Рішення № 122381482, 16.10.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3391/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3391/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР"

до Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.07.2024 за вих. №1149 до Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 6.413,86 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3406/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024.

Ухвалою від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 02.09.2024 від відповідача надійшов відзив.

Через систему «Електронний суд» від позивача 04.09.2024 надійшла відповідь на відзив.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Відповідач є власником нежитлового приміщення у будинку, який обслуговується позивачем. Оскільки відповідач у період з 01.07.2021 до 31.10.2023 не сплатив позивачу вартість наданих послуг, останній звернувся до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не надав документів, які б підтверджували правомірність його розрахунків і обґрунтованість стягуваної суми, а також докази надання житлово-комунальних послуг відповідачу. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт і рахунки, направлені відповідачу, що викликає сумніви щодо реальності таких правовідносин.

Також відповідач вважає, що розрахунки заборгованості виконані з порушенням чинного законодавства, що також ставить під сумнів обґрунтованість позовних вимог. Вони не підтверджені необхідними документами, такими як акти наданих послуг, кошториси витрат, а також не узгоджуються з чинними тарифами, встановленими відповідними державними органами. Крім того, позивач не надав належних доказів наявності у нього прав на управління будинком і прибудинковою територією, що також впливає на можливість звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Це ставить під сумнів правомірність дій позивача як управителя майна, а отже, і саму законність вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідач, будучи фізичною особою-підприємцем, не отримував від позивача комунальні послуги за договором, оскільки позивач, як зазначено, не надає послуги підприємцям, а лише фізичним особам. Отже, характер правовідносин та статус відповідача як ФОП свідчать про необхідність розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; строку його дії; надання послуг; настання строку оплати за надані послуги; наявності заборгованості за надані послуги; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що 20.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" було визначено управителем будинку, споруди або групи будинків i споруд у Саксаганському районі (об`єкт № 2) м. Кривого Рогу, що підтверджується укладеним договором з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради (замовник) про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у Саксаганському районі (а.с.13-14, том 1).

Починаючи з 20.01.2014 ТОВ "Житлосервіс-КР" здійснює функції управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також, відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

У додатку до договору "Об`єкт № 2" (а.с. 15, том 1) наведений перелік адрес, які у сукупності визначені як "об`єкт № 2", в якому, серед інших зазначена адреса: проспект Гагаріна, будинок 17.

Відповідно до Акту прийому - передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд, який є додатком до договору з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд від 20.01.2014 на обслуговуванні ТОВ "Житлосервіс-КР" у Саксаганському районі перебуває об`єкт № 2.

Згідно з інформацією, яка міститься у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 87,50 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

В якості підтвердження надання послуг з управління будинком за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна, будинок 17, позивач надає інформацію про витрати на утримання будинку за період з липня 2021 року до жовтня 2023 року.

Для оплати заборгованості позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 6.413,86 грн за період з липня 2021 року до жовтня 2023 року (арк. 20-29, том 1).

До справи долучені і акти здачі-приймання робіт на загальну суму 6.413,86 грн за період з липня 2021 року до жовтня 2023 року (арк. 30-39, том 1), які підписані лише з боку позивача.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.04.2024 за №642 (арк. 40, том 1), у якій позивач повідомив відповідача, що станом на 01.04.2024 заборгованість відповідача перед позивачем складає 16.265,27 грн, яку слід сплатити. До претензії позивач долучив рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт. В якості доказів надіслання претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 30.04.2024 (арк. 41, том 1) та фіскальний чек від 30.04.2024 (арк. 41, том 1).

Оскільки відповідач у добровільному порядку не погасив існуючу заборгованість позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 6.413,86 грн заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст.ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом, договір на відшкодування витрат на обслуговування будинку між позивачем та відповідачем не укладався.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем у період з 01.07.2021 по 31.10.2023 були надані відповідачу як власнику приміщення №58 будинку № 17 по проспекту Гагаріна, послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 6.413,86 грн.

На підтвердження надання комунальних послуг у період з 01.07.2024 по 31.10.2023 позивачем долучені і акти здачі-приймання робіт на загальну суму 6.413,86 грн за період з липня 2021 року до жовтня 2023 року (арк. 30-39, том 1), які підписані лише з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, для оплати наданих комунальних послуг позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 6.413,86 грн за період з липня 2021 року до жовтня 2023 року (арк. 20-29, том 1).

Нарахування за надані житлово-комунальні послуги проводилося на підставі: Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII; рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 178 від 12.04.2017, яке встановлює розмір тарифу на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, що надаються населенню м. Кривого Рогу ТОВ "Житлосервіс-КР" по кожному будинку окремо (калькуляційною одиницею є 1 кв. м загальної площі будинку, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи); рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 231 від 10.05.2017 "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради" від 27.12.2011 № 435 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м. Кривому Розі"; наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"; наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".

У зв`язку з не оплатою відповідачем вказаних вище рахунків позивач звертався до відповідача з претензією від 30.04.2024 за №642 (арк. 40, том 1), у якій позивач повідомив відповідача, що станом на 01.04.2024 заборгованість відповідача перед позивачем складає 16.265,27 грн, яку слід сплатити. До претензії позивач долучив рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт. В якості доказів надіслання претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 30.04.2024 (арк. 41, том 1) та фіскальний чек від 30.04.2024 (арк. 41, том 1).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання вказаного закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У пункті 6 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пункт 5 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" містить визначення житлово-комунальних послуг, за яким житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать:

- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний:

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Нормами частини 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2)винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність (частина 3 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно із частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Як визначено частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень статей 1, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Співвласник зобов`язаний своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У відповідності до статті 360 Цивільного Кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" унормовано, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Положеннями статті 9 визначений порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з частинами 1-2 якої, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, зазначеними нормами закону передбачено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 904/2236/17 та постанові Верховного суду України від 30.11.2013 у справі №6-59цс13.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, з огляду на таке.

В матеріалах справи наявні рахунки з 01.07.2021 по 31.10.2023, акти здачі-прийняття робіт з 01.07.2021 по 31.10.2023, претензія за вих. № 643 від 30.04.2024, до якої позивач долучив рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт. В якості доказів надіслання претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 30.04.2024 (арк. 41, том 1) та фіскальний чек від 30.04.2024 (арк. 41, том 1), також вищевказані документи були отримані відповідачем разом з позовною заявою

Відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Суд відзначає, що доказів складання актів-претензій щодо ненадання у період з липня 2021 року по жовтень 2023 року послуг, надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.

Щодо заперечень відповідача в частині того, що дана справа не підлягає розгляду господарськими судами, судом відхиляються, з огляду на таке.

У даному випадку спірна заборгованість виникла внаслідок споживання комунальної послуги саме у нежитловому приміщенні, власником якого є Муха Віктор Анатолійович, який з 25.03.2005 і по теперішній час зареєстрований як фізична особа підприємець.

Заборгованість виникла в період з 01.07.2021 по 31.10.2023, отже в період ведення відповідачем господарської діяльності, відповідно до розділу "Види діяльності" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 57, том 2), основним видом діяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Мухи Віктора Анатолійовича є "68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", що свідчить про можливе використання належного відповідачу нерухомого майне саме з комерційною (підприємницькою) метою.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає можливість реєстрації майна за фізичною особою - підприємцем, будь-яке майно (призначене чи не призначення для ведення підприємницької діяльності) підлягає реєстрації виключно як за фізичною особою, незалежно від наявності у неї статусу підприємця, оскільки вона з моменту реєстрації як фізична особа - підприємець не перестає існувати як фізична особа та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном;

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про факт придатності та пристосування нежитлового приміщення загальною площею 87,50 кв. м, розташованого за адресою: місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна, будинок 17, приміщення 58, для використання саме з комерційною метою та у підприємницькій діяльності.

Жодного доказу використання спірного нерухомого майна у спірному періоді саме для особистих (побутових) потреб фізичної особи - відповідача матеріали справи не містять.

Господарський суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, враховуючи низьку вірогідність використання придатного для ведення підприємницької діяльності нежитлового приміщення саме у побутових цілях фізичної особи, особливо за умови наявності у неї статусу підприємця та основного виду діяльності - здача в оренду нерухомого майна; відсутність відповідних доказів та наявність тільки усних пояснень та тверджень відповідача щодо невикористання спірного нежитлового приміщення у підприємницькій діяльності, а також перелічені вище обставини, докази та факти, суд приходить до висновку, що більш вірогідними є докази, які підтверджують використання відповідачем спірного нежитлового приміщення у спірному періоді саме з підприємницькою (комерційною, господарською) метою.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у період з 01.07.2024 по 31.10.2023 послуг з утримання будинку та прибудинкової території на суму 6.413,86 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території у спірному періоді, а також встановлене судом порушення строків його оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6.413,86 грн визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6.413,86 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мухи Віктора Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (50049, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СПАСЬКА, будинок 17-А; ідентифікаційний код 38334911) 6.413,86 грн (шість тисяч чотириста тринадцять грн 86 к.) основної заборгованості, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк