Рішення № 122360171, 15.10.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Справа № 480/1771/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.03.2024, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Фрунзе колгоспі Україна з 01.05.1983 по 31.12.1983, з 10.02.1985 по 31.05.1989 та з 15.08.1992 по 31.12 1994.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2023 позивач звернулася до територіального органу ПФУ із роз`ясненнями щодо зарахування періодів роботи у колгоспі, було надано трудову книжку. ГУ ПФУ в Сумській області надало позивачу роз`яснення, в якому зазначено, що записи щодо періодів роботи в колгоспах не взято до уваги, оскільки дата заповнення такої книжки є 02.02.1996, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, а тому не зараховано періоди роботи згідно наданої трудової книжки позивача. Позивач повторно подала заяву від 17.01.2024 про призначення пенсії за віком, але рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії, враховуючи те, що відсутні документи, які підтверджували стаж роботи. Позивач зазначає, що в колгоспі, де працювали позивач виникла пожежа, були знищені первинні документи, в т.ч. і трудова книжка позивача. Зазначає, що колгоспом було оформлено нову трудову книжку, зазначено періоди роботи позивача. Також наявні протоколи допитів свідків, що були здійснені територіальним органом ПФУ, але такі документи не враховані відповідачем, пенсія позивачу не призначена.

Позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним, оскільки спірний стаж підтверджується відповідними документами та просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Фрунзе колгоспі Україна з 01.05.1983 по 31.12.1983, з 10.02.1985 по 31.05.1989 та з 15.08.1992 по 31.12 1994.

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що згідно з наданими документами, страховий стаж позивача становить 22 роки 9 місяців 3 дні. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано усі періоди роботи. При зверненні із заявою для призначення пенсії позивачем не надано довідку про встановлений і вироблений мінімум трудової участі в господарстві. Довідкою від 22.06.2022 № 448, виданою Роменським районним управлінням Головного управління ДСУНС у Сумській області, підтверджено, що 21.12.1994 в конторі КСП Україна с. Тимченки (правонаступник колгоспу ім. Фрунзе згідно архівного витягу № 221 від 16.02.2022), сталася пожежа, в результаті якої знищено будівлю контори та майно, яке знаходилося в ній.

Представник відповідача додатково зазначив, що у розрахунок страхового стажу включено окремі спірні періоди роботи, зокрема з 01.05.1983 по 31.12.1983, та з 10.02.1985 по 04.02.1987. Враховуючи вже включений спірний період роботи позивача в розрахунок стажу, що становить 22 р. 9 міс. 3 дні та з врахуванням ще спірного періоду роботи, що у цілому становить 29 років 4 місяці 16 днів, у позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Представник відповідача вказує, що навіть при можливому врахуванні оспорюваних періодів до стажу позивача, необхідного стажу позивач не набуде.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 01.07.2022 було подано заяву до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пенсії. Разом із заявою надано первинні документи, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні від 01.07.2022 зареєстровано за №742 (а.с.72-73).

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.07.2022 №183750003197 відмовлено у призначенні пенсії (а.с.57зворот.стор). Також у рішенні від 08.07.2022 зазначено, що страховий стаж позивача становить 21 р. 08 міс. 25 дні (а.с.58), за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період догляду до 3-х років за дитиною 19.06.1995, оскільки відсутня інформація про виховання (паспорт, тощо) та стаж у колгоспі 1981-1982 згідно довідки №250 від 16.02.2022, оскільки відсутнє по батькові особи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 12.04.2023 було подано нову заяву до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пенсії. Разом із заявою надано первинні документи, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні від 12.04.2023 зареєстровано за №507 (а.с.92-93).

Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 20.04.2023 №183750003197 відмовлено у призначенні пенсії (а.с.20). Також у рішенні від 20.04.2023 зазначено, що страховий стаж позивача становить 22 роки 09 міс. 03 дні, за доданими документами не взято до уваги трудову книжку позивача №11, оскільки дата видачі зазначено 02.02.1996, а періоди роботи враховані з 26.07.1981 по 20.05.1982, з 01.01.1995 до 31.12.1999 відповідно до наданих довідок №250, №223 від 16.02.2022, виданих комунальною установою «Недригайлівський трудовий архів».

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем втретє 17.01.2024 було подано нову заяву до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пенсії. Разом із заявою надано первинні документи, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні від 12.04.2023 зареєстровано за №507 (а.с. 66 зворот. стор. - 67).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 (а.с. 49) відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Зазначено "Згідно з наданими документами страховий стаж становить 22 роки 9 місяців 3 дні. Зазначено, що відповідно до п.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) у 2022 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мали особи за наявності страхового стажу не менше 29 років, у 2025 році будуть мати відповідно до п. 2 цієї ж статті, - у віці 63 роки, за наявності страхового стажу від 22 років, а у віці 65 років, за наявності страхового стажу від 15 років.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.".

Позивач не погоджується із рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із чим звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

За статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 17 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Під час розгляду даної справи судом враховується наступне.

Як зазначає позивачка в адміністративному позові, з 1981 року працювала в колгоспі «Україна» Козельненської сільської ради Недригайлівського району Сумської області. Під час її роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «Україна», виникла пожежа і в результаті, якої вогнем було знищено будівлю контори КСП «Україна» с. Тимченки та майно, що знаходилося в ній. В результаті пожежі згоріли повністю всі документи. Після пожежі всім працівникам КСП «Україна» були поновлені трудові книжки та записи в них на підставі протоколів опиту свідків. Іншого механізму поновлення трудових книжок та інших облікових записів про період роботи в КСП «Україна» не було, а тому позивачем надавалося до матеріалів пенсійної справи трудова книжка колгоспника, яку не було взято взагалі до уваги.

В матеріалах пенсійної справи наявний архівний витяг №221 від 16.02.2022 щодо реорганізації ТОВ «АФ «Україна» в якому зазначено, що до серпня 1984 року назва колгосп «ім..Фрунзе», з серпня 1984р. реорганізовано в КСП «Україна», в подальшому у ТОВ АФ «Україна», яке було визнано банкрутом та припинено діяльність підприємства (а.с.52зворотн.стор.).

Також в матеріалах пенсійної справи наявний архівний витяг №249 від 16.02.2022 щодо реорганізації КПС «ім..Фрунзе», в якому зазначено, що до 1995 року назва колгосп «ім..Фрунзе», з 29.12.1995 реорганізовано в КСП «ім..Фрунзе», в подальшому у АПТЗТ 2ім.Фрунзе», в подальшому реформовано у КПС «ім..Фрунзе», яке реформовано у ТОВ АПФ «Фрунзе». Зазначено, що ТОВ АПФ «Фрунзе» не є правонаступником КСП «ім..Фрунзе» (а.с.57).

В матеріалах пенсійної справи наявний лист від 22.06.2022 №448 в якому Роменське районне управління ГУ ДСНС України в Сумській області підтверджує факт того, що 21.12.1994 в конторі КСП «Україна» с.Тимченки виникла пожежа, в результаті якої знищено будівлю контори КПС «Україна» та майно, що знаходилося в ній (а.с.77).

Відповідно до листа від 11.08.2020 №01-22/318 Недригайлівської РДА Сумської області на запит Недригайлівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) повідомлено, що згідно акту №1 КПС «Україна» від 22.12.1994 внаслідок стихійного лиха згоріло приміщення контори, де знаходилися сейфи в яких були слідуючи документи, а саме книги бухгалтерського обліку з 14.08.1984 по 31.12.1994, книги обліку трудового стажу та оплати праці з 01.01.1947 по 13.08.1984, з 01.01.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1990 по 21.12.1994, книги протоколів засідань правлінь та загальних зборів за 1991-1994р (а.с.87).

Судом враховується, що в матеріалах пенсійної справи позивачки, наявна трудова книжка колгоспника за №11, яка видана ОСОБА_2 02.02.1996. Зазначена трудова книжка заповнена колгоспом «Україна» Козельненської сільської ради Недригайлівського району Сумської області. Заначено рік вступу ОСОБА_2 до членів колгоспу 1981 р.

У відомостях про роботу наявна інформація про роботу в колгоспі, починаючи з 20.07.1981, зазначено за який рік та періоди надаються відомості, ким працювала ОСОБА_2 , зазначено періоди декретної відпустки, дані про нарахування за відповідні періоди роботи. Відображення такої інформації було внесено колгоспом «Україна» на підставі протоколу опитування свідків №70 від 07.02.1996 , про що зазначено у трудовій книжці (а.с.62 зворотн.стор-63). Також у трудовій книжці відображена інформація про звільнення ОСОБА_2 31.03.2000 у зв`язку із переведенням в ТОВ АФ «Україна» за п.5 ст. 36 КзПП України. В подальшому зазначена у трудовій книжці інформація про подальшу роботу позивача в ТОВ «АФ «Україна», у ТОВ АФ «Тимченки», інших підприємствах, інформація про отримання позивачем виплат допомоги по безробіттю, тощо.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Суд зазначає, що враховуючи надання позивачем до матеріалів пенсійної справи трудову книжку №11 від 02.02.1996, копія якої долучена ГУ ПФУ в Сумській області до матеріалів справи (а.с. 62зворотн.стор - 66), доказів того, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області дослідило належним чином записи трудової книжки позивачки матеріали справи не містять, у спірному рішенні не зазначено. Судом враховується, що первинні документи, в т.ч. і трудова книжка колгоспника № НОМЕР_1 надана позивачем вперше під час звернення із заявою від 01.07.2022 про призначення пенсії, що підтверджується даними розписки-повідомлення від 01.07.2022 зареєстровано за №742 (а.с.72-73).

Таким чином з 01.07.2022 у володінні територіальних органів Пенсійного фонду України такий документ наявний, а тому не може не бути враховано під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу.

Відповідно до п. п. 5.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зазначено, що якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т.інш), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи, видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.

При цьому судом враховується, що така трудова книжка була оформлена та видана 02.02.1996 позивачу колгоспом, в якому позивач працювала з 1981 року, тобто видана після пожежі 21.12.1994, а факт пожежі в приміщенні контори конторі КСП «Україна» та знищення документів також підтверджується матеріалами справи, про що зазначено вище.

З метою підтвердження стажу роботи у колгоспі ім. Фрунзе, реорганізованому в колгосп «Україна», в КСП «Україна» позивачка просила територіальний органу ПФУ підтвердити її трудовий стаж показаннями двох свідків.

Так, в матеріалах пенсійної справи позивача є протокол опитування свідків від 29.03.2023, здійснений управлінням обслуговування громадян ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.59зворотн.стор-61).

Так, спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області були допитані свідки, які підтвердили факт роботи позивачки в колгоспі ім. Фрунзе, реорганізованому в колгосп «Україна», в КСП «Україна» з 01.05.1983 по 31.12.1983, з 10.02.1985 по 31.05.1989, з 15.08.1992 по 31.12.1994. Відображено в протоколі наявність записів у трудових книжках свідків, що зазначені періоди також встановлені на підставі протоколів опиту свідків №47 від 14.02.1995, №102 від 24.02.1995. Крім того, зазначено, що в трудовій книжці позивачки також наявні відповідні записи щодо періоду роботи з 20.07.1981 по 31.02.1994 відповідно до протоколу опиту свідків №76 від 07.02.1996, а також інформація про декретні відпустки. Зазначено, що архівні дані про роботу позивачки у липні 1981 по травень 1982 підтверджено довідкою від 16.02.2022 №250.

Відповідно до акту №1800-1006-1/3265 від 12.04.2023 (а.с.83зворотн.стор.- 84) перевірки ГУ ПФУ в Сумській області достовірності (обґрунтованості ) видачі відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії на підставі даних архівної довідки №250 про кількість відпрацьованих вихододнів з липня 1981р. по травень 1982р. не встановлено розбіжностей.

Також в матеріалах пенсійної справи позивача наявна архівна довідка Комунальної установи "Недригайлівський трудовий архів" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 16.02.2022 №222 (а.с. 87 зворот. стор.), яка видана на підставі протоколу опиту свідків №11 від 07.02.1996, убачається, що позивач працювала, зокрема: з 20.07.1981 по 20.05.1982 "Різні с/г роботи", з 20.05.1982 по 01.05.1983 "Декретна відпустка", з 01.05.1983 по 31.12.1983 "Різні с/г роботи", з 31.12.1983 по 10.02.1985 "Декретна відпустка", з 10.02.1985 по 01.06.1989 "Різні с/г роботи", з 01.06.1989 по 15.08.1992 "Декретна відпустка", з 15.08.1992 по 31.12.1994 "Доярка" у колгоспі "Україна". У зазначеній архівній довідці зазначено первинні документи, на підстав яких відображені відповіді дані архівною установою.

Судом враховується, що зауважень до оформлення даних архівної довідки Комунальної установи "Недригайлівський трудовий архів" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 16.02.2022 №222 стосовно періодів роботи позивача, у відповідача відсутні, у спірному рішенні не зазначено.

Суд звертає увагу, що в архівній довідці Комунальної установи "Недригайлівський трудовий архів" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 16.02.2022 №222 є наявні записи про трудову участь позивача у колгоспі "України". Зокрема, відображено дані з 1981 по 1994 роки, а саме з 10.02.1985 по 01.06.1989 "Різні с/г роботи", з 15.08.1992 по 31.12.1994 "Доярка".

Таким чином відповідач має можливість здійснити відповідний розрахунок стажу за наявності відповідної інформації, у т.ч. і архівній довідці Комунальної установи "Недригайлівський трудовий архів" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 16.02.2022 №222.

При цьому відповідачем зараховано спірний період з 01.05.1983 до 31.12.1983 включно та з 10.02.1985 до 04.07.1987 включно до страхового стажу позивача, як період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується детальним розрахунком стажу позивача від 24.01.2024 (а.с. 88).

Разом із тим, спірний період роботи позивача з 05.02.1987 до 31.05.1989, а також з 15.08.1992 до 31.12.1994 відповідачем не враховано до страхового стажу, в розрахунок до 22 р. 9 міс. 3 дні не включений (а.с.88).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву стосовно відсутність інформації стосовно вироблені в/дні та встановлений мінімум, і ненадання додатково позивачем відповідної довідки, судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, враховуючи наступне.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 17.05.1992 №17 Про порядок застосування окремих положень статей Закону України Про пенсійне забезпечення, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25,4. Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в том випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському господарстві.

Таким чином в разі відсутності у документах інформації про встановлений в спірний період мінімум трудової участі позивача, відповідач в будь-якому випадку повинен здійснити відповідне обчислення стажу в разі відсутності встановленого для позивача мінімуму трудової участі в громадському господарстві згідно чинного законодавства, про що зазначено вище.

Підстави неврахування таких даних та нездійснення відповідного обрахунку рішенні не зазначено, відповідачем не обґрунтовано .

За статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 17 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку №22-1).

З огляду вищезазначене, органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі. Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах. Отже, відповідач своїм правом вимагати відповідні документи від підприємств, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію - не скористався, відтак необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу позивачки вчинена необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Разом із тим, задоволенню не підлягають вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.05.1983 до 31.12.1983 включно та з 10.02.1985 до 04.07.1987 включно, враховуючи наступне.

Суд звертає увагу, що спірний період роботи позивачки в колгоспі "Україна" з 01.05.1983 до 31.12.1983 включно та з 10.02.1985 до 04.07.1987 включно не є спірним та не заперечується відповідачем у рішенні №183750003197 від 24.01.2024.

Зазначений період роботи в повному обсязі включений до страхового стажу позивачки , а саме до 22 р. 9 міс. 3 дні, оскільки у зазначений період позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, зазначений період зараховано до страхового стажу, що підтверджується детальний розрахунком стажу від 24.01.2024 (а.с. 88), про що зазначено вище.

Під час розгляду даної справи, судом враховується, що позивач до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком зверталася тричі. При цьому трудова книжка до матеріалів пенсійної справи позивачем надавалася, як у 2022 році, так і у 2023 році.

Таким чином ГУ ПФУ в Івано-Франківській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком взагалі не дослідило, не взяло до уваги дані, які зазначені у трудовій книжці позивача №11 від 02.02.1996, дані трудової книжки не досліджені, не взяті до уваги.

Розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності не звільняє відповідача від обов`язку прийняти рішення із дотриманням критеріїв, визначених ст. 2 КАС України, а також із врахуванням норм ст.ст. 11, 16 Закону України Про адміністративну процедуру.

Спірне рішення прийнято ГУ ПФУ в Івано-Франківській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином відповідач має можливість здійснити відповідний розрахунок стажу за наявності відповідної інформації, в т.ч. і згідно записів у трудовій книжці колгоспника.

Отже, за наявності належним чином оформленої трудової книжки за відповідних записів у ній, але відсутності будь-який інших уточнюючих довідок, не спростовує наявність у особи стажу роботи, що дає право на пенсію за віком. Жодних зауважень щодо оформлення такої трудової книжки колгоспника та здійснених відповідних записів у ній, яка надавалася позивачем до територіального органу пенсійного фонду до матеріалів пенсійної справи, відповідачем не надано, відсутні такі посилання і в оспорюваному рішенні.

В даному випадку, судом враховується, що відповідні записи наявні у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивачки у колгоспі ім. Фрунзе, реорганізованому в колгосп «Україна», в КСП «Україна» , але дані трудової книжки позивачки взагалі не досліджені відповідачем, а спірний період, а саме з 05.02.1987 до 31.05.1989, а також з 15.08.1992 до 31.12.1994 підтверджено і показами свідків, і даними архівної довідки №222 від 16.02.2022, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано та безпідставно не врахував до страхового трудового стажу роботи позивачки як спірний період роботи у колгоспі "Україна" з 05.02.1987 до 31.05.1989 включно, та з 15.08.1992 до 31.12.1994 включно, так і інші періоди роботи в колгоспі, які зазначені у трудовій книжці позивачки.

Відповідно до п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердж. постановою ППФУ від 25.11.2005 №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

В даному випадку, позивач виявив бажання отримувати пенсію за віком шляхом подання заяви від 17.01.2024 і після отримання відмови у призначенні пенсії та прийняття рішення від 24.01.2024 звернулася до суду для захисту порушеного права на отримання пенсійних виплат.

Враховуючи зазначене, судом задовольняються вимоги позивача про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до умов призначення пенсії за віком ст. 26 Закону України №1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

В даному випадку, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла віку 60 років у 2022 році, а тому необхідний стаж для визначення права на призначення пенсії позивачу становить не менше 29 років, що також зазначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.07.2022, ГУ ПФУ в Житомирській області у рішенні від 20.04.2023, якими було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, але рішення позивачем не оспорюються, не є предметом розгляду даної справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Також суд не уповноважений встановлювати страховий стаж, який взагалі не підраховано відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії належним чином згідно даним наявної у пенсійній справі позивача трудової книжки №11, відповідач цього не здійснив, відповідачем взагалі не досліджувалися дані електронної пенсійної справи позивача у повному обсязі.

Відтак, у спірному випадку обов`язок з повторного розгляду та прийняття відповідного рішення за результатами належного підрахунку стажу позивача із урахуванням змісту трудової книжки, а також спірного стажу, та прийняття відповідного рішення має бути покладено саме на відповідача, як орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому призначенні, що є предметом розгляду даної справи.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд для повного захисту порушеного права позивача, у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, крім зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи у колгоспі "Україна" з 05.02.1987 до 31.05.1989 включно, та з 15.08.1992 до 31.12.1994 включно, також зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 17.01.2024 з урахуванням спірного періоду до страхового стажу позивача, а також повторно підрахувати страховий стаж позивача із урахуванням даних, зазначених у трудовій книжці №11 від 02.02.1996 та прийняти рішення по суті заяви.

Судовий збір на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №183750003197 від 24.01.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська область, і.к. 20551088) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ) до страхового стажу 22 р. 09 міс. 03 дні період роботи у колгоспі "Україна" з 05.02.1987 до 31.05.1989 включно, та з 15.08.1992 до 31.12.1994 включно для обчислення стажу для призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових стрільців, 15,м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, і.к. 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ) від 17.01.2024 про призначення пенсії за віком з урахуванням до страхового стажу 22р. 09 міс. 03 дні періоди роботи у колгоспі "Україна" з 05.02.1987 до 31.05.1989 включно, та з 15.08.1992 до 31.12.1994 включно, а також із урахуванням даних, зазначених у трудовій книжці №11 від 02.02.1996 та прийняти рішення по суті заяви.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових стрільців, 15,м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, і.к. 20551088) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета