Ухвала суду № 122353989, 03.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 жовтня 2024 рокуСправа №160/13677/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/13677/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить замінити стягувача (позивача) у справі №160/13677/22 з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 та відновити виконавче провадження по справі №160/13677/22 у частині невиконаного судового рішення за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із відрядженням судді Євгенії Жукової до Київського окружного адміністративного суду для здійснення правосуддя, та на виконання розпорядження № 598 д від 18.09.2024 року, заяву разом із адміністративною справою передано на розгляд судді Луніної О.С.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 17.08.2024 року ОСОБА_2 (позивач у справі № 160/13677/22) помер. Доплату перерахованої пенсії у загальній сумі 182541,71 грн. за життя ОСОБА_2 не отримав. Заявник є дружиною померлого, яка проживала разом з ним, в т.ч. і на день його смерті. За викладених обставин, позивач вважає, що має право на одержання виплати заборгованості з пенсії нарахованої її чоловіку за рішенням суду, але не виплаченої за його життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (суддя Жукова Є.О.) у справі № 160/13677/22 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 83/2214 від 16.05.2017 про розмір грошового забезпечення починаючи з 16.05.2017 року по 30 листопада 2019 року протиправними.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки Державної установи «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» МВС України № 33/24/С-7344 від 18.05.2022 про розмір грошового забезпечення починаючи з 01 грудня 2019 року протиправними.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 83/2214 від 16.05.2017 р. про розмір грошового забезпечення починаючи з 16.05.2017 року по 30 листопада 2019 року і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 грудня 2019 року.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення виданою Державною Установою «Територіальне Медичне Об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-7344 від 18.05.2022 р. і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 грудня 2019 року.

На виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахувало заборгованість, що виникла внаслідок перерахунку пеннсії гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.05.2023 у розмірі 182541,71 грн, яку за життя ОСОБА_2 не отримав.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. О. 19.07.2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№ 71587176.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.08.2024 року.

ОСОБА_1 (заявник) є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджено Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.08.2010 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам заявника, викладеним в заяві про заміну сторони виконавчого провадження, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За умовами ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закону №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

При цьому, суд зазначає, що 19.07.2023 року виконавче провадження ВП№ 71587176 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 160/13677/22 закінчено.

Щодо вимоги про відновлення виконавчого провадження по справі №160/13677/22, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, єдиною підставою для відновлення виконавчого провадження є визнання незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови про закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№ 71587176 від 19.07.2023 року є чинною, підстави для відновлення вказаного виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-XII, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За змістом ч.ч. 2 та 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Наведені положення ст. 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з приписами Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі ст.ст. 1218, 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Суд звертає увагу заявника, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

У свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті дружині померлого пенсіонера-військовослужбовця таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21 та від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21.

Також, слід зазначити, що у постанові від 04.09.2019 р. у справі №750/7865/18 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що судові рішення, на підставі яких в органу Пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються, а виконавчі провадження з їх примусового виконання закінчені через неможливість їх виконання без участі боржника. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача (п. 28).

Отже, захист права на отримання нарахованої, але не отриманої пенсії померлого пенсіонера військовослужбовця, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду щодо виплати недоотриманої пенсії померлого відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а звернення із заявою про заміну стягувача правонаступником виконавчому провадженні після його закінчення не призведе до захисту порушеного права заявника.

Відтак, заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження є безпідставною та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 205, 241-245, 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 160/13677/22 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна