Рішення № 122353805, 30.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року Справа № 160/5820/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Коростильові П.О.,

за участю:

представника позивача - Кузякова О.В.,

представника відповідача Грановського М.О.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20-А, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 14.02.2023 року №245-К в частині накладення на старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 20.02.2023 року №77о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплатити йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.02.2023 р. до 11.07.2023 року (включно) у розмірі 87 910,68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 31.01.2023 р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області видано наказ №288, яким призначено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_1 . У вказаному наказі зазначено, що 30.01.2023 р. до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною прокуратурою, у рамках кримінального провадження №42022040000000477, відкритого 27.12.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с.368 КК України, задокументований факт отриманням старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від громадянки «С», неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн. за невтручання в функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати. 14.02.2023 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області від №245к було застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни.

У зв`язку з реалізацією наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14 лютого 2023 року №245к наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року № 77 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), Закону України «Про Національну поліцію», з 20 лютого 2023 року. Крім цього, у рамках вищезазначеного кримінального провадження майору поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Отже є очевидним, що причиною звільнення є саме відкриття кримінального провадження та вручення підозри, а не порушення щодо ненадання на технічний огляд службового транспорту, що свідчить про протиправність такого звільнення, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом для захистом своїх прав та інтересів.

Наведені на обґрунтування цих вимог доводи зводяться до того, що (1) йому не було надано можливості скористатися правом на надання пояснень, (2) фактичною підставою звільнення стало вчинення позивачем дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладено у повідомлені про підозру, хоч за своєю суттю це лише формальне припущення органу, що проводить досудове розслідування, про причетність конкретної особи до вчинення злочину; висновки службового розслідування містять посилання лише на ті порушення, які ставляться позивачеві в провину у кримінальному провадженні і яким буде надано оцінку судом у межах саме цього провадження, водночас немає підстав вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку; (3) вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним судовим рішенням є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» , тому звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» є передчасним; (4) висновки службового розслідування не містять посилання на обставини, в чому саме полягало порушення службової дисципліни, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело; (5) у фабулі наказу від 14 березня 2023 року (ймовірно, ідеться про оспорюваний наказ від 14 лютого 2023 року) підставою для службового розслідування слугувало відкриття кримінального провадження, натомість в резолютивній частині указано інші обставини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 04.05.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства та Присяги. Таким чином, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про Факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81 та рішення від 07.10.1987 року у справі «С. v. the. United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85 - відповідно).

Гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 року у справі «Ringvold v. Norvay», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. (Означена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17П/9901/87/18). При цьому, відповідно до вимог ст.ст.3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП. Враховуючи викладене, відсутність результатів досудового розслідування не спростовують факту недотримання принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, а тому відповідач вважає позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню позов не підлягає в повному обсязі.

До суду 19.05.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що єдиним документом, який стосується факту на підставі якого відкрито службове розслідування (отримання неправомірної вигоди) є інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.02.2023 р. по справі №203/600/23). Так, єдиним державним реєстром судових рішень передбачено, що найменування фізичних осіб, а також інформація щодо них, яка здатна їх ідентифікувати можуть бути доступні лише для обмеженого кола осіб, зокрема, для суддів. В загальному доступі до реєстру ця персональна інформація замінюється на літерні або цифрові позначення. Тому доказ з Єдиного державного реєстру судових рішень є особистим припущенням дисциплінарної комісії. Жодний інший документ не відноситься до проведення службового розслідування на підставі якого було відкрито дисциплінарне провадження. Отже, при прийнятті висновку про звільнення його дисциплінарна комісія керувалася інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, що є недостатнім для підтвердження його вини. Крім того, він з 02 по 13 лютого 2023 р. знаходився на лікарняному, що підтверджується довідкою з лікарні. З відзиву ГУНП в Дніпропетровській області вбачається, що відповідач володів інформацією про його хворобу, і не зважаючи на цю підставу, засідання дисциплінарної комісії 10.02.2023 р. відбулося, чим порушено його право для надання пояснень в рамках службового розслідування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.04.2024 р. вирішено: касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кузякова Олександра Володимировича задовольнити частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року скасувати; направити справу №160/5820/23 на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. суд вирішив прийняти до свого провадження адміністративну справу №160/5820/23.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 обіймав посаду старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

До Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація, що 30 січня 2023 року працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною прокуратурою, у межах кримінального провадження №42022040000000477, відкритого 27 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, задокументовано факт отриманням старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від громадянки «С» неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн за невтручання в функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31 січня 2023 року №288 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки отриманої інформації.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 13 лютого 2023 року, в якому зафіксовано інформацію щодо обставин порушення кримінального провадження №42022040000000477, а також інші проступки ОСОБА_1 , які виразились у: бездіяльності щодо надання інформації позивачем про обрання запобіжного заходу та перебування на лікарняному; введення в оману безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_2 , про успішне складання тестування з функціональної, загально профільної, вогневої та тактичної підготовки за січень 2023 року; порушення порядку використання і зберігання транспортних засобів та не проходження передрейсових медичних оглядів та інструктажів; невиконання вимог керівництва УМП ГУНП, визначені підпунктами 2 4 пункту 2 розділу ІІІ Протоколу від 04 листопада 2022 року.

Висновок також містить пропозицію застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14 лютого 2023 року №245к, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 5 частини третьої статті 1, частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2016 року №50, пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2017 року №757, пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10 січня 2023 року №55 «Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році», пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП від 11 серпня 2021 року №1670, що виразилося у недотримані принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, не інформуванні керівництва про допущені порушення та обставини, що унеможливлюють виконувати поставлені завдання та обов`язки, не виконанні завдань керівництва, визначених протоколом УМП ГУНП від 04 листопада 2022 року №4/5-1596, не проходженні у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, перед виїздом на службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), передрейсових медичних оглядів та інструктажів, ненаданні даного транспортного засобу на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особі, а також неправильному веденні дорожніх листів за вказаний проміжок часу, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого оперуповноваженого першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року №77 о/с старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегально міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 20 лютого 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За правилами частини другої статті 19 цього ж Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Основні вимоги до поведінки поліцейського» названих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

За визначенням, наведеним у статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із частинами першою та третьою статті 11 цього Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із частинами першою та другою статі 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

За правилами частин першої другої та третьої статті 27 цього ж Статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

За змістом пунктів 1, 2 розділу ІІ «Призначення службового розслідування» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі Порядок №893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

Згідно з пунктами 1, 4, 7, 13, 14 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Згідно з пунктом 2 розділу VI «Оформлення матеріалів службового розслідування» Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» цього ж порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Скасовуючи рішення судів у цій справі, Верховний Суд вказав таке.

У постанові від 30 вересня 2020 року №200/142/20-а, на яку також послався скаржник, Верховний Суд за подібних правовідносин та відповідного нормативного регулювання, зазначив, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Поруч із цим варто зауважити про те, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд звернув увагу на те, що вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення з органів внутрішніх справ. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати з підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, відсутність обвинувального вироку в кримінальній справі відносно позивача не впливає на наявність чи відсутність у його діянні складу дисциплінарного проступку.

У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31 січня 2023 року №288 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки отриманої інформації про те, що 30 січня 2023 року працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною прокуратурою, у межах кримінального провадження №42022040000000477, відкритого 27 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України у зв`язку із задокументованим фактом отриманням старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від громадянки «С» неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн за невтручання в функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати.

При цьому, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що службовим розслідуванням установлено факт порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 5 частини третьої статті 1, частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2016 року №50, пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2017 року №757, пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10 січня 2023 року №55 «Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році», пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП від 11 серпня 2021 року №1670, що виразилося у недотримані принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, не інформуванні керівництва про допущені порушення та обставини, що унеможливлюють виконувати поставлені завдання та обов`язки, не виконанні завдань керівництва, визначених протоколом УМП ГУНП від 04 листопада 2022 року №4/5-1596, не проходженні у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, перед виїздом на службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), передрейсових медичних оглядів та інструктажів, ненаданні даного транспортного засобу на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особі, а також неправильному веденні дорожніх листів за вказаний проміжок часу, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади.

Одні з основних мотивів, якими позивач обґрунтовував свої доводи, полягали в порушенні відповідачем процедури проведення службового розслідування, зокрема, ненадання йому можливості скористатися правом на захист та надання пояснень по суті питань, для перевірки яких було створено дисциплінарну комісію, а також необґрунтованості висновків службового розслідування, з огляду на відсутність у них посилань на обставини, в чому саме полягало порушення службової дисципліни, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі у межах цих же доводів указував, що відповідач був обізнаний про неможливість прибуття у встановлений ним строк з огляду на те, що цьому перешкоджало перебування на лікарняному та вжиті до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні запобіжні заходи. Отже, дії відповідача позбавили позивача, за його словами, можливості реалізувати право на надання пояснень та на захист. Крім цього, позивач акцентував увагу апеляційного суду на тому, що дисциплінарну комісію було створено для перевірки інформації щодо вчинення дисциплінарного проступку за фактом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000477 від 27 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 , натомість комісія установила зовсім інші дисциплінарні проступки у службі ОСОБА_1 , не пов`язані з підставами призначення службового розслідування і саме ці порушення покладено в основу оскаржуваних наказів.

Суд апеляційної інстанції цих обставин не дослідив та на жоден з аргументів позивача відповіді не надав, обмежившись формальним посиланням на те, що наведені ОСОБА_1 доводи не підкріплюються жодним належним та допустимим доказом.

Суди обох попередніх інстанцій, в світлі мотивів позивача, не перевіряли, які фактичні обставини було встановлено дисциплінарною комісією та які матеріали вона зібрала і дослідила під час дисциплінарного провадження, та чи встановила у підсумку, які конкретно порушення службової дисципліни вчинив позивач, зокрема, у межах тих питань, які стали приводом для створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування.

Потрібно зазначити, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-поліцейського отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення має враховуватися характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. До того ж, звільнення зі служби в поліції, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява №18390/91, §29, від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Proninа.), заява №63566/00, §23).

Водночас за позицією цього ж Суду ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland), заява №13942/88, §30, від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), заява №16034/90, §59, від 12 лютого 2004 року у справі «Перез проти Франції» (Perez v. France), заява №47287/99, §80).

Зрештою, Верховний Суд у цій справі зазначив, що критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, з урахуванням мотивів Верховного Суду, суд виходить з того, що відсутність обвинувального вироку в кримінальній справі відносно позивача не впливає на наявність чи відсутність у його діянні складу дисциплінарного проступку.

Натомість, необхідно встановити, які саме факти, встановлені у дисциплінарному провадженні, стали підставою для дисциплінарної відповідальності.

У висновку про результати службового розслідування вказано таке.

30 січня 2023 року до Головного управління надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками управління СБ України в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000477, розпочатого 27.12.2022 за частиною 3 статті 368 КК України, задокументований факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 40000 грн.

Як з?ясовано, 30.01.2023 близько 14 год. 30 хв. в домофон адмінбудівлі УМП ГУНП зателефонував невідомий та попрохав поліцейського, який відповів на зазначений дзвінок, а саме начальника сектору організаційно-аналітичної роботи УМП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 провести його до начальника даного управління полковника поліції ОСОБА_4 .

Після доповіді про зазначений факт останньому, за його вказівкою, майор поліції ОСОБА_5 впустив невідомих (у кількості 2-х осіб, в цивільному одязі) до приміщення УМП ГУНП та провів їх до службового кабінету вищевказаного керівника.

Надалі, один із невідомих чоловіків представився працівником управління СБ України в Дніпропетровській області (далі - СБ України) та запитав у полковника поліції ОСОБА_4 , де знаходиться робоче місце майора поліції ОСОБА_1 .

У свою чергу, полковник поліції ОСОБА_4 проводячи останніх до службового кабінету (№ 10) майора поліції ОСОБА_1 , поцікавився, з якою метою він їм потрібен, на що працівники СБ України відповіли, що по приїзду прокурора з Дніпропетровської обласної прокуратури, в даному приміщені будуть проводитися слідчі дії.

У службовому кабінеті майора поліції ОСОБА_1 залишився один із співробітників СБ України, а інший, який спілкувався з полковником поліції ОСОБА_4 , вийшов на подвір?я.

Через незначний проміжок часу, до УМП ГУНП прибув прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , який спільно з працівниками СБ України (перебували у відповідному однострої та з вогнепальною зброєю) пройшов до службового кабінету майора поліції ОСОБА_1 та, у присутності полковника поліції ОСОБА_4 , почав проводити в ньому обшук.

Зазначена слідча дія була невідкладною, тобто проводилась у порядку, визначеному частиною 3 статті 233 КПК України, у зв?язку з чим, відповідної ухвали слідчого судді керівництву УМП ГУНП надано не було.

Під час обшуку (близько 16 год. 30 хв.) полковник поліції ОСОБА_4 дізнався від прокурора Верещаки Д.., що майор поліції ОСОБА_1 затриманий у порядку статті 208 КПК України, оскільки було задокументовано факт отримання неправомірної вигоди в 40000грн. від громадянки ОСОБА_7 за невтручання функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати.

Водночас, прокурор ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_1 наразі перебуває з працівниками СБ України на подвір?ї поряд з адмінбудівлею УМП ГУНІ, та наголосив про заборону будь-кому з управління спілкуватися з даним поліцейським.

В цей час, полковник поліції ОСОБА_4 зателефонував безпосередньому керівнику майора поліції ОСОБА_1 - заступнику начальника управління - начальнику першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) УМІ ГУНП капітану поліції ОСОБА_9 який перебував на нараді в Центральній окружній прокуратурі м. Дніпра та повідомив про обставини, які відбуваються в управлінні.

Капітан поліції ОСОБА_9 одразу прибув на місце події, однак поспілкуватися зі своїм підлеглим - майором поліції ОСОБА_1 , також не зміг.

Слід зазначити, що у першій половині дня (до прибуття в управління працівників СБ України), майор поліції ОСОБА_1 знаходився у своєму службовому кабінеті № 10 та займався моніторингом мережі інтернет з метою виявлення відомостей, що можуть свідчити про факти порушення міграційного законодавства України.

Про наміри зустрічатися 30.01.2023 з цивільними особами, вказаний поліцейський своїм керівникам не доповідав. В який час він покинув адмінбудівлю УМП ГУНП, останнім не відомо.

Після обшуку, прокурор ОСОБА_6 надав полковнику поліції ОСОБА_4 копію відповідного протоколу про проведення вказаної процесуальної дії, згідно якого було вилучено: службовий комп?ютер майора поліції ОСОБА_1 , два його записники та флеш-носій.

У подальшому, вказаного поліцейського було поміщено до ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП.

Необхідно зауважити, що на подвір?ї адмінбудівлі УМП ГУНП, серед осіб, які проводили невідкладні слідчі дії та затримували вищевказаного поліцейського, майор поліції ОСОБА_3 побачив знайомого йому адвоката Ільїна Ігоря, у зв?язку з чим зробив висновок, що він представляє інтереси майора поліції ОСОБА_1 (ймовірно уклав з ним відповідний договір).

Ha підставі зазначеного, 31.01.2023 близько 12 год. 00 хв. майор поліції ОСОБА_3 зателефонував даному адвокатові за м.н.т. НОМЕР_3 , який підтвердив припущення щодо здійснення ним юридичного захисту майора поліції ОСОБА_1 .

У ході телефонної розмови, майор поліції ОСОБА_3 попрохав останнього надати інформацію з приводу обставин справи (чи вручили ОСОБА_1 повідомлення підозру та коли планується обрання запобіжного заходу). Адвокат ОСОБА_10 відповів, що чекає дзвінка з Дніпропетровської обласної прокуратури, щоб виїхати на вручения повідомлення про підозру вказаному поліцейському.

Приблизно о 17 год. 00 хв. майору поліції ОСОБА_3 передзвонив зазначений адвокат та розповів, що майору поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 КК України та 01.02.2023 планується обрання запобіжного заходу (час не повідомив).

01.02.2023 близько 19 год. 00 хв. майор поліції ОСОБА_3 знову зателефонував адвокатові. У ході розмови, останній повідомив, що судове засідання пройшло, за результатами якого майору поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. При цьому, з його слів, ухвалою суду, майору поліції ОСОБА_1 заборонено спілкуватися з працівниками УМП ГУНП та покидати територію м. Кам`янське.

02.02.2023 близько 11 год. 00 хв. - 12 год. 00 хв. майор поліції ОСОБА_3 знову зателефонував адвокату Ільну Ігорю та попрохав надати копії ухвали про обрання запобіжного заходу і повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_1 , на що останній відмовився.

Наголосив, що це є адвокатською таємницю та з даним проханням порекомендував звертатися безпосередньо до майора поліції ОСОБА_1 , так як в нього є на руках зазначені документи, і якщо він забажає - їх надасть. При цьому, адвокат проінформував, що вказаний поліцейський з 01.02.2023 перебуває на лікарняному, однак документів з цього приводу не надав.

Зазначену інформацію майору поліції ОСОБА_3 в телефонному режимі підтвердили в реєстратурі ДУ «Територіальне медичне об?єднання МВС України в Дніпропетровській області» поліклініки м. Кам?янське, про що він повідомив керівництву управління.

З метою належної, повної, всебічної, неупередженої та об?єктивної перевірки всіх обставин зазначеної події, 02.02.2023 за вих. N 533/103/03-2023 до Дніпропетровської обласної прокуратури було надіслано запит з проханням посприяти в проведенні службового розслідування шляхом надання наступних документів (інформації): - копію ухвали суду (з повним текстом) на проведення 30.01.2023 обшуку в адміністративній будівлі управління міграційної поліції ГУНП; - копію повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_1 (з повним текстом); - копію ухвали суду про обрання майору поліції ОСОБА_1 запобіжного заходу (з повним текстом).

Або, у разі неможливості надати окремі копії запитуваних документів, хоча б часткову інформацію, що в них міститься (наприклад - зміст обставин, за яких повідомлено вищевказаному поліцейському про підозру та обрано відповідний запобіжний захід).

Разом із цим, після передання 02.02.2023 даного запиту до канцелярії Дніпропетровської обласної прокуратури, дисциплінарною комісією неодноразово було проведено розмову з прокурором ОСОБА_6 (під час особистої зустрічі та в телефонному режимі), з метою отримання відповіді у найкоротший строк.

Однак, останній повідомив, що у наданні запитуваних копій документів відмовляє. Письмову відповідь надасть за можливістю, у вільний час.

Аналізом відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/ було виявлено ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2023 (справа Nє 203/600/23) про обрання запобіжного заходу поліцейському УМП ГУНП, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, у кримінальному провадженні Nє 42022040000000477, якого було затримано 30.01.2023.

Виходячи з вищевказаного, дисциплінарна комісія зробила висновок, що вказана ухвала стосується саме майора поліції ОСОБА_1 , згідно якої, до останнього дійсно застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, за місцем його фактичного постійного проживання, строком на 2 місяці, до 30.03.2023 включно.

Разом із цим, останньому заборонено, протягом вказаного строку залишати місце фактичного проживання, у період часу з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., а також зобов`язано: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду: - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у кримінальному провадженні.

Таким чином, дисциплінарною комісією було встановлено, що інформація щодо заборони рішенням суду спілкуватися майору поліції ОСОБА_1 з поліцейськими УМП ГУНП, не відповідає дійсності.

Натомість, вказаний поліцейський, жодним чином (в тому числі через сторонніх осіб та адвоката) не намагався передати керівництву (та іншим поліцейським) УМП ГУНП інформацію щодо повідомлення йому про підозру, обрання запобіжного заходу та перебування на лікарняному. Жодних документів з цього приводу, будь-якими засобами, не надсилав.

