Ухвала суду № 122378263, 15.10.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Черкаси справа № 925/866/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С.,

учасники у справі про банкрутство: не з`явились,

розглянувши у попередньому засіданні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»,

до боржника, селянського (фермерського) господарства «БІЛИЙ ЛЕБІДЬ»,

про банкрутство юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича, попереднє засідання суду призначено на 15.10.2024.

Від розпорядника майна боржника надійшли наступні документи:

1)звіт про результати розгляду грошових вимог до боржника, в якому вимоги ініціюючого кредитора підтримує в повному обсязі;

2)клопотання про проведення попереднього засідання суду без його участі.

Від представника ініціюючого кредитора надійшла заява про проведення попереднього засідання суду без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Учасники у справі про банкрутство боржника у попереднє засідання суду не з`явились, від боржника жодних клопотань, заперечень не надійшло.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Вимоги ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС», до боржника на суму 860 838,67 грн. основного боргу та 24 224,00 грн. витрат зі сплати судового збору, які визнані відповідно до ухвали суду у цій справі від 20.08.2024, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у заявленому розмірі в порядку черговості, визначеної ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ініціюючим кредитором заявлено додаткові грошові вимоги до боржника в межах строку, встановленого частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, на загальну суму 3 843 637,23 грн., з яких: 4 844,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання даної заяви, 3 458 453,51 грн. інфляційних втрат, 380 338,92 грн. 3% річних.

В обґрунтування додаткових грошових вимог, ініціюючий кредитор зазначив, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16.11.2009 по справі №2-1362/09, ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 30.06.2023 по справі №2-1362/09, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08.10.2009 по справі №2-1334/09 боржником не виконані, заборгованість в розмірі 860 838,67 грн. не погашена, у зв`язку з чим нараховані інфляційні втрати та 3% річних за період з 17.11.2009 (наступна дата прострочення) по 19.08.2024 (дата, яка передує введенню мораторію у даній справі).

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Господарського кодексу України:

ч.1 ст.193. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ч.1 ст.612. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ст.625. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Враховуючи те, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено вірно та підтверджено належними доказами, суд приходить до висновку, що заява про визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1,2 ст.45. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

(…)

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

(…).

п.1 ч.2 та ч.3 ст.47. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

п.1, 4 ч.1 ст.64. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Заяв з вимогами до боржника від інших кредиторів в межах строку, встановленого частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду не надійшло.

Керуючись статтею 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

І.Затвердити перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»:

- 24 224,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга);

- 860 838,67 грн. основного боргу (четверта черга);

- 4 844,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника (перша черга);

- 3 458 453,51 грн. інфляційних втрат (четверта черга);

- 380 338,92 грн. 3% річних (четверта черга).

ІІ.Визначити наступні дати:

проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 22.11.2024 за місцезнаходженням боржника. Розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовати їх проведення;

проведення підсумкового засідання суду 10.12.2024 об 11 год. 15 хв. за місцезнаходженням Господарського суду Черкаської області (м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал 312).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 16.10.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С. Боровик