Ухвала суду № 122392758, 17.10.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7343/24

Провадження № 2/369/5405/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

17.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Бреус К.А.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луконіної Наталі Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі №369/7343/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Луконіна Наталя Валеріївна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо участі у вільному спілкуванні з дитиною та її вихованні батьком, який проживає окремо від неї, було частково задоволено вимоги позивача - батькові визначено такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні з донькою: кожна друга та четверта субота місяця - з 10.00 год до 20.00 год, у державні свята почергово з батьками, на день народження дитини - почергово з батьками,14 днів спільного відпочинку в літній період під час відпустки батька за умови надання останнім доказів належного харчування та проживання дитини відповідно до її віку за рахунок батька.

Вважаючи, що позивачка не виконує рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року в часині визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною навмисно, ОСОБА_2 звернувся до Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про примусове виконання вказаного рішення.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фельдман Інною Дмитрівною від 06 квітня 2022 року було відкрито виконавче провадження №68762164 з примусового виконання вказаного рішення суду. На думку представника позивача, ОСОБА_2 в межах цього виконавчого провадження, користуючись своїми правами стягувача, відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження, шляхом неодноразового подання відповідних заяв та скарг на бездіяльність державного виконавця, спонукає останнього вживати заходів до боржниці у даному ВП, в тому числі шляхом накладення штрафу та накладання арешту на кошти. Докази чого були долучені до матеріалів справи.

Як зазначає представник позивача, такі заходи примусового виконання судового рішення, яке позивачка намагається змінити в даному провадженні, завдають значну шкоду її інтересам та інтересам дитини, яка позбавляється певної частки матеріального забезпечення від матері, оскільки остання має витрачати кошти на сплату штрафів.

За такого, представник позивача вважає за доцільне просити суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу участі батька у вихованні дитини шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №68762164, що перебуває на виконанні у старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фельдман Інни Дмитрівни, до набрання рішення по справі законної сили.

У судовому засіданні представник позивача підтримала подану заяву та просила задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував та просив відмовити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань до суду не подали.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, а також матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Положеннями статті 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову та зазначається, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Із матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір, предметом якого є зміна способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

При цьому виконання рішення про визначення ОСОБА_2 способу його участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводиться Вишневим відділом ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження №68762164 на підставі виконавчого листа №369/413/17 виданого 25 березня 2019 року Святошинським районним судом м. Києва.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зупинення виконання рішення про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №524/188/18 (провадження №61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі №950/2492/19, провадження №61-11673ск20.

В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луконіної Наталі Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі №369/7343/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 18 жовтня 2024 року.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА