Ухвала суду № 122389301, 17.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року справа № 640/696/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 за № 2040ц про звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, як здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департамент організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням закон його оперативними підрозділами та підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора, а у разі ліквідації цієї посади поновити на аналогічній посаді в Офісі Генерального прокурора;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24.12.2019 і по день фактичного поновлення на посаді.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що оскаржуваним наказаом його було звільнено із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24.12.2019. Вказаний наказ позивач вважає незаконним, оскільки посилання в наказі лише на правову норму без конкретизації підстави для звільнення призвело до порушення принципу юридичної визначеності, а також обмежує право позивача на захист його інтересів.

Крім того позивач вказує, що станом на 21.12.2019 Генеральна прокуратура України не перебувала у стані ліквідації або реорганізації. Також позивач зазначає, що змісту оскаржуваного наказу вбачається, що фактичною підставою для його звільнення із займаної посади стало невідоме рішення кадрової комісії № 1, яке не має ані номеру ані дати його прийняття. Отже наказ містить відсилку до документу, якій не має жодних реквізитів, що унеможливлює встановлення конкретних причин його звільнення, є порушенням принципу юридичної визначеності та конституційних прав.

Крім цього, позивач наголошує, що його було звільнено із займаної посади фактично неповноважною особою. З огляду на те, що п. 1 ч. 2 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що особами, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є Генеральний прокурор - стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора, проте позивач за своєю посадою станом на 21.12.2019 не перебував у складі Офісу Генерального прокурора, а відтак останній не мав повноважень на звільнення позивача із займаної посади.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд цієї справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Офісу Генерального прокурора подав до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заява мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність справи свідчить про те, що дана справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження. Крім того, зазначає, що посада, на якій перебував позивач відноситься до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Дана справа згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не належить до категорії справ незначної складності, тому підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, представником позивача також було подано до суду клопотання, в якому він просив провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказані заяви, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, виходячи із наступного.

Нормами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються не тільки справи незначної складності, а і будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.

У даному випадку, предмет спору не підпадає ні під категорію спорів, передбачених як ч. 4 ст. 12 КАС України, ні ч. 4 ст. 257 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а й інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 № 580/3388/19 адміністративне провадження № К/9901/16552/20, яка враховується судом при розгляді поданої заяви, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

При прийнятті справи до свого провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що передбачені п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 44 КАС України права учасників справи не обмежуються при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки, окрім іншого, сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору, подавати клопотання, надавати необхідні докази, формувати власну правову позицію, тощо письмово.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд на даний час не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а заяви представників сторін підлягають залишенню без задоволення.

Крім того, 20.05.2024 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 за №1/2 від 03.12.2019 щодо неуспішного проходження атестації прокурором другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 .

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора № 2040п від 21.12.2019 «Про звільнення з посади прокурора другого віділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 » на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019.

3. Поновити ОСОБА_2 на посаді прокурорам другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, яку він обіймав до звільнення, або на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора з 24.12.2019.

4. Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з урахуванням усіх надбавок та премій, виплачених працюючим прокурорам, починаючи з 24.12.2019 до дня ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

Розглянувши вказану заяву, перевіривши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем, всупереч вимогам ч. 3 ст. 262 КАС України, ч. 1 ст. 47 КАС України, уточнену позовну заяву, якою фактично збільшено позовні вимоги, подано поза межами строків подання такої заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні, зокрема, містить підстави заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2, 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що провадження в цій справі було відкрито Окружним адміністративним судом м. Києва ще 22.01.2020, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а заяву про збільшення позовних вимог позивач подав до суду 20.05.2024, більше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку.

Варто зазначити, що законодавець надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог зазначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Отже, суд акцентує увагу, що зміна одночасно підстави і предмету фактично є новим позовом.

Водночас поданою заявою позивач змінює позовні вимоги, які не були заявлені у первісному позові, фактично позивач змінює предмет і підстави позову.

В даному випадку право позивача на доступ до суду в межах змінених позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не поданням ним заяви про уточнення до адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про уточнення до адміністративного позову, а тому вона підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 47, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяв представників сторін про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Заяву позивача про збільшення позовних вимог по адміністративній справі № 640/696/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.