Рішення № 122356667, 11.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року місто Київ № 320/8339/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (далі позивач, ТОВ "Сільпо-Фуд") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.07.2022 №UA100350/2022/000008/1 та 23.07.2022 №UA100350/2022/000012/1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/8339/23 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/8339/23 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подані митні декларації від 18.07.2022 №UA100350/2022/607181 та від 22.07.2022 №UA100350/2022/607398, у яких митну вартість товарів визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості.

Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваних рішень про коригування митної вартості. У рішеннях відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів.

Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додатково надані позивачем документи не спростували сумнівів митного органу. Так, у висновку експерта від 21.07.2022 №11-591 ціни товару використовувались джерела інформації з торгівельного майданчика "Алібаба", що дає сумніви в об`єктивності при винесені заключення щодо ціни товару. Не надано акт виконаних робіт (надання послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші та відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів (за наявності); банківські документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури (за наявності), виписку з бухгалтерської документації.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару "Груші свіжі, сорт Packham, калібр 80 (Pyrusdomestica)" є митна декларація від 10.05.2022 №UA209170/2022/31291 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації 1,24 Євро/кг заявлено декларантом 1,12 Євро/кг, товару "Капуста цвітна свіжа, калібр 6 (Brassica oleracea L. convar. botrytis (L)" митна декларація від 07.05.2022 №UA100190/2022/15651 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації 1,93 Євро/кг, заявлено декларантом 0,64 Євро/кг, товару "Цибуля ріпчаста свіжа (Allium сера 1): Цибуля ріпчаста жовта призначена для кінцевого споживання людьми" митна декларація від 22.07.2022 UA209170/2022/055542 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації 0,58 Дол.США/кг, заявлено декларантом 0,36 Дол.США/кг. За вказаними МД товари імпортувались на тих же комерційних умовах, що й товари, які оцінюються, що не потребує додаткового коригування на основі продемонстрованих доказів.

Дослідивши докази, суд установив.

27.06.2022 між ТОВ "Сільпо-Фуд" та Verdina Sp. zo.o. (Польща) укладено контракт №2558 за яким постачаються свіжі овочі та фрукти (Контракт). Ціна, кількість та асортимент товару визначається у інвойсах. Умови поставки за Incoterms 2020.

Відповідно до пункту 4.9 Контракту оплата кожної партії товару здійснюється впродовж семи днів з дати митного оформлення товару.

Згідно із пунктом 4.10 Контракту поставка товару здійснюється протягом 14 днів з моменту погодження сторонами замовлення

На виконання вказаного Контракту Verdina Sp. zo.o. (Польща) поставлено ТОВ "Сільпо-Фуд" на умовах доставки FCA Incoterms 2020 овочі та фрукти свіжі за інвойсом FI/0016/EX/07/22 загальною вартістю 16 061,49 Євро, у тому числі, "Груші свіжі, сорт Packham, калібр 80 (Pyrusdomestica)" за ціною 1,12 Євро/кг та "Капуста цвітна свіжа, калібр 6 (Brassica oleracea L. convar. botrytis (L)" за ціною 0,64 Євро/кг.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Сільпо-Фуд" подано до Київської митниці митну декларацію від 18.07.2022 №UA100350/2022/607181 у якій митну вартість товару заявлено за ціною договору з урахуванням витрат позивача на транспортування та страхування товару.

До вказаної митної декларації додані наступні документи: сертифікат якості; інвойс; міжнародна автомобільна накладна (CMR); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок експерта; страховий поліс; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів; некласифікований внутрішній договір; доповнення до внутрішнього договору (контракту); договір (контракт) про перевезення; інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму єдиного вікна" (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи); комерційна пропозиція; заява; копія митної декларації країни відправлення.

Під час митного оформлення Київською митницею направлено електронне повідомлення: про необхідність подачі додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант ТОВ "Сільпо-Фуд" листом №2558-3-1 від 19.07.2022 надав такі додаткові документи: заявка на перевезення, висновок про вартісні характеристики товару.

Вважаючи, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 19.07.2022 №UA100350/2022/000008/1.

Згідно вказаного рішення митна вартість товару "Груші свіжі, сорт Packham, калібр 80 (Pyrusdomestica)" скоригована до 1,24 Євро/кг виходячи з даних митної декларації від 10.05.2022 №UA209170/2022/31291, митна вартість товару "Капуста цвітна свіжа, калібр 6 (Brassica oleracea L. convar. botrytis (L)" з огляду дані митної декларації від 07.05.2022 №UA100190/2022/15651 скоригована до 1,93 Євро/кг.

Вказане коригування зумовило збільшення сума митних платежів на 32 656,67 грн.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію від 19.07.2022 №UA100350/2022/607241. Митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.

Також на виконання вказаного Контракту Verdina Sp. zo.o. (Польща) поставлено ТОВ "Сільпо-Фуд" на умовах доставки FCA Incoterms 2020 за інвойсом FI/0021/EX/07/22 товар "Цибуля ріпчаста жовта рання" загальною вартістю 29315 польських злотих, за ціною 0,36 Дол.США/кг.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Сільпо-Фуд" подано до Київської митниці митну декларацію від 22.07.2022 №UA100350/2022/607398 у якій митну вартість товару заявлено за ціною договору з урахуванням витрат позивача на транспортування та страхування товару.

До вказаної митної декларації додані наступні документи: сертифікат якості; інвойс; міжнародна автомобільна накладна (CMR); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок експерта; страховий поліс; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів; некласифікований внутрішній договір; доповнення до внутрішнього договору (контракту); договір (контракт) про перевезення; інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму єдиного вікна" (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи); комерційна пропозиція; заява; копія митної декларації країни відправлення.

Під час митного оформлення Київською митницею направлено електронне повідомлення: про необхідність подачі додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант ТОВ "Сільпо-Фуд" листом №2558-9-1 від 22.07.2022 надав такі додаткові документи: заявка на перевезення, висновок про вартісні характеристики товару.

Вважаючи, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 23.07.2022 №UA100350/2022/000012/1.

Згідно вказаного рішення митна вартість товару "Цибуля ріпчаста жовта рання" скоригована до 0,58 Дол.США/кг, виходячи з даних митної декларації від 22.07.2022 №UA209170/2022/055542.

Вказане коригування зумовило збільшення сума митних платежів на 53 948,50 грн.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію від 23.07.2022 №UA 100350/2022/607418. Митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.

ТОВ "Сільпо-Фуд" не погоджується із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважає їх протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.

Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі №815/7158/15.

Встановлено, що поставки товарів, митне оформлення яких здійснювалось за митними деклараціями від 18.07.2022 №UA100350/2022/607181 та від 22.07.2022 №UA100350/2022/607398, здійснені на умовах FCA Incoterms 2020 за змістом яких покупець зобов`язаний передати товар та інвойс перевізнику, сплатити за митне оформлення товару на експорт, нести відповідальність за вантаж до передачі його перевізнику, а покупець повинен оплатити повну вартість вантажу, прийняти вантаж, завантажити товар на транспорт перевізника й оплатити доставку, вивантажити та доставити вантаж на місце призначення, сплатити за митне оформлення імпорту.

Митна вартість товару за МД від 18.07.2022 №UA100350/2022/607181 визначена на рівні 510 735,62 грн.

До вказаної вартості включено ціну товару за договором 472 485,67 грн, вартість доставки до товару до митного кордону України 37 735,07 грн, страхова премія 514,88 грн.

Митна вартість товару за МД від 22.07.2022 №UA100350/2022/607398 визначена на рівні 270 673,78 грн.

До вказаної вартості включено ціну товару за договором 229 293,14 грн, вартість доставки до товару до митного кордону України 41 178,35 грн, страхова премія 202,29 грн.

Відсутність доказів оплати товару пояснюється положеннями пункту 4.9 Контракту згідно якого оплата кожної партії товару здійснюється впродовж семи днів з дати митного оформлення товару.

Суд зазначає, що вказані складові митної вартості товарів підтверджені належними та достатніми первинними документами, які не містять суперечностей чи розбіжностей.

При цьому, відповідач, стверджуючи, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, не зазначає про конкретні розбіжності чи відсутність певних документів.

Тому, суд вважає висновки відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості та про недоліки в наданих позивачем документах необґрунтованих, адже такі фактично зводяться до неконкретизованих припущень.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Наведені норми дають підстави дійти висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а та ряду інших.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів від 19.07.2022 №UA100350/2022/000008/1 та 23.07.2022 №UA100350/2022/000012/1 зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митних деклараціях від 10.05.2022 №UA209170/2022/31291, від 07.05.2022 №UA100190/2022/15651 та від 22.07.2022 UA209170/2022/055542, адже за вказаними МД товари імпортувались на тих же комерційних умовах, що й товари, які оцінюються, що не потребує додаткового коригування на основі продемонстрованих доказів. Водночас, поставки за митними деклараціями від 10.05.2022 №UA209170/2022/31291, від 07.05.2022 №UA100190/2022/15651 та від 22.07.2022 UA209170/2022/05554 мають відмінності, зокрема, щодо учасників поставки, їх розташування, обсягу та упакування товару.

Однак, оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

Проаналізувавши приписи законодавства, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішень Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2022 №UA100350/2022/000008/1 та 23.07.2022 №UA100350/2022/000012/1..

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2684 грн, а тому вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2022 №UA100350/2022/000008/1 та 23.07.2022 №UA100350/2022/000012/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (місцезнаходження юридичної особи: 02090, місто Київ, вулиця Бутлерова, 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40720198).

Відповідач Київська митниця (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43997555).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.