Поряд з вищевикладеним, керівництво управління охарактеризувало майора поліції ОСОБА_1 досить позитивно, у зв?язку з чим з метою встановлення істини у наданій інформації (характеристики) щодо відношення вказаного поліцейського до несення служби, працівниками УГІ ГУНП було здійснено перевірку службової діяльності останнього, у ході якої виявлено недоліки в системі службової підготовки, грубі порушення транспортної дисципліни та не виконання вимог керівництва, а саме:

- в порушення абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 N 50, та пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10.01.2023 Nє 55 «Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році», щомісячні тестування з функціональної, загальнопрофільної (безпека житєдіяльності, домедична підготовка, психолгічна підготовка), вогневої та тактичної підготовок за січень 2023 року не проходив.

Більш того, увів в оману безпосереднього керівника - капітана поліції ОСОБА_2 про успішне складання вказаних тестувань. Тобто свідомо знехтував вимогами частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та не доповів останньому про відсутність можливості їх пройти з обґрунтуванням причин і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні вищевказаних вимог наказів МВС України та ГУНП про організацію службової підготовки.

- всупереч вимогам пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 N 757, пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНІ в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНІ від 11.08.2021 № 1670, у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, маючи дозволи на позагаражне зберігання, перед виїздом на закріпленому (у 2022 році наказом ГУНІ від 30.09.2023 N 1519 та у 2023 році - наказом ГУНІ від 12.01.2023 № 87) службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), передрейсові медичні огляди (не менше трьох оглядів на тиждень перед виїздом і двох оглядів на тиждень в кінці зміни) та інструктажі (не менше одного спеціального інструктажу на тиждень) не проходив, вказаний автотранспорт на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особою, не надавав.

При цьому, особисто дорожній лист Nє 242 за січень 2023 року не заповнював, а надаючи інформацію про використання ним службового транспортного засобу, прохав це робити оперуповноваженого другого відділу УМП ГУНІ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 який не усвідомлюючи та не розуміючи вимоги щодо правильного його введення, ставив свої підписи майже у всіх графах, в чому свою провину визнав та зобов?язався у подальшому не допускати подібних проступків та попередньо аналізувати прохання старших колег на предмет їх правомірності.

В порушення частин 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, спільно з оперуповноваженим сектору організаційно-аналітичної роботи УМП ГУНП майором поліції ОСОБА_12 який, на той час, разом із майором поліції ОСОБА_1 обслуговував Кам?янську оперативну зону, не виконав вимоги керівництва УМП ГУНІ, визначені підпунктами 2 - 4 пункту 2 розділу III Протоколу від 04.11.2022 N 4/5-1596, а також не доповів безпосередньому керівнику - капітану поліції ОСОБА_9 , про відсутність можливості їх виконати з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні вказаних вимог: - у рамках кримінального провадження N 12022041030000017 від 06.01.2022 за частиною 1 статті 301-1 КК України, не визначився щодо перспектив вручення повідомлення про підозру фігурантам по справі та скерування її до суду; - у рамках кримінальних проваджень N 1202104000000772 від 20.10.2021 за частиною 3 статті 301-1 КК України та Nє 120220410300000438 від 09.04.2022 за частиною 2 статті 301-1 КК України, не вжив вичерпних заходів щодо встановлення додаткових фактів скоєння зазначених кримінальних правопорушень, з подальшим забезпеченням їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручень повідомлень про підозру фігурантам по справах; - у рамках кримінального провадження N 12021041430000212 від 16.08.2021 за частиною 1 статті 301 КК України, не вжив вичерпних заходів щодо погодження з Жовтоводською окружною прокуратурою питання про виділення матеріалів щодо умисного доступу до дитячої порнографії на території смт. Новомиколаївка, Кам`янського району, 3 подальшим внесенням зазначеного матеріалу до Єдиного реєстру досудових розслідувань та ного реалізації.

Дисциплінарна комісія звертає увагу на той факт, що за не виконання вимог підпунктів 2 - 4 пункту 2 розділу ІІІ Протоколу від 04.11.2022 N 4/5-1596, керівництво УМП ГУНІ усно попередило майора поліції ОСОБА_1 та майора поліції ОСОБА_12 про недопущення подібних прогалин в службовій діяльності у подальшому та настання негативних наслідків у разі порушення службової дисципліни.

В той же час, за низьку результативність та не виконання у визначені терміни завдань, вказаних у попередньому протоколі наради при керівництві УМП ГУНП від 30.09.2022 N 4/3-1351, зазначеним поліцейським, у листопаді 2022 році, розмір премії було встановлено на 30% менше, ніж встановлені граничні розміри грошового забезпечення за займаними ними посадами.

Тобто, майор поліції ОСОБА_1 неодноразово не виконував завдання поставлені на нарадах керівництва, що вказує про непрофесійне ставлення до виконання покладених на нього обов?язків.

Виходячи із вищевикладеного, в діях майора поліції ОСОБА_1 , спостерігається систематичність у не інформуванні керівництва про допущені ним порушення та обставини, котрі унеможливлюють виконати ті чи інші завдання, що на думку дисциплінарної комісії, й призвело до не вжиття останнім усіх можливих заходів щодо інформування керівництва УМП ГУНІ про обставини його затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу та про відкриття лікарняного, з підтверджуючими на те документами, що є грубим порушенням пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (не інформування безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють виконання обов?язків поліцейського).

Виявлені порушення у службовій діяльності майора поліції ОСОБА_1 , за своєю суттю та в сукупності, надають достатньо підстав вважати, що останній допускає їх свідомо, всупереч основних обов?язків поліцейського та нормативно-правових документів, які регламентують питання дотримання працівниками поліції службової дисципліни.

Водночас, слід звернути увагу на те, що безпосередній керівник майора поліції ОСОБА_1 - капітан поліції ОСОБА_9 , особисто жодних заходів для отримання вищевказаної інформації стосовно свого підлеглого не вжив. При цьому, ураховуючи виявлені недоліки у службовій діяльності майора поліції ОСОБА_1 , а також факт надання ним неправдивої інформації керівництву щодо проходження у січні 2023 року тестування зі службової підготовки, свідчать про недостатній контроль з боку капітана поліції ОСОБА_9 за діями останнього, що також посприяло розвитку даного поліцейського, як недисциплінованого правоохоронця.

Про факти обрання майору поліції ОСОБА_1 запобіжного заходу, повідомлення йому про підозру та перебування на лікарняному, стало відомо виключно завдяки вжитим заходам майором поліції ОСОБА_3 та полковником поліції ОСОБА_4 .

З метою проведення опитування майора поліції ОСОБА_1 та реалізації його прав на захист, оскільки останній відсутній за місцем несення служби, 08.02.2023 за вих. № 604/103/03-2023, за адресою проживання вказаного поліцейського (м. Кам?янське, вул. Дальня, буд. 14/2), відповідно до вимог статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, було надіслано лист-виклик голови дисциплінарної комісії заступника начальника ГУНІ - начальника кримінальної поліції полковника поліції ОСОБА_13 про необхідність його прибуття 10.02.2023 о 12 год. 00 хв. до службового кабінету № 248 адміністративної будівлі Головного управління (м.Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20А), для надання відповідних пояснень.

Незважаючи не вищевикладене, майор поліції ОСОБА_1 , отримавши 09.02.2023 даний виклик, на зазначений в ньому час та взагалі протягом дня до Головного управління не з?явився. Жодної інформації про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив. 3 дисциплінарною комісією або керівництвом УМП ГУНП, особисто чи через сторонніх осіб, у тому числі захисників, не зв?язувався.

Таким чином, з урахуванням абзацу 2 частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вказаний поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень про що складено відповідний акт від 10.02.2023 № 50/2-108.

Отже, відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут), дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов?язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Беручи до уваги вищевикладене, перевіривши та оцінивши наявні матеріали службового розслідування, виникають підстави вважати, що майор поліції ОСОБА_1 своїми діями (котрі відображені в отриманих у ході службового розслідування документах), дискредитував звання поліцейського, оскільки навіть наявність самого факту (повідомлення про підозру) можливого вчинення кримінального правопорушення останнім підриває авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набуває суспільного резонансу через створення негативної громадської думки.

Разом із цим, отримані відомості свідчать про те, що капітан поліції ОСОБА_9 на неналежному рівні контролює підлеглих поліцейських та не розвиває в них необхідне відношення до дотримання службової дисципліни, виконання вимог керівництва.

При цьому, постає питання щодо проведення ними профілактичної роботи, направленої на покращення стану дотримання дисципліни і законності особовим складом в цілому, так як вказаний керівник взагалі не вживав заходів щодо встановлення причин та умов, за яких стала можливим надзвичайна подія за участю майора поліції ОСОБА_1 , котрий у свою чергу, жодним чином не доповів останньому про обставини, що унеможливлюють виконання ним службових обов?язків.

Зазначені обставини, разом із вищевказаними в описовій частині документами, також підтверджується поясненнями полковника поліції ОСОБА_4 , майора поліції Дубини ОЮ., майора поліції ОСОБА_12 , майора поліції ОСОБА_14 , капітана поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , дорожніми листами № 5562 (на листопад 2022 року), № 5939 (на грудень 2022 року), № 242 (на січень 2023 року), довідками УМП ГУНП від 06.02.2023 Nє 4/5-253 та від 13.02.2023 № 4/5-264, довідкою автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП від 07.02.2023 № 28/12, довідкою відділу професійного навчання УКЗ ГУНІ від 09.02.2023 № 20/5-403, а також рапортом члена дисциплінарної комісії - старшого інспектора з особливих доручень відділу службових розслідувань УГ ГУНІІ капітана поліції ОСОБА_15 .

Також, необхідно враховувати, що вищевикладені встановлені службовим розслідуванням проступки, вчинені майором поліції ОСОБА_1 та його безпосереднім керівником капітаном поліції ОСОБА_9 , були вчинені незважаючи на неодноразові вимоги керівництва Головного управління та Національної поліції України (котрі були доведені останнім під підпис) щодо недопущення випадків порушень поліцейськими службової дисципліни і законності, у тому числі поза службою: - службова телеграма ГУНП від 23.05.2022 № 1924/103/01-2022; - наказ Національної поліції України від 19.07.2022 № 507; - доповідна записка ДГІ Національної поліції України від 25.07.2022 № 1056/15-2022; - доповідна записка УГІ ГУНП від 26.07.2022 Nє 50/2-315; - службова телеграма ГУНП від 26.10.2022 № 4715/103/01-2022.

Таким чином, у висновку про службове розслідування зазначено, що аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, котрі регламентують діяльність Національної поліції України, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, нехтуючи покладеним на нього вимогами та заборонами, незважаючи на вжиті керівництвом ГУНІ та Національної поліції України заходи (вимоги) щодо недопущення випадків порушень працівниками поліції службової дисципліни і законності, вчинив діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов?язкам та підриває довіру до нього як до правоохоронця і носія влади.

Суд виходить з того, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Так, досліджуючи матеріали справи на предмет встановлення фактичних дій, вчинених позивачем, за які до нього застосовано дисциплінарне стягнення, суд враховує також висновки Верховного Суду у цій справі.

Так, Верховний Суд вказав, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд звернув увагу на те, що вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення з органів внутрішніх справ. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати з підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, той факт, що, як зазначено у висновку службового розслідування, працівниками управління СБ України в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000477, розпочатого 27.12.2022 за частиною 3 статті 368 КК України, задокументований факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 40000 грн., сам по собі не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо в рамках дисциплінарного провадження не буде встановлено наявності дій, що становлять собою самостійний склад дисциплінарного проступку. Такий висновок ґрунтується на мотивах Верховного Суду, що адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження.

Отже, зазначення у висновку службового розслідування про те, що виникають підстави вважати, що майор поліції ОСОБА_1 своїми діями (котрі відображені в отриманих у ході службового розслідування документах), дискредитував звання поліцейського, оскільки навіть наявність самого факту (повідомлення про підозру) можливого вчинення кримінального правопорушення підриває авторитет органів поліції, недостатньо для висновку про наявність дисциплінарного проступку.

У висновку службового розслідування також вказано що в діях майора поліції ОСОБА_1 , спостерігається систематичність у не інформуванні керівництва про допущені ним порушення та обставини, котрі унеможливлюють виконати ті чи інші завдання, що на думку дисциплінарної комісії, й призвело до не вжиття останнім усіх можливих заходів щодо інформування керівництва УМП ГУНІ про обставини його затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу та про відкриття лікарняного, з підтверджуючими на те документами, що є грубим порушенням пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (не інформування безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють виконання обов?язків поліцейського).

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що у ній зазначено про ті причини та умови, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, які поліцейський зобов`язаний та в змозі усунути, проте наявність кримінального провадження не є такою обставиною, відтак, за оцінкою суду, не інформування про наявність кримінального провадження не можна кваліфікувати як порушення пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Також, Верховний Суд у цій справі вказав, що одні з основних мотивів, якими позивач обґрунтовував свої доводи, полягали в порушенні відповідачем процедури проведення службового розслідування, зокрема, ненадання йому можливості скористатися правом на захист та надання пояснень по суті питань, для перевірки яких було створено дисциплінарну комісію, а також необґрунтованості висновків службового розслідування, з огляду на відсутність у них посилань на обставини, в чому саме полягало порушення службової дисципліни, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі у межах цих же доводів указував, що відповідач був обізнаний про неможливість прибуття у встановлений ним строк з огляду на те, що цьому перешкоджало перебування на лікарняному та вжиті до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні запобіжні заходи. Отже, дії відповідача позбавили позивача, за його словами, можливості реалізувати право на надання пояснень та на захист. Крім цього, позивач акцентував увагу апеляційного суду на тому, що дисциплінарну комісію було створено для перевірки інформації щодо вчинення дисциплінарного проступку за фактом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000477 від 27 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 , натомість комісія установила зовсім інші дисциплінарні проступки у службі ОСОБА_1 , не пов`язані з підставами призначення службового розслідування і саме ці порушення покладено в основу оскаржуваних наказів.

Ураховуючи визначені процесуальним законом межі касаційного перегляду, колегія суддів Верховного Суду вказала, що не може визнати прийнятними та надати юридичну оцінку доводам скаржника про недотримання відповідачем вимог закону щодо порядку виклику поліцейського для надання пояснень, зокрема, ненаправлення такого виклику рекомендованим листом «належним» поштовим зв`язком та неналежності доказу, наданого відповідачем на підтвердження того, що позивачеві пропонувалося прибути до управління для надання пояснень, оскільки позовна заява таких підстав позову не містить, заяв про зміну підстав позову у порядку, передбаченому статтею 47 КАС України, подано не було, в апеляційній скарзі позивач таких мотивів не наводив. Отже, фактично, наведені скаржником доводи у цій частині за своєю суттю є зміною підстав позову, що в силу вимог частини п`ятої статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не допускається.

Разом з цим, під час нового розгляду позивач 06.06.2024 р. надав до суду першої інстанції пояснення де, зокрема, посилається на недотримання відповідачем вимог закону щодо порядку виклику поліцейського для надання пояснень, зокрема, ненаправлення такого виклику рекомендованим листом «належним» поштовим зв`язком та неналежності доказу, наданого відповідачем на підтвердження того, що позивачеві пропонувалося прибути до управління для надання пояснень.

Проте, суд першої інстанції не обмежений доводами учасників справи, а в силу вимог ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Так, суд встановив, що листом від 08.02.2023 р. № 604/103/03-2023 відповідач повідомляє, що ОСОБА_1 необхідно прибути 10.02.2023 р. о 12-00 з приводу призначеного службового розслідування.

Для підтвердження того, що позивач отримав зазначений лист від 08.02.2023 р. № 604/103/03-2023 відповідач надав копії експрес-накладної від 08.02.2023 р. № 59000926753324 та роздруківку трекінгу, згідно з якою відправлення № 59000926753324 отримане 09.02.2023 р. 14-13.

Проте, частиною 12 статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Відтак, наявність експрес-накладної від 08.02.2023 р. № 59000926753324 та роздруківки трекінгу не є фактом, що згідно з частиною 12 статті 15 Дисциплінарного підтверджує отримання поліцейським виклику.

Отже, має місце порушення порядку повідомлення позивача про службове розслідування, що є суттєвим порушенням можливості захистити свої права під час службового розслідування.

Також суд встановив, що як у наказі про призначення службового розслідування, так і у виклику на службове розслідування, вказано, що 30.01.2023 року до Головного управління надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками управління СБ України в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000477, розпочатого 27.12.2022 за частиною 3 статті 368 КК України, задокументований факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 40000 грн. Також вказано, що метою службового розслідування є повна, всебічна та об`єктивна перевірка вказаних відомостей.

Згідно з пунктами 1, 2 абзацом першим пункту 4, пунктом 7 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Отже, за оцінкою суду вказані норми свідчать про те, що підстава призначення службового розслідування має бути визначена на етапі його призначення та відображена у відповідному наказі. У подальшому службове розслідування має проводитись в рамках заявленого предмету службового розслідування.

Як встановлено, у наказі про призначення службового розслідування та у виклику на службове розслідування, вказано лише про інформацію про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .. Також вказано, що метою службового розслідування є повна, всебічна та об`єктивна перевірка саме вказаних відомостей.

Проте, вже у висновку службового розслідування міститься аналіз порушень ОСОБА_1 , які не були визначені предметом службового розслідування у наказі про його призначення та у виклику, а саме бездіяльності щодо надання інформації позивачем про обрання запобіжного заходу та перебування на лікарняному; введення в оману безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_2 , про успішне складання тестування з функціональної, загально профільної, вогневої та тактичної підготовки за січень 2023 року; порушення порядку використання і зберігання транспортних засобів та не проходження передрейсових медичних оглядів та інструктажів; невиконання вимог керівництва УМП ГУНП, визначені підпунктами 2 4 пункту 2 розділу ІІІ Протоколу від 04 листопада 2022 року.

Відтак, притягнення позивача до відповідальності за вказані порушення є порушенням Порядку №893.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листка непрацездатності (а.с. 179, т. 1) з 02.02.2023 р. по 13.02.2023 р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Щодо аргументів позивача про те, що звільнення позивача відбулося в період лікарняного позивача, то суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 про те, що в разі порушення гарантії, встановленої частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що порушені відповідачем гарантії щодо неможливості звільнення / реалізації дисциплінарного стягнення під час лікарняного є підставою для зміни дати звільнення і не можуть бути самостійною підставою для визнання наказу про звільнення незаконним.

Разом з тим, аналіз зібраних та досліджених судом доказів спростовує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі по тексту Порядок №100).

Відповідно до п. 8 цього Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із даними довідки від 30.07.2024 р., за грудень 2022 р. позивачу виплачено 17524,01 грн. (в т.ч. посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж, надбавка за специфічні умови, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія), за січень 2023 р. 17283,28 грн. (в т.ч. посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж, надбавка за специфічні умови, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія), додаткова винагорода за грудень 2022 р. становить 30 032,20 грн.

Позивач перебував у вимушеному прогулі 526 календарних дні. А тому, сума середнього заробітку, що підлягає до відшкодування за час вимушеного прогулу, вирахувана шляхом множення середньоденного заробітку (522,90 грн.) на число календарних днів за період вимушеного прогулу (526), становить 275044,93 грн.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язаний виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши із нього податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовий збір.

Відповідно до пп. 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Суд дійшов висновку про допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення з середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 242-246, 250 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20-А, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14 лютого 2023 року №245-К в частині накладення на старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року №77о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 20.02.2023 р.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд.20-А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.02.2023 р. по 30.07.2024 р. у розмірі 275044,93 грн., з подальшим відрахуванням податків та інших обов`язкових зборів і платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 20.02.2023 р. відповідно до ст.371 КАС України.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст складено 11.10.2024 р.

Суддя А.В. Савченко