КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2024 року № 320/3370/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2022 №272910413 (Форма «В4») про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» (податковий номер 39839108) за травень 2022 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року, поданої ТОВ «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» за результатами якої 20.09.2022 складено акт №26363/ж5/26-15-04-13-03/39839108 Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» (податковий номер 39839108) за травень 2022 року (далі по тексту Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що позивачем на порушення норм п. 192.1 статті 192 ПК України завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за травень 2022 року на суму ПДВ 79 446грн.
На підставі встановленого порушення відповідачем 19.10.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №272910413, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року у розмірі 79 446,00грн.
В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пп. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Положеннями пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про можливість включення до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН у звітному періоді, в якому такі податкові накладні були зареєстровані.
Згідно пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналіз означених вище норм у сукупності дає підстави для висновку про надання позивачу, як платнику ПДВ, зокрема і у спірному періоді (травень 2022 року) право включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, відображені у податкових накладних, які не були зареєстровані в ЄРПН, на підставі наявних у нього первинних документів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає, на період починаючи з 24 лютого 2022 року, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Виходячи з положень абзацу 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, включені позивачем до податкової декларації з ПДВ, за травень 2022 року, податкові накладні та розрахунки коригувань на спірну суму повинні бути зареєстровані до 15.07.2022.
Відповідач в Акті перевірки зазначив про встановлення зменшення податкових зобов`язань на суму ПДВ 440837грн. шляхом включення до рядка 7 декларації розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації на суму 79446грн.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Матеріали перевірки це, зокрема, акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною.
З наведених положень вбачається про долучення до акта перевірки, як документу, який відображає результати такої перевірки, інформативних додатків.
Разом з тим, незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14.
Водночас, Акт перевірки не містить переліку розрахунків коригування до податкових накладних, з порушенням граничних термінів реєстрації, на суму ПДВ 79 446грн., що, в свою чергу, унеможливлює дослідження означених обставин на предмет наявності чи відсутності такого порушення.
У даному випадку, позивач не заперечує, що ним було включено до складу податкового кредиту до податкової декларації, за травень 2022 року, суми ПДВ за податковими накладними та розрахунками коригувань, які були зареєстровані 15.07.2022.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністративного податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ від 12.05.2022 до пункту 69.1 статті 69 розділу ХХ Податкового кодексу України були внесені зміни.
Так, вказаним Законом у розділі ХХ «Перехідні положення» абзац 3 підпункту 69.1 статті 69 Податкового кодексу викладено в такій редакції:
«Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.».
Таким чином, вказана норма передбачає можливість реєстрації платником податків у строк до 15 липня 2022 року податкових накладних, складених в період з 1 лютого по 31 травня 2022 року.
За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06.05.2021 у справі №820/6160/16, дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Крім того, згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини 2 статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
Таким чином, з урахуванням вказаних висновків кінцевою датою реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань, складених у період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, є 15 липня 2022 року включно.
Отже, суд вважає обґрунтованими доводи ТОВ «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ», що останнє мало законні підстави для відображення таких сум ПДВ за травень 2022 року, відповідно до первинних (розрахункових) документів.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.10.2022 №272910413 (Форма «В4») є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» та наявності підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2481,00грн. (платіжна інструкція від 20.12.2022 №385).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 2481,00грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 19.10.2022 №272910413 (Форма «В4»).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ЕКСПЕРТ ПРОДЖЕКТ» судові витрати в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 122390237, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/3370/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: