Рішення № 122353929, 11.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 рокуСправа №160/21524/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №047050027547 від 13.06.2024 року про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України періоди роботи з 03.08.1995 року по 02.08.2021 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з 06.06.2024 року, з дня подачі заяви про нарахування пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 03.08.1995 р. по 02.08.2021 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», хоча записи щодо вказаних періодів в трудовій книжці позивача оформлені належним чином та наявна архівна довідка. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

12.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі 13.08.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як із заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

06.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 06.06.2024 року та прийняло рішення №047050027547, яким відмовило заявнику в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку відсутністю у заявника необхідного пільгового стажу.

Також в даному рішенні зазначено, що до пільгового стажу заявника не зараховано період роботи 03.08.1995 року по 02.08.2001 року відповідно до архівної довідки №К-21/2-09/670 від 29.04.2024 року, оскільки довідка видана архівним відділом, проте в даному випадку підтвердження стажу проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах.

Крім цього в даному рішенні зазначено, що вік заявника становить 50 років, страховий стаж 34 роки 03 місяці 01 день.

Непогоджуючись із означеним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (637-93-п) (далі - Порядок №637).

Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З трудової книжки позивача судом встановлено (далі мовою оригіналу):

- 03.08.1995 року принят в сортопрокатный цех вальцовщиком стана горячей прокатки 3 разряда;

- 04.08.1995 року переведен там же нагревальщиком металла по 4 разряду;

- 01.01.1997 року присвоен 5 разряд в мой же должности;

- 01.04.2002 року присвоен 6 разряд в той же профессии там же;

- 01.11.2003 року переведен там же оператором поста управления 4 разряда стана горячей прокатки;

- 01.04.2005 року присвоен 5 разряд в той же профессии там же;

- 01.04.2006 року присвоен 6 разряд в той же профессии там же;

- 29.12.2006 року рабочее место аттестовано;

- 03.09.2012 року рабочее место аттестовано по Списку №2;

- 09.12.2013 року переведен там же вальцовщиком по сборке и переварке клетей 5 разряда;

- 05.02.2016 року рабочее место аттестовано по Списку №2;

- 01.03.2016 року переведен в прокатный цех вальцовщиком по сборке и переварке клетей 5 разряда;

- 23.06.2016 року рабочее место аттестовано по Списку №2;

- 26.12.2017 року рабочее место аттестовано по Списку №2;

- 02.08.2021 року звільнений у зв`язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПрАТ «ДКХЗ».

Судом було досліджено постанову Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, та встановлено наявність наступних професій: «Вальцювальник станів гарячої прокатки», «Нагрівальник металу», «Оператор поста управління стану гарячої прокатки» в Списку №1.

Також судом було постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та встановлено наявність професії: «Оператор поста керування станом гарячої прокатки» в Списку №1.

Крім цього судом було досліджено постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та встановлено наявність професії: «Вальцювальники, зайняті складанням та перевалкою клітей» в Списку №2.

Однак суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, (далі Порядок №442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року, (далі Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Таким чином суд доходить висновку, що період роботи позивача з 03.08.1995 року по 08.12.2013 року підлягає зарахуванню позивачу до пільгового стажу по Списку №1, в свою чергу період роботи позивача з 09.12.2013 року по 02.08.2021 року підлягає зарахуванню позивачу до пільгового стажу по Списку №2.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу по Списку №1 період роботи з 03.08.1995 року по 08.12.2013 року та до пільгового стажу по Списку №2 період роботи з 09.12.2013 року по 02.08.2021 року.

Враховуючи означене, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу по Списку №1 період роботи з 03.08.1995 року по 08.12.2013 року та до пільгового стажу по Списку №2 період роботи з 09.12.2013 року по 02.08.2021 року.

При цьому суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи з 09.12.2013 року по 02.08.2021 року до пільгового стажу по Списку №1 не підлягають задоволенню, оскільки фактично вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №2.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050027547 від 13.06.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на той факт, що позивачу станом на момент звернення до пенсійного органу виповнилось 50 років, страховий стаж позивача складав 34 роки 03 місяці 01 день, а пільговий стаж по Списку №1 складав 18 років 04 місяців 05 днів, суд доходить висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи питання щодо дати з якої підлягає призначенню позивачу пенсія, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивачу виповнилось 50 років 25.05.2024 року та позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 06.06.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Таким чином позивачу підлягає призначенню пенсія за віком на пільгових умовах з 26.05.2024 року, проте позивач просить призначити йому пенсію саме з 06.06.2024 року.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині дати, з якої підлягає призначенню позивачу пенсія за віком на пільгових умовах, а саме: з 26.05.2024 року.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню, є похідними, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1211,20 грн., підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №047050027547 від 13.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №1 період роботи з 03.08.1995 року по 08.12.2013 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №2 період роботи з 09.12.2013 року по 02.08.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.05.2024 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський