Ухвала суду № 122385689, 16.10.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3788/24

провадження № 1-кп/610/199/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області із Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 12024221080000453 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою судді від 02.10.2024 зазначене кримінальне провадження призначено в підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, вказуючи на те, що у кримінальному провадженні є всі матеріали, необхідні для його розгляду в судовому засіданні.

Крім того, прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_4 від суду з метою уникнути відповідальності, можливість перешкоджання встановленню істини шляхом незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Потерпіла надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду та щодо продовження строків тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підсудне Балаклійському районному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення його прокурору відсутні.

Підстав для закриття провадження немає.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2024 ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком по 30.10.2024, з визначенням суми застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися інші ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.

Оскільки ОСОБА_4 вже має кримінальний досвід внаслідок неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності, звільнявся від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку знову вчинив нове кримінальне правопорушення, відбував реальне покарання у виді позбавлення волі, від відбування покарання звільнявся умовно-достроково, після чого знову вчинив нове кримінальне правопорушення, що може свідчити про її виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитись від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення та перевиховання, тому є обґрунтований підвищений ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України судимості не має, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, що спричинило смерть потерпілого, відповідальність за які передбачає лише позбавлення волі строком від 7 до 10 років, і тяжким злочином, вчинений в умовах воєнного стану,.

Таким чином, на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обгрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також ризики переховування від суду.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, його вік та стан здоров`я.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, на сьогоднішній час судом не встановлено.

Застава судом не визначається, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у в чиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 199, 314-316, 331, 371, 372, 384 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221080000453 від 09.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на 28.10.2024на 15.00 годину у відкритому судовому засіданні в приміщенні Балаклійського районного суду Харківської області за адресою: м. Балаклія Харківської області, вул. Соборна, 87.

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься суддею одноособово за участю прокурора, потерпілої, обвинуваченого та захисника.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто по 14 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено і оголошено 18 жовтня 2024 року о 13.15 годині.

Головуючий: ОСОБА_1