Рішення № 122353209, 14.10.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7572/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Гурамі» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гурамі» (далі ТзОВ фірма «Гурамі», відповідач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0161610707 від 13.06.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), на підставі наказу від 08.05.2024 №1746-п, ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ фірма «Гурамі» за період з 11.01.2022 по 10.05.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, про що складено акт від 23.05.2024 №13323/07-07/20121220.

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем: пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон №2473VIII), пункту 21 розділу ІІ Положення про засоби захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі Положення №5), пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова №18) в частині порушення строків повернення валютної виручки в сумі 121775,0 дол. США у період з 04.02.2023 по 24.02.2023 по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма «Гурамі» із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China).

На підставі акта перевірки від 23.05.2024 №13323/07-07/20121220, ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2024 №0161610707, яким до ТзОВ фірма «Гурамі» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 280501,82 грн.

ТзОВ фірма «Гурамі» не погоджується з правомірністю вищезазначеного податкового повідомлення-рішення від 13.06.2024 №0161610707, вважає його протиправним та в обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

Між ТзОВ фірма «Гурамі» та нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China)т укладено контракт №GA-01-2022 від 11.01.2022. Предмет контракту імпорт гідравлічного пресу для пакетування металолому з функцією різки, модель Q91Y-1000 W. Вартість контракту 250 000,00 доларів США (пункт 2.5).

На виконання умов контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, ТзОВ фірма «Гурамі» 04.02.2022 здійснено авансовий платіж в сумі 121755 доларів США.

Відповідно до пункту 1 доповнення №2 від 10.03.2022 до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, у зв`язку з появою форс-мажорних обставин, пов`язаними з масштабними воєнними діями на території України і введенням воєнного стану, що стало наслідком неможливості покупки валюти (відповідно постанови НБУ), сторони прийшли до згоди щодо відміни подальшого виконання взятих на себе зобов`язань, а саме: продавець зобов`язується здійснити повернення отриманої від покупця передоплати в сумі 121755 доларів США, згідно рахунка-фактури №1 від 18.01.2022.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №3 від 01.02.2023 до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022 для виконання умов узгоджених в доповненні №2 до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, сторони дійшли до згоди, що повернення передоплати в сумі 121755 доларів США буде здійснюватися компанією «UGJK»LTD (Болгарія, місто Софія).

Договором №01-2023 від 01.02.2023 про відступлення права вимоги заборгованості по контракту №НU 11-2022 від 14.11.2022 передбачено, що кредитор (Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD) відступає, а Бенефіціар (ТзОВ фірма «Гурамі») приймає право вимоги заборгованості компанії «UGJK»LTD (Боржник) по контракту №НU 11-2022 від 14.11.2022 укладеному між кредитором і боржником.

Компанією «UGJK»LTD на виконання вимог договору №01-2023 від 01.02.2023 про відступлення права вимоги заборгованості 24.02.2023 повернуто на валютний рахунок ТзОВ фірма «Гурамі» кошти в сумі 121755,0 доларів США.

На думку позивача, висновки акту перевірки в частині порушення строків повернення валютної виручки в сумі 121 775,0 дол. США у період з 04.02.2023 по 24.02.2023 по контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма «Гурамі» із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China) є помилковими, оскільки ТзОВ фірма «Гурамі» до перевірки надано сертифікат №0700-23-3405 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27.07.2023, за змістом якого Волинська торгова-промислова палата чітко засвідчила форс-мажорну обставину для виконання ТзОВ фірма «Гурамі» зобов`язань за контрактом №GA-01-2022 від 11.01.2022 укладеного з Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD, а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану.

Тобто, на думку позивача, вказана форс-мажорна обставина є підтвердженою для ТзОВ фірма «Гурамі» по виконанню цілісного контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022 з імпорт гідравлічного пресу для пакетування металолому з функцією різки, вартістю контракту 250 000,00 доларів США, який складається з оплати авансового платежу після отримання інвойсу у розмірі 121755 доларів США та оплати 128245 доларів США перед відправкою товару, протягом 7 днів з моменту готовності товару.

З урахуванням зазначеного, позивач вказує, що авансовий платіж в розмірі 121755 доларів США був здійснений ТзОВ фірма «Гурамі» 04.02.2022 та повернувся на валютний рахунок 24.02.2023 тобто в період дії форс-мажорних обставин встановлених ТПП, згідно сертифікату №0700-23-3405 від 27.07.2023, що виключає можливість для ГУ ДПС у Волинській області застосовувати штрафні санкції та притягувати до відповідальності платника податку за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в силу частини шостої статті 13 Закону №2473VIII.

Окрім того, позивач зауважує, що згідно із пунктом 1.5. контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022 форс-мажорними обставинами для виконання даного контракту в тому числі є воєнні дії, що виникли після укладення цього контракту або які неможливо було попередити на момент укладення контракту.

Відповідно до пункту 1 доповнення №2 від 10.03.2022 до контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, також погоджено сторонами виникнення форс-мажорної обставини, пов`язаної з масштабними воєнними діями на території України і введенням воєнного стану та прийнято двосторонньої згоди щодо відміни подальшого виконання взятих на себе зобов`язань.

Також позивач вказує, що листом №665/701/39 від 14.07.2023 Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» повідомлено ТзОВ фірма «Гурамі», що відповідно до законодавчих обмежень, встановлених Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту» Банкам у період з 04.03.2022 по 11.03.2022 заборонялося здійснення за дорученням клієнтів транскордонних переказів валютних цінностей з України, крім визначених в підпунктах 1-8 пункту 14 постанови НБУ №18 виключень (у редакції, що діяла в період з 04.03.2022 по 11.03.2022), а саме відповідно до підпункту 2 пункту 14 Постанови НБУ №18 була можливість здійснення імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, що був затверджений Постановою КМУ №153.

Товар за кодом згідно УКТЗЕД «8462» не було включено до перелік товарів критичного імпорту, що був затверджений Постановою КМУ №153, тому здійснювати операції з оплати даного товару у цей період було заборонено.

Даний лист додатково слугував підставою для неможливості виконання контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022 укладеного ТзОВ фірма «Гурамі» та нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD в частині щодо обов`язку оплати за товар в сумі 128245 дол. США, виготовлення якого зі сторони нерезидента не відбулося в силу наявності форс-мажорних обставин, що стало наслідком неможливості покупки валюти (відповідно постанови НБУ) та прийняття двостороннього рішення про відміну подальшого виконання взятих на себе зобов`язань, в т.ч. повернення авансового платежу ТзОВ фірма «Гурамі» в сумі 121755 доларів США згідно рахунка-фактури №1 від 18.01.2022 року (п.1 доповнення №2 від 10.03.2022).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач також вказує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473VIII, зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин.

Відповідно до проведеного розрахунку ГУ ДПС у Волинській області вбачається, що період порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракті - з 04.02.2023 по 24.02.2023, тобто припадає на період встановлення карантинних обмежень.

Таким чином, нарахування пені за період з 04.02.2023 по 24.02.2023, на думку позивача, є протиправними та суперечать положенням абзацу 11 пункту 52-1 ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2024 №0161610707 прийнято без урахуванням всіх обставин справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.49).

У відзиві на позовну заяву (а.с.53-55) представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та наказу ГУ ДПС у Волинській області від 08.05.2024 №1746-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ фірма "ГУРАМІ" за період з 11.01.2022 по 10.05.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, за висновками якої складено акт від 13.06.2024 року № 0161610707 .

За результатами перевірки ТОВ ФІРМА «ГУРАМІ» встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення №5, пункту 14-2 Постанови №18.

На підстав висновку акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесене податкове повідомлення-рішення №00121080407 від 14.05.2024.

Представник відповідача вказує, що для перевірки надано Сертифікат №0700-23-3405 про форс- мажорні обставин (обставини непереборної сили) від 27.07.2023, але в Сертифікаті вказано щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: здійснити оплату за виготовлений товар, зокрема провести залишковий платіж в сумі 128245 дол. США в термін 7 днів з моменту готовності товару для здійснення поставки товару та завершення експортної операції у термін до 10.03.2022. Вказаний платіж ТзОВ фірма «ГУРАМІ» не здійснювався.

Відповідно до п.1 доповнення №2 від 10.03.2022 до контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022 в зв`язку з введенням воєнного стану в Україні і відповідно відсутності на поточний момент пропозицій на обладнання і техніку для обробки металолому- продавець зобов`язується повернути передоплату в сумі 121755,0 дол. США, згідно рахунку-фактури №1 від 18.01.2022.

Звертає увагу, що уповноважений банк (АТ Український будівельно-інвестиційний банк») надав повідомлення про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 121755,0 дол. США, а не на суму 128245,0 дол. США, а тому наданий сертифікат не дає права на зупинення нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Таким чином, на порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення №5 та пункту 14-2 Постанови №18 валютні кошти по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма "ГУРАМІ" із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO. LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China) повернені з порушенням термінів розрахунків на 21 день (так як граничний строк розрахунку за операцією був 04.02.2023, а фактично перерахунок виконаний був 24.02.2023).

На думку відповідача, дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону №2473-VIII є помилковим, оскільки положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Вказує, що Закон №2473-VIII є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону №2473-VIII, чого законодавцем зроблено не було.

Однак до Закону №2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та ПК України, а підстави для задоволення позовної заяви у ТОВ фірма «Гурамі» відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Інші заяви по суті спору на адресу суду від учасників справи не надходили.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ фірма «Гурамі» зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності: 49.90 неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується довідкою про загальну інформацію щодо товариства (а.с.42-43).

На підставі наказу від 08.05.2024 №1746-п (а.с.20) відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ фірма «Гурамі» за період з 11.01.2022 по 10.05.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 23.05.2024 №13323/07-07/20121220 (а.с.38-40), яким встановлено порушення позивачем пункту 3 статті 13 Закону №2473VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення №5, пункту 14-2 Постанови №18 в частині порушення строків повернення валютної виручки в сумі 121775,0 дол. США у період з 04.02.2023 по 24.02.2023 по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма «Гурамі» із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China).

На підставі акту перевірки від 23.05.2024 №13323/07-07/20121220 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2024 №0161610707 (а.с.16, 26, 41), згідно із яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 280501,82 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було надіслане позивачу листом ГУ ДПС у Волинській області від 14.06.2024 №894/603-2-07-07-06 (а.с.15, 25).

Позивач, вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Як встановлено судом, на підставі наказу від 08.05.2024 №1746-п (а.с.20) ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ фірма «Гурамі» за період з 11.01.2022 по 10.05.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 23.05.2024 №13323/07-07/20121220 (а.с.38-40), яким встановлено порушення строків повернення валютної виручки в сумі 121775,0 дол. США у період з 04.02.2023 по 24.02.2023 по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма «Гурамі» із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону №2473-VIIІ.

Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

За правилами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).

Постановою Правління НБУ №68 від 04.04.2022 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07.06.2022 цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07.07.2022 - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.

Так, як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що між ТзОВ фірма «Гурамі» та нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China) укладено контракт №GA-01-2022 від 11.01.2022 (а.с. 32-33), предметом якого був гідравлічного пресу для пакетування металолому з функцією різки, модель Q91Y-1000 W. Вартість контракту 250 000,00 доларів США (пункту 2.5 контракту).

Згідно пункту 3.3 контракту - продавець зобов`язується виготовити товар в строк до 30 днів з моменту проведення покупцем авансового платежу в розмірі 121 755 доларів США.

Відповідно до пункту 5.2 контракту оплата за поставлений товар здійснюється шляхом 100% передоплати відповідно до інвойсу продавця: 121755 доларів США авансовий платіж після отримання інвойсу; 128245 доларів США перед відправкою товару, протягом 7 днів з моменту готового товару.

Термін дії даного контракту до 31.12.2023 і діє до повного виконання зобов`язань (пункт 7.1 контракту).

На виконання умов контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, ТзОВ фірма «Гурамі» 04.02.2022 здійснено авансовий платіж в сумі 121755 доларів США (а.с.22).

Відповідно до пункту 1 доповнення №2 від 10.03.2022 (а.с.35) до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, у зв`язку з появою форс-мажорних обставин, пов`язаними з масштабними воєнними діями на території України і введенням воєнного стану, що стало наслідком неможливості покупки валюти (відповідно постанови НБУ), Сторони прийшли до згоди щодо відміни подальшого виконання взятих на себе зобов`язань, а саме: продавець зобов`язується здійснити повернення отриманої від покупця передоплати в сумі 121755 доларів США, згідно рахунка-фактури №1 від 18.01.2022.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №3 від 01.02.2023 (а.с.35 зворот.-36) до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022 для виконання умов узгоджених в доповненні №2 до контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022, сторони дійшли до згоди, що повернення передоплати в сумі 121755 доларів США буде здійснюватися компанією «UGJK»LTD (Болгарія, місто Софія).

Так, договором №01-2023 від 01.02.2023 про відступлення права вимоги заборгованості по контракту №НU 11-2022 від 14.11.2022 передбачено, що кредитор (Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD) відступає, а Бенефіціар (ТзОВ фірма «Гурамі») приймає право вимоги заборгованості компанії «UGJK»LTD (Боржник) по контракту №НU 11-2022 від 14.11.2022 укладеному між Кредитором і Боржником (а.с.18-19).

Компанією «UGJK» LTD на виконання вимог Договору №01-2023 від 01.02.2023 про відступлення права вимоги заборгованості 24.02.2023 повернуто на валютний рахунок ТзОВ фірма «Гурамі» кошти в сумі 121755 доларів США (а.с.29).

Однак, кошти в сумі 121755 доларів США повернуті з порушенням терміну розрахунків на 21 день у зв`язку із чим податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем пункту 3 статті 13 Закону №2473 VIII, пункту 21 розділу ІІ Положення №5, пункту 14-2 Постанови №18 в частині порушення строків повернення валютної виручки в сумі 121 775,0 дол. США по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма «Гурамі» із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China).

На підставі встановлених перевіркою обставин відповідач здійснив розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТзОВ фірма «Гурамі» за контрактом №GA-01-2022 від 11.01.2022 із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China), а саме за період з 04.02.202 по 24.02.2023 (21 день прострочення) на суму 121 755 доларів США (еквівалентно 4 452 409,89 грн), що становить 280 501,82 грн (а.с.13).

У цій справі встановлена згідно з актом податкової перевірки кількість днів, протягом яких відбулось порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, не є спірною між сторонами.

Поряд з цим в обґрунтування заявлених позивних вимог позивач посилається на те, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палати відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс- мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, суд враховує наступне правове регулювання та судову практику.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22, від 19.08.2022 року у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21.09.2022 у справі №911/589/21, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

В даній справі в обґрунтування заявлених позовних вимог ТзОВ фірма «Гурамі» як під час податкової перевірки, так і в ході розгляду справи судами посилається на сертифікат Волинської торгово-промислової палати №0700-23-3405 про форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили) від 27.07.2023 (а.с.12), тобто такий сертифікат виданий регіональною ТПП.

З приводу прийнятності сертифікатів, виданих регіональною торгово-промисловою палатою, суд зазначає наступне.

Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.

Відповідно до підпункту 4.1 вказаного пункту Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за: умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України; умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України; умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Із змісту указаного нормативно-правового акта слідує, що регіональна ТПП не може засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосуються зобов`язань за умовами, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, в яких безпосередньо передбачено, що таке засвідчення здійснює лише ТПП України. В свою чергу, ТПП України не може засвідчувати такі обставини щодо тих договірних відносин, де сторони прямо передбачили, що таке засвідчення здійснює безпосередньо регіональна ТПП.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №520/6236/23.

Аналізуючи умови, укладеного між ТзОВ фірма «Гурамі» та нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO.LTD контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022 в частині форс-мажору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.2 вказаного контракту сторона контракту, перед якою виникла неможливість виконання зобов`язань по контракту, повинна повідомити іншу сторону про виникнення, попередній строк дії та припинення вищезазначених обставин в письмовій формі напротязі 3 днів після виникнення таких обставин. Свідоцтво Торгово-промислової