Рішення № 122354307, 14.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуСправа №160/33330/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39835428), яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1000 (га) кадастровий номер 1210100000:01:640:0125, розташованої у м. Дніпрі, у районі вул. Житомирської, та у не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації та запису про набуття статусу архівної земельної ділянки площею 0,1000 (га) кадастровий номер 1210100000:01:640:0125, розташованої у м. Дніпрі, у районі вул. Житомирської, на підставі заяви ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки від 07.07.2023 (вх. №Т-242/0/5-23 від 25.10.2023);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39835428) на підставі заяви ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки від 07.07.2023 (вх. №Т-242/0/5-23 від 25.10.2023) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 (га) кадастровий номер 1210100000:01:640:0125, розташованої у м. Дніпрі, у районі вул. Житомирської, та внести відомості до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації та запис про набуття статусу архівної земельної ділянки площею 0,1000 (га) кадастровий номер 1210100000:01:640:0125, розташованої у м. Дніпрі, у районі вул. Житомирської.

27.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі закрито.

03.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 11528,00 грн., які складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано підстави закриття судом провадження у справі, зокрема:

- якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (пункт 2);

- щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (пункт 8).

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем у вказаній заяві заявлено до відшкодування саме суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги й витрати на професійну правничу допомогу з відповідача.

Витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини 2 статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами.

Отже, вказана норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України.

Суд зауважує, що положення статті 139 КАС України, на яку посилається представник позивача у вказаній заяві, не передбачають стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб`єкта владних повноважень на користь позивача у випадку закриття провадження у справі.

При цьому, зі змісту статей 134 та 139 КАС України, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першоїстатті 238 КАС України.

Крім цього суд звертає увагу, що стаття 140 КАС України також не підлягає застосуванню в даному випадку, з огляду на відсутність заяви позивача про відмову від позову.

З урахуванням обставин, що склалися, за відсутності правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли. Так, визнавши помилку й усунувши її, сторона відповідача не давала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу. За таких обставин суд вважає за можливе і необхідне на підставі частини 8 статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов`язок їх відшкодування на іншу сторону.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 року по справі №260/3162/22.

Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.

25.12.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження у справі.

19.06.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року в адміністративній справі №160/33330/23 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року в адміністративній справі №160/33330/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В свою чергу при закритті провадження у справі не було вирішено питання про повернення позивачу судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, при зверненні із апеляційною скаргою на ухвалу суду від 25.12.2023 року, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №4 від 08.01.2024 року.

Враховуючи вищевикладене позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №4 від 08.01.2024 року.

Керуючись ст.134, 137, 139, 140, т248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений відповідно до платіжної інструкції №4 від 08.01.2024 року судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) з Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський