Рішення № 122361849, 15.10.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4257/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить

визнати протиправними відмови Головних управлінь Пенсійного фонду України в Вінницькій та Хмельницькій областях в призначенні пенсії за віком як особі яка проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №221250002657 від 27.11.2023 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №221250002657 від 22.02.2024 визнати протиправними та скасувати,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи монтажником в ЗАТ "Укренергомонтаж" за період з 01.08.2000 по 30.11.2000,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, призначити здійснити нарахування й виплату пенсії за віком як особі яка проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 22.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернуся до територіального пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, як особі яка проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням від 27.11.2023 відповідач-2 відмовив у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу (15 років, за наявного 14 років 11 місяців 26 днів), не зарахував період роботи монтажником в ЗАТ "Укренергомонтаж" з 01.08.2000 по 30.11.2000 у зв`язку із відсутністю з 01.07.2000 в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу. Вказує, що 15.02.2024 повторно звернувся із заявою до відповідача-1. Рішенням від 22.02.2024 відповідач 1 відмовив у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (21 рік). Відмова мотивована тим, що у період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення неврахований період проходження строкової служби з 26.04.1986 по 30.10.1986 у зв`язку з відсутністю інформації про місце знаходження військової частини на території радіоактивного забруднення , період роботи з 04.03.1987 по 11.07.1987 у ВАТ "Херсонський КЗ ім. Петровського" оскільки місто Херсон не відноситься до зони радіоактивного забруднення, період з 05.08.1987 по 13.04.1989 у зв`язку з відсутністю інформації про місце знаходження організації на території. радіоактивного забруднення; не підтверджено, що особа постійно працювала у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 31.07.1986; не зарахований період роботи монтажником в ЗАТ "Укренергомонтаж" з 01.08.200 по 30.11.2000 у зв`язку із відсутністю з 01.07.2000 в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу (страховий стаж становить 15 років 01 місяць 16 днів. Вважає протиправними спірні рішення, оскільки має передбачений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мінімальний страховий стаж (понад 15 років) для призначення пенсії за віком. Стверджує, що посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 3) потерпілого від Чорнобильської катастрофи об`єктивно підтверджує особу, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, а відтак має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на шість років. Просить задовольнити позов.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало до суду відзив у якому зазначає, що за результатом розгляду заяви позивача від 22.11.2023 прийняв рішення від 27.11.2023 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж становить 14 років 11 місяців 26 днів. Період перебування у зоні гарантованого добровільного відселення становить 33 років 04 місяці 23 дні, в тому числі до 01.01.1993 - 3 роки 10 місяців 29 днів, що дає право на зниження віку на 6 років, тобто в 54 роки. 54-річного віку позивач досяг в 2020 році, відповідно необхідний стаж був 22 роки. При цьому, у разі відсутності необхідного стажу, зазначеного вище, для осіб, які в 2023 році досягають 63-річного віку необхідний страховий стаж становить 20 років. Відповідно, у випадку призначення дострокової пенсії із зниженням на 6 років - при досягненні 57-річного віку (63-6) необхідний страховий стаж становить 15 років (із врахуванням норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", необхідний страховий стаж не може бути нижчим 15 років). За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зарахований період роботи з 01.09.2000 по 31.10.2000 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 30.10.1980, оскільки інформація в індивідуальних відомостях заявника за даний період відсутня. За відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу у період після липня 2000 року до січня 2004 року, записи трудової книжки підтверджуються додатковими документами або результатами проведення зустрічної перевірки. Відтак, відповідач-2 прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 15 років.

Ухвалою від 29.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд повторно витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача, а також листів, запитів, звернень та відповідей на них, які стосуються предмету спору.

На виконання ухвали суду від 29.07.2024 відповідач-1 подав до суду пенсійну справу та відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 15.02.2024 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком і зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням від 22.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутній необхідний страховий стаж (21 рік). Страховий стаж позивача становить 15 років 1 місяць 16 днів. До страхового стажу не зарахований період з 01.09.2000 по 31.10.2000, оскільки записи в трудовій книжці не підтвердженні індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). До періодів проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не врахований період проходження строкової військової служби з 26.04.1986 по 30.10.1986 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження військової частини на території радіоактивного забруднення; період роботи з 04.03.1987 по 11.07.1987 у ВО "Херсонський КЗ ім. Петровського", оскільки місто Херсон не відноситься до зони радіологічного забруднення; період з 05.08.1987 по 13.04.1989 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження організації на території радіоактивного забруднення. Документами підтверджено , що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 11 місяців 29 днів. Проте відсутні відомості, що позивач постійно працював у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986. Жодних інших документів для підтвердження спірного періоду роботи позивач не надав. Зокрема, період роботи з 01.08.2000 по 31.08.2000 та з 01.11.2000 по 30.11.2000 зарахований до страхового стажу позивача, відтак спір в частині вимог відсутній. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою від 07.10.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 22.11.2023 щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням від 27.11.2023 відповідач-2 відмовив у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу (15 років, за наявного 14 років 11 місяців 26 днів), не зарахував період роботи монтажником в ЗАТ "Укренергомонтаж" з 01.09.2000 по 30.11.2000 у зв`язку із відсутністю з 01.07.2000 в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу.

15.02.2024 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням від 22.02.2024 відповідач-1 відмовив у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутній необхідний страховий стаж (21 рік). У рішенні вказав, що страховий стаж позивача становить 15 років 1 місяць 16 днів. До страхового стажу не зарахований період з 01.09.2000 по 31.10.2000, оскільки записи в трудовій книжці не підтвердженні індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). До періодів проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не врахований період проходження строкової військової служби з 26.04.1986 по 30.10.1986 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження військової частини на території радіоактивного забруднення; період роботи з 04.03.1987 по 11.07.1987 у ВО "Херсонський КЗ ім. Петровського", оскільки місто Херсон не відноситься до зони радіологічного забруднення; період з 05.08.1987 по 13.04.1989 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження організації на території радіоактивного забруднення. Документами підтверджено , що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 11 місяців 29 днів. Проте відсутні відомості, що позивач постійно працював у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986

Вважаючи протиправними рішення відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Згідно із статтею 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За приписами статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Підставою звернення до суду слугували рішення відповідачів від 27.11.2023 та від 22.02.2024 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком.

Рішенням від 27.11.2023 відповідач-2 відмовив у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу (15 років, за наявного 14 років 11 місяців 26 днів), не зарахував період роботи монтажником в ЗАТ "Укренергомонтаж" з 01.09.2000 по 30.11.2000 у зв`язку із відсутністю з 01.07.2000 в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом частини 1 статті 21 Закону № 1058-IV (в редакції від 02.03.2000) органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Відтак, Закон № 1058-IV станом на день виникнення спірних правовідносин не передбачав наявність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування відомостей про роботу, умовою слугує сплата страхових внесків.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 01.08.2000 до 30.11.2000 працював монтажником у ЗАТ "Укренергомонтаж".

Разом з тим, у рішенні відповідача-2 від 27.11.2023 відсутні відомості, що у трудовій книжці немає необхідних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Натомість, період роботи з 01.09.2000 до 31.11.2000 не зарахований до страхового стажу за відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу. Відповідач-2 у рішенні від 27.11.2023 вказав, що за відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу у період після липня 2000 року до січня 2004 року, записи трудової книжки підтверджуються додатковими документами або результатами проведення зустрічної перевірки.

Абзацом 1 частини 1 статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Згідно до положень частини 2 цієї статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону № 1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відтак, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні (перерахунку) пенсії позивача періодів її роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17 та інших, які згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачу, але не сплачувались страхувальником страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-2 у рішенні від 27.11.2023 щодо розрахунку необхідного страхового стажу 15 років, оскільки пенсійний орган врахував право позивача на зниження пенсійного віку на 6 років, не взявши до уваги довідку виконавчого комітету Гладковицької сільської ради, що підтверджує постійне проживання позивача лише з 14.11.1986. Натомість початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986.

Разом з тим суд враховує, що період з 01.08.2000 до 31.08.2000 зарахований відповідачами, отже спір у цій частині відсутній.

Рішенням від 22.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутній необхідний страховий стаж (21 рік). Страховий стаж позивача становить 15 років 1 місяць 16 днів. До страхового стажу не зарахований період з 01.09.2000 по 31.10.2000, оскільки записи в трудовій книжці не підтвердженні індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). До періодів проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не врахований період проходження строкової військової служби з 26.04.1986 по 30.10.1986 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження військової частини на території радіоактивного забруднення; період роботи з 04.03.1987 по 11.07.1987 у ВО "Херсонський КЗ ім. Петровського", оскільки місто Херсон не відноситься до зони радіологічного забруднення; період з 05.08.1987 по 13.04.1989 - у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження організації на території радіоактивного забруднення. Документами підтверджено , що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 11 місяців 29 днів. Проте відсутні відомості, що позивач постійно працював у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986. Зазначив, що для зарахування періоду з 01.09.2000 по 31.10.2000 необхідно надати підтвердження первинними документами, а сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку. Водночас, таким сервісним центром є саме відповідач-1.

Згідно із вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно зі статтею 64 Закону № 1058-IV територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії позивачу, пенсійний орган має вимагати відповідні додаткові документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі або здійснювати зустрічну перевірку.

Докази щодо здійснення повноважень, передбачені Законом № 1058-IV та Порядком №22-1, відповідач-1 не надав. Також не надав докази, які б підтверджували той факт, що вчинялись відповідні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду роботи позивача.

Ні в рішенні від 22.02.2024 ні у поданому відзиві на позов відповідач-1 не роз`яснює алгоритм дій при розрахунку необхідного страхового стажу (21 рік), встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, враховуючи період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 11 місяців 29 днів та відсутність відомостей про роботу у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986.

За змістом частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели правомірність спірних рішень та відсутність у позивача права на призначення дострокової пенсії за віком. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.11.2023 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.02.2024 необхідно скасувати.

Суд враховує, що зазначені рішення від 27.11.2023 і від 22.02.2024 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком прийняті без дослідження поданих позивачем документів, не здійсненні необхідних дій щодо перевірки обґрунтованості їх видачі та проведення зустрічної перевірки.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод і інтересів.

Відповідачі не розглянули заяви позивача від 22.11.2023 та від 15.02.2024 в порядку, передбаченому пенсійним законодавством, не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії за віком, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяви, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.11.2023 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 22.11.2023 та від 15.02.2024 про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням встановлених судом обставин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21005 , код ЄДРПОУ - 13322403)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук