьому пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абзацу 4 частини сьомої статті 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Частиною першою статті 479-2 КПК регламентовано, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 479-2 КПК якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Суд також враховує, що Верховний Суд (далі ВС) у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23) зауважив таке.

Частиною другою статті 51 КпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.

Аналіз указаних норм закону, як зазначив ВС, свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КпАП, а саме 2 НМДГ.

Положеннями частини першої статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).

Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, для вирішення питання щодо наявності в діянні ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення або ж ознак адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, яким він заволодів, 2 НМДГ, тобто 2 481 гривень.

Як суд вже зазначив вище, внаслідок інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, завдана матеріальна шкода на суму2340 грн. Тобто вартість майна, яким заволодів обвинувачений ОСОБА_8 є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України № 3886-IX та положень ПК настає кримінальна відповідальність, а саме 2 481 грн. (станом на момент вчинення кримінального правопорушення).

З огляду на викладене, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_8 суд з урахуванням висновків, зроблених ВС у наведеній вище постанові, а також принципу зворотної дії закону в часі, закріпленого статтею 58 Конституції України та статтею 5 КК, вважає за необхідне закрити кримінальне провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме на двоє чоловічих, спортивних шортів, чорного кольору з написами, ТМ «Under Armour» та ТМ «Speedo», які вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 підлягає скасуванню.

Речові докази, а саме:

- двоє шортів ТМ «Under Armour» та ТМ «Speedo», які вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 передані на відповідальне зберігання під розписку працівнику ТОВ «Епіцентр К»;

- DVD-R диск, який знаходиться в конверті білого кольору, на якому поміщено відеозапис з камер відеоспостереження гіпермаркет « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою АДРЕСА_2 долучено до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта суд стягує з обвинуваченого на користь держави у разі ухвалення обвинувального вироку. Поряд з тим, ч.1 ст. 126 КПК України регламентовано, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), згідно з якою КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, у постанові від 01.02.2024 (справа № 930/497/23) ВС дійшов до висновку, що закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м`якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

У вказаній постанові ВС також зауважив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дає суду змогу в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження в зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, має відшкодувати саме ця особа.

При цьому суд також вважає слушним наголосити на тому, що реабілітуючими підставами закриття кримінального провадження є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення (встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати).

Під час досудового розслідування було зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, разом з тим у судовому засіданні обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження та не наполягав на продовженні судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, а відтак не використав свого права на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (не наполягав на своїй реабілітації). Тобто настали певні обставини - втратив чинністьзакон,яким встановлюваласякримінальна протиправністьдіяння,за яких кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 виключається.

З огляду на викладене, враховуючи приписи частини першої статті 126 КПК та правовий висновок ВС, висловлений у постанові 01.02.2024 (справа № 930/497/23), суд вважає за доцільне судові витрати на залучення експертів від час досудового розслідування покласти на обвинуваченого.

Керуючись статтями 284, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження відносно нього, на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України задовольнити.

Кримінальне провадження № 12022020040000291 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме на двоє чоловічих, спортивних шортів, чорного кольору з написами, ТМ «Under Armour» та ТМ «Speedo», які вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 скасувати.

Речові докази, а саме:

- DVD-R диск, який знаходиться в конверті білого кольору, на якому поміщено відеозапис з камер відеоспостереження гіпермаркет « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою АДРЕСА_2 , який долучено до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-двоє шортів ТМ «Under Armour» та ТМ «Speedo», які вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 та передані на відповідальне зберігання під розписку працівнику ТОВ «Епіцентр К» - залишити останньому.

Стягнути на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_8 - в сумі 377,54 грн. (триста сімдесят сім грн. 54 коп.)

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: