Ухвала суду № 122362644, 15.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2024 року справа № 580/10022/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Державного виконавця Другого відділу ДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Глущенко А.С. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

10.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Державного виконавця Другого відділу ДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Глущенко А.С. (18018, місто Черкаси, пр-т.Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 36157425) про:

визнання протиправною бездіяльності виконавців відповідача Назаренко В.А. та Глущенко А.С. у межах виконавчого провадження №69665856;

зобов`язання відповідача скасувати нарахування виконавчого збору щодо нього, як боржника, в сумі 12196,94грн у межах виконавчого провадження №69665856;

зобов`язання відповідача скасувати виконання постанови від 21.02.2024 про звернення стягнення на доходи боржника у частині стягнення виконавчого збору у межах вказаного вище виконавчого провадження.

Додатково просив:

звільнити його, як інваліда ІІ групи від сплати судового збору;

витребувати у відповідача виконавче провадження №69665856.

Обґрунтовуючи зазначив, що 21.02.2024 відповідач прийняв постанову про накладення на нього штрафу у зв`язку із заборгованістю по аліментах та постанову про звернення стягнення на його доходи, у т.ч. виконавчий збір у сумі 11692,45грн. Стверджує, що заборгованість зі сплати аліментів виникла через бездіяльність державного виконавця та порушення норм чинного законодавства. 13.10.2022 на особистому прийомі у державного виконавця ОСОБА_2 подав заяву про перерахунок суми боргу аліментів. Відповідь на заяву не отримав. Всупереч вимог законодавства за увесь період виконавчого провадження з серпня 2022 року до лютого 2024 року державний виконавець ОСОБА_2 не повідомила його про наявність заборгованості зі сплати аліментів та її розмір та не вчинила дій направлених на стягнення аліментів. Вказав, що неодноразово звертався до виконавця ОСОБА_3 за роз`ясненнями щодо законності штрафу та виконавчого збору. У червні отримав розрахунок нарахування виконавчого збору без дати та реєстраційного номеру в сумі 12196,94грн. 15.08.2024 подав скаргу керівнику Другого відділу ДВС у м.Черкаси щодо бездіяльності державного виконавця з вимогою скасувати постанову про накладення штрафу та розрахунок про нарахування виконавчого збору. 07.10.2024 на особистому прийомі у виконавця отримав відповідь, в якій не зазначені причини бездіяльності виконавця, а вимоги щодо скасування постанов та нарахувань проігноровані.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно зі ст.ст.19, 287 КАС України справа підсудна Черкаському окружному адміністративному суду.

Щодо звільнення від сплати судового збору суд урахував.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Посвідченням серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи. Отже, звільнений від сплати судового збору відповідно до вказаного вище закону та для вирішення цього питання ухвалення окремого рішення суду не передбачено.

Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Позивач під час оформлення позовної заяви не врахував вимоги пунктів 4-5, 9 ч.5 ст.160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів,виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі №990/150/23 підкреслила, що зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту. Враховуючи вимоги процесуального закону, що формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Ознайомившись із позовною заявою, суд з`ясував відсутність у ній викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до вказаного органу влади, в частині зазначення норм права про повноваження, які, на його думку, не виконані або порушені, а позовні вимоги викладені настільки загально, що не дозволяє з`ясувати зміст спірних правовідносин та зміст доводів позивача. Заявляючи позовні вимоги щодо протиправності бездіяльності держаних виконавців Назаренко В.А. та Глущенко А.С., не вказав в чому саме вона полягає, не зазначив, в який спосіб відповідач, як суб`єкт владних повноважень має відновити, порушене, на його думку, право, якими доказами підтверджуються факти порушення його прав, які норми права порушені відповідачем. Натомість обмежився твердженням про те, що з серпня 2022 року до лютого 2024 року державний виконавець ОСОБА_2 не повідомила його про наявність заборгованості зі сплати аліментів та її розмір та не вчинила дій направлених на стягнення аліментів. Таке посилання свідчить і про пропуск позивачем 10-денного строку на звернення до суду, визначеного в ст.287 КАС України.

При визначенні складу відповідачів позивач має урахувати, що відповідальним за дії посадовою чи службової особи органу державної влади є саме такий державний орган. Намість у позовній заяві зазначено відповідачем посадову особу - ОСОБА_3 без відомостей про неї та відділ органу державної влади з неправильним його найменуванням. Зокрема, за вказаним позивачем кодом ЄДРПОУ зареєстровано ДРУГИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИУ МІСТІ ЧЕРКАСИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ). То ж позивач має остаточно визначитися, з ким у нього виник спір та до кого заявляє позовні вимоги, для чого належно оформити позовну заяву, вказавши вірну повну назву та ідентифікаційні дані про відповідача, а також виклад обставин і зміст позовних вимог до нього.

Суд акцентує, що відповідно до вимог ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тобто, сторона, яка ініціює судовий процес визначає предмет спору, вказує свої доводи та подає докази для їх обґрунтування. Суд має обов`язок перевірити обґрунтованість позовних вимог та заперечень на них і не наділений повноваженням ініціювати позов, визначати межі судового розгляду за відсутності вказаного у позовній заяві конкретного предмета спору. Як зазначила ВП ВС у вказаному вище рішенні, процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів, але суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

Відсутність зазначеного у позовній заяві безпосередньо впливає на з`ясування підвідомчості спору адміністративному суду, змісту спору та права, яке позивач просить захистити в судовому порядку, а також - на можливість інших учасників викласти суду власні спростування або підтвердження, навести доводи та надати докази. Такі недоліки можуть бути усунені шляхом приведення змісту позовної заяви у сувору відповідність з вимогами ст.ст.160-161 КАС України, у т.ч. викладу конкретних обставин, що стосуються кожної із заявлених позовних вимог, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України зазначити норми права щодо вказаних владних повноважень відповідача та докази з подальшим наданням їх копій в кількості відповідно до учасників спору.

Водночас на підставі п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач у прохальній частині позову серед іншого просить зобов`язати відповідача скасувати виконання постанови від 21.02.2024 про звернення стягнення на його доходи у частині стягнення виконавчого збору у ВП №69665856 та зазначив, що неодноразово звертався до виконавця ОСОБА_3 за роз`ясненнями щодо законності штрафу та виконавчого збору та у червні отримав розрахунок нарахування виконавчого збору без дати та реєстраційного номеру в сумі 12196,94грн. Отже, про наявність постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору позивач знав ще у червні 2024 року, отримавши відповідний розрахунок, та протягом десятиденного строку мав право звернутися до суду зі вказаним позовом.

Звертаючись до адміністративного суду 10.10.2024 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду на позовній заяві), позивач пропустив, встановлений ст.287 КАС України строк на звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача скасувати виконання постанови від 21.02.2024 про звернення стягнення на доходи боржника у частині стягнення виконавчого збору у ВП №69665856 та зобов`язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази. Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду, позовна заява не містить.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказаного обов`язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Отже, наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.

Частинами 1-2 ст. 169 КАС України встановлений обов`язок судді, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Другого відділу ДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Глущенко А.С. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Анжеліка БАБИЧ