Ухвала суду № 122390858, 18.10.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10217/24

Провадження № 1-кс/204/2617/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пришиб Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, востанє:

- 05.08.2024 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 1 рік,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2024 року слідча СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділенням Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041680001027 від 22.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України. Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_4 ,будучи особою,яка ранішевчинила кримінальніправопорушення,передбачені ст.185,186КК України,на шляхвиправлення нестав тазнову вчинивумисне кримінальнеправопорушення противласності (крадіжку). Так, ОСОБА_4 , 18.08.2024 приблизно о 21:00 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужогомайна,яке знаходитьсяв квартирі АДРЕСА_4 ,де мешкаютьйого знайомі,та знаючи,що ключівід квартиримешканці залишаютьв електрощитовій,розташованій порядз квартирою,дістав ключз електрощитової,після чоговідчинивши вхіднідвері,проник доквартири. Після чого,перебуваючи увказаній квартирі,де діючиумисно,з корисливихмотивів таособистої зацікавленості,таємно,в умовахвоєнного стану,запровадженого з05:30год.24.02.2022Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,строк діїякого впослідуючому продовжений,з тумбочки,яка розташованав спальнійкімнаті,викрав належний ОСОБА_6 ноутбук маркиSAMSUNGGalaxyChromebookGo340XDA-KAU,вартістю 6396,67грн.,та портативнуколонку маркиHarman/KardonGOPLAY WirilessBlack,чорного кольору,вартістю 2800грн. Після чого, ОСОБА_4 утримуючи присобі вищезазначенемайно,з місцявчинення кримінальногоправопорушення зник,розпорядившись нимна власнийрозсуд,чим спричинивпотерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкодув розмірі9196,67грн.З урахуваннямвикладеного, ОСОБА_4 ,підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185 ККУкраїни,тобто утаємному викраденнічужого майна(крадіжка),вчиненому повторно,поєднаному зпроникненням ужитло,в умовахвоєнного стану.У вчиненнікримінального правопорушенняпідозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженець смт.Пришиб Михайлівськогорайону Запорізькоїобласті,громадянин України,який маєсередню-спеціальнуосвіту,офіційно непрацевлаштований,неодружений,на утриманнінікого немає,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 (центрдля переселенців«Добробут»),раніше судимий: 03.08.2017Василівським районнимсудом Запорізькоїобласті зач.3ст.186,ч.3ст.185,ст.70КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на6років.На підставіч.1,2ст.71КК Україниза сукупністювироків допризначеного покараннячастково приєднаноневідбуту частинупокарання завироком Михайлівськогорайонного судуЗапорізької областівід 07.04.2015-6місяців позбавленняволі,остаточний строкдо відбуттяпокарання увигляді позбавленняволі строкомна 6років 6місяців;05.08.2024Кіровським районнимсудом м.Дніпропетровська зач.1ст.309КК Українидо покаранняу видіобмеження волістроком 1рік.На підставіст.75КК Українизвільнений відвідбуття покаранняз випробувальнимтерміном на1рік.23.08.2024року ОСОБА_4 ,в порядкуст.ст.276-278КПК Україниповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України. Підозра відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185 ККУкраїни підтверджуєтьсята обґрунтовуєтьсязібраними підчас досудовогорозслідування доказами,а саме:рапортом провиявлене кримінальнеправопорушення; протоколом прийняттязаяви прокримінальне правопорушення(аботаке,що готується);протоколом допитупотерпілої ОСОБА_6 ;протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від23.08.2024;протоколом зняттяпоказань технічнихзасобів,що маютьфункції відеозаписувід 23.08.2024;протоколом оглядувідеозапису від23.08.2024;протоколом допитусвідка ОСОБА_7 ;протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від23.08.2024;висновком судовоїтоварознавчої експертизи№4103/24від 23.08.2024;іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідуванняв їхсукупності. Метою затриманняє подальшерозслідування кримінальноїсправи шляхомпідтвердження абозняття підозр,які єпідставою длязатримання.Таким чином,факти,які викликаютьпідозру,не повиннібути такогож рівня,як ті,які необхіднідля обґрунтуванняобвинувального вирокуабо навітьпритягнення довідповідальності,що настаєна наступномуетапі процесукримінального розслідування.Стороною обвинуваченнядотримано вимогурозумної підозри,оскільки наявніна данийчас доказиу кримінальномупровадженні свідчатьпро об`єктивнийзв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненнямкримінального правопорушення,яке йомуінкримінується,тобто виправдовуютьнеобхідність подальшогорозслідування уцьому провадженніз метоюдотримання імперативнихзавдань кримінальногопровадження,визначених статтею2КПК України. Аналізуючи зібранідокази,орган досудовогорозслідування приходитьдо висновкупро наявністьфактів тавідомостей,які вказуютьна те,що саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,причетний доскоєння вищевказаногозлочину. Також,проаналізувавши матеріалиданого кримінальногопровадження,досудове розслідуванняприходить довисновку продоцільність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,так якматеріали кримінальногопровадження містятьвагомі доказипро вчиненняостаннім тяжкогокримінального правопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волівід 5до 8років. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,3,5ч.1 ст.177КПКУкраїни,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина свідків,експертів уцьому кримінальномупровадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення.

Також,в ходідосудового розслідуваннявстановлено,що підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимийза майновізлочини.05.08.2024 Кіровським районнимсудом м.Дніпропетровська зач.1ст.309КК Українидо покаранняу видіобмеження волістроком 1рік.На підставіст.75КК Українизвільнений відвідбуття покаранняз випробувальнимтерміном на1рік,тому єпідстава вважати,що ОСОБА_4 є особою,яка зневажливоставиться донорм чинногокримінального процесуальногозаконодавства України,а томуможе вчинитиінше кримінальнеправопорушення.

Враховуючи сукупністьвищевикладених обставин,суспільну небезпекудій підозрюваного,вчинених вумовах воєнногостану,досудове розслідуванняприходить довисновку,що вразі застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівщодо підозрюваного ОСОБА_4 таких як:особисте зобов`язання,особиста порука,застава,домашній арешт,існує реальназагроза переховуванняйого відорганів досудовогорозслідування тасуду,можливість вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовження кримінальногоправопорушення,у якомупідозрюється,не призведутьдо забезпеченнянормальної поведінкипідозрюваного тавиконання процесуальнихрішень укримінальному провадженні.Відповідно доч.3ст.183КПК Українислідчий суддяпри постановленніухвали прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюзобов`язаний визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним обов`язків,передбачених кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни. Згідно з вимогами п.3ч.5ст.182КПК Українирозмір заставищодо підозрюваногоу вчиненітяжкого злочинувизначається вмежах від20до 80 розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб. На думку органу досудового розслідування та прокурора застава навіть у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та свідчить про те, що ОСОБА_4 має можливість сплатити посильну для нього розмір застави, із врахуванням його майнового стану. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, так як має двох дітей та хоче працювати.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Всі зазначені ризики знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи, вчинення злочину у період іспитового строку, перебування у розшуку після оголошення підозри, також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 100000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 1 листопада 2024 року.

Визначити заставу у розмірі 100000(стотисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до СВ ВП № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1