Ухвала суду № 122398037, 17.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31923/23

Провадження № 2/761/3326/2024

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Лишняк А.О.,

від відповідача: представник Мельник Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, надання відпустки та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

У вересні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, надання відпустки та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передані до провадження судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є:

1. Скасування наказу ректора КНУ ім. Т. Шевченка від 30.12.2022 за № 822-32 (в частині скорочення посади ОСОБА_2 );

2. Скасування наказу ректора КНУ ім. Т. Шевченка від 02.08.2023 за № 08-2515-04 про звільнення ОСОБА_2 (який на цей час перебував на лікарняному);

3. Скасування наказу ректора КНУ ім. Т. Шевченка від 15.08.2023 за № 08-2601-04 про часткову зміну наказу від 02.08.2023 за № 08-2515-04 про звільнення ОСОБА_2 (який продовжував перебувати на лікарняному);

4. Поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера Астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т. Шевченка з 02.08.2023;

5. Зобов`язання відповідальних службових осіб КНУ імені Т.Г. Шевченка задовольнити заяви ОСОБА_2 про надання відпустки, які подано 13.07.2023, 31.07.2023 (вх. 648 «З»). 04.08.2023 (вх. 666 «З») та 11.08.2023 (вх. 707 «З») та видати ОСОБА_2 наказ про відпустку на період не менш як 59 днів з дня наступного після закінчення періоду тимчасової непрацездатності;

6. Стягнути з КНУ ім. Т. Шевченка суму середньої заробітної плати Позивача за період фактичного відсторонення від роботи (час вимушеного прогулу).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін, в розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

В судове засідання, яке відбулось 17.10.2024 року, позивач та його представник не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із тим, що представник позивача - адвокат Хоменко І.М. надавати ОСОБА_2 на даний час послуги правничої допомоги у даній справи поки не має можливості, через те продовжує реабілітацію в КНП «Броварській багатопрофільній клінічній лікарні», що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста з направленням на медичну реабілітацію.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.10.2024 року, представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою сторони позивача в судове засідання.

В судове засідання, яке відбулось 17.10.2024 року, третя особа не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

Судові засідання у справі призначалися неодноразово.

В судові засідання, які призначалися на 30.11.2023 року, 28.02.2024 року, 27.05.2024 року, 29.07.2024 року, 03.10.2024 року та повторно 17.10.2024 року, позивач та його представник не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а саме:

- про судове засідання призначене на 03.10.2024 року представник позивача - адвокат Хоменко І.М. був повідомлений в судовому засіданні 11.09.2024 року під звукозапис (том 4 а.с.17), під розписку представника позивача - адвоката Хоменка І.М. (том 4 а.с.19), та шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача - адвоката Хоменка І.М.;

- про судове засідання призначене на 17.10.2024 року сторона позивача була повідомлена шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача - адвоката Хоменка І.М.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України, інформація щодо справи є відкритою. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 8 ЦПК України встановлено, що інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України, учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 ст. 223 ЦПК України, встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно аналізу наведених норм права, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд звертає увагу, що в консультативному висновку, на який посилається представник позивача, як на підставу поважності причин неявки в судове засідання, зазначено про направлення на нестаціонарну медичну реабілітацію, проте у консультативному висновку не зазначено строки та час отримання такої реабілітації та про те, що Хоменко І.М. перебуває на лікарняному або у Хоменка І.М. встановлено тимчасова непрацездатність у зв`язку із хворобою.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що Хоменко І.М. не був позбавлений права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на підставі ст. 212 ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_2 неодноразово приймав участь у судових засіданнях та не був позбавлений можливості з`явитись самостійно в судове засідання або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, суд звертає увагу, що у разі повторної неможливості взяття участі в судовому засіданні сторона позивача не була позбавлена права та можливості подати до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Отже, позивач як сторона у справі та його представник також могли та повинні були слідкувати за станом розгляду позовної заяви та як добросовісні користувачі процесуальних прав з`явитись у призначені судові засідання та прийняти участь у судових засіданнях, або написати заяву про проведення розгляду справи без їх участі.

Неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки цивільним процесуальним законодавством України не передбачено можливість розгляду справи в порядку загального позовного провадження без присутності сторони позивача, якщо ним не подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як позивача, за яким відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно, так і відповідача, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, надання відпустки та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: