Рішення № 122358273, 16.10.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 р. № 400/7831/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 30551,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу заборгованість у розмірі 30 551,19 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання за період 2022 року на користь Казанківської ОТГ; з земельного податку з фізичних осіб на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з військового збору на користь Держави; з податку на доходи фізичних осіб на користь зведеного бюджету Держави та Казанківської ОТГ..

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що у відповідача є податковий борг. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.

Ухвала і позовні матеріали направлені на адресу відповідача і врученні останньому особисто 29.08.2024.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи зазначені приписи, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За відомостями інтегрованих карток платника податків, у відповідача наявна заборгованість, яка виникла за наступних підстав.

Відповідачем податковим повідомлення рішенням № 205257-14/14-21 від 29.07.2023, визначено зобов`язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, за 2022 рік у сумі 13 497,37грн. Податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.10.2023.

Також, податковим повідомленням рішенням № 7491062-2405-1411 від 26.05.2021 позивач визначив податкове зобов`язання відповідача з земельного податку за 2021 рік у сумі 3 599,23 грн. Це податкове повідомлення- рішення отримане відповідачем і сплачено частково в сумі 1879,35 грн. Сума несплаченого зобов`язання складає 2238,58 грн. Крім того, позивач визначив зобов`язання відповідача з земельного податку за 2022 рік податковим повідомленням рішенням № 1284076-2405- 1411 від 02.11.2022 у сумі 4499,12 грн, за 2023 рік податковим повідомленням-рішенням № 3767054-2409- 1411 від 22.05.2023 у сумі 4 499,12 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, але не сплачені. Отже, сума несплаченого податкового зобов`язання відповідача з земельного податку складає 11236,82 грн.

Податковою декларацією №4742 від 15.07.2002.06.2021 відповідач задекларував свої зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за період 2021 рік у сумі 5760,00 грн, проте сплатив цей податок лише в частині 442,00 грн, решта зобов`язання в розмірі 5318,00 грн відповідачем не сплачена.

Також, зазначеною вище податковою декларацією за 2021 рік відповідач визначив соє зобов`язання з військового збору в сумі 480,00 грн, проте не сплатив його. Крім того, відповідач має несплачене зобов`язання з військового збору за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2020 рік в сумі 19,00 грн. Відтак, несплачена сума військового збору за результатами декларування 2020, 2021 роки складає 499,00 грн.

Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 10.09.2020 року № 94695-51, яка вручена 31.10.2020.

У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи вбачається, що податкові повідомлення рішення є належними врученими.

У разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень № № 205257-14/14-21 від 29.07.2023, № №3771136-2409-1411 від 22.05.2023, № 7491062-2405-1411 від 26.05.2021 № 1284076-2405- 1411 від 02.11.2022, № 3767054-2409- 1411 від 22.05.2023.

Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов`язання, нарахованого вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Тобто, суми податкового зобов`язання, визначені відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях, не є спірними.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки суми податків, за ним рахується податкове зобов`язання, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога форми «Ф» від 10.09.2020 року № 94695-51, яка вручена відповідачу.

Позивач стверджує, що податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги від 10.02.2020 не переривався і не був погашений повністю. Відповідач це твердження не спростував.

Відповідно до п.59 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

За приписами пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, судом з`ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг з мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами , земельного податку, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування і військового збору у розмірі 30551,19 грн.

У зв`язку з цим, суд доходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 30 551,19 грн (тридцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну гривню 19 коп) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання за період 2022 року в сумі 13497,37 грн на користь Казанківської об`єднаної територіальної громади; з земельного податку з фізичних осіб в сумі 11236,82 грн на користь Казанківської об`єднаної територіальної громади; з військового збору в сумі 499,00 грн на користь Держави; податку на доходи фізичних осіб в сумі 5318,00 грн на користь зведеного бюджету Держави та Казанківської об`єднаної територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко