Ухвала суду № 122389510, 11.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

11 жовтня 2024 року м. Київ № 320/44126/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Шкребтій В.В.,

представника відповідача - Мірошниченко О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом Управління поліції охорони в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління поліції охорони в місті Києві № 845 від 02.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Шевченківського РВ УПО в м. Києві, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в частині, що стосується позивача;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління поліції охорони в м. Києві № 637 о/с від 02.11.2023, яким позивача ОСОБА_1 старшого сержанта поліції поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №1 Шевченківського РВ УПО в м. Києві, відповідно до ЗУ «Про національну поліцію», було звільнено зі служби в поліції згідно пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77, в частині, що стосується позивача;

- зобов`язати поновити ОСОБА_1 на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 1 Шевченківського РВ УПО в м. Києві;

- стягнути з Управління поліції охорони в м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- зобов`язати Управління поліції охорони в місті Києві допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді сержанта поліції поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №1 Шевченківського РВ УПО в м. Києві та в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що відповідно до статті 31 Дисциплінарного статуту (Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану), поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наказом від 02.11.2023 №637 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0025441), поліцейського (ККП-5162) взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №1 Шевченківського РВ Управління було звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. З Наказом від 02.11.2023 № 637 о/с позивач ознайомився 02.11.2023 та в цей же день отримав копію цього наказу, трудову книжку та військовий квиток. Тобто позивач пропустив 15-денний строк на подання позову до адміністратвиного суду для оскарження дисциплінарного стягнення.

У подальшому представник позивач подав заяву про поновлення строку зверння до суду, в обгрунтування якої, зазначив, що позивач не міг належним чином захищати свої права так як в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав травму голови. Крім того, ОСОБА_1 захищав свої права у Богуславському районному суді Київської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Звертаючись до адміністративного суду позивач керувався ч.5 ст. 122 КАС України відповідно до якої - для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У судове засідання, призначене у справі на 11.10.2024 з`явились позивач, предтавник позивача та представник відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав доводи клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подане клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, судом встановлено таке.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із приписами частини третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписами частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Закон № 2337-VIII або Дисциплінарний статут Національної поліції України) у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей визначених цим розділом.

Статтею 30 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі. або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Частиною 3 статті 30 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 4 статті 31 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як встановлено судом предметом спору у справі є визнання протиправним та скасування Наказів Управління поліції охорони в м. Києві № 637 о/с від 02.11.2023, №845 від 02.11.2023.

Наказом №845 від 02.11.2023 притягнуто до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Шевченківського РВ УПО в м. Києві, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Зі змісту наказу від 02.11.2023 №637 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0025441), поліцейського (ККП-5162) взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 1 Шевченківського РВ Управління було звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

З Наказом від 02.11.2023 № 637 о/с позивач ознайомився 02.11.2023 та в цей же день отримав копію цього наказу, трудову книжку та військовий квиток, що підтверджується даними наданої відповідачем форми 41 "Підписка" від 02.11.2023. При цьому позивач даної обставини не заперечував.

Таким чином, останнім днем строку на звернення до суду, щодо оскарження наказу Управління поліції охорони в м. Києві від 02.11.2023 № 845 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Шевченківського РВ УПО в м. Києві» та наказу Управління поліції охорони в м. Києві 02.11.2023 №637 о/с «По особовому складу», є 17.11.2023 згідно з ч. 4 ст. 31 «Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, як вбачається зі штампу на позовній заяві Київського окружного адміністративного суду за № 55520, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 29.11.2023, отже, позивач пропустив 15-денний строк звернення до суду, що передбачений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП строк оскарження наказу.

Як зазначає позивач у заяві про поновлення пропущенного строку звернення до суду, він не міг належним чином захищати свої права так як в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав травму голови.

Разом з тим, посилаючись на вказані обставини, будь-яких доказів на їх підтвердження позивачем надано до суду не було.

Крім того, позивач вказує на те, що він свої права захищав у Богуславському районному суді Київської області при розгляді справи про адміністратвине правопорушення № 358/1765/23. Постановою Богуславського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року провадження у об`єднаній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КупАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністратвиного правопорушення. Отримавши зазначену постанову ОСОБА_1 , відразу звернувся із позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Зазначені доводи позивача не беруться судом до уваги, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено яким чином звернення до Богуславського районного суду Київської області перешкоджало позивачу одночасно звернутися до Київського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження Наказів № 637 о/с від 02.11.2023, № 845 від 02.11.2023.

Суд зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вважає, що позивач не навів достатніх обґрунтувань, та не довів належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які підтверджують обставини на які посилається позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (хвороба, військові дії, стихійні лиха тощо) та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування місячного строку звернення до суду, а не 15-денного як вказує відповідач у клопотанні про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини восьмої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 28.03.2023 по справі № 420/22052/23 щодо поновлення на роботі працівника поліції зазначено, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22 від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Отже, враховуючи пправові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі слід застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у суду відсутні підстави вважати пропуск строку на звернення до суду таким, що було пропущений з поважних причин. При викладених обставинах, судом не встановлені підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.240 КАС України, клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Управління поліції охорони в м. Києві про залишення адміністративного позову у справі № 320/44126/23 без розгляду задовольнити.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.10.2024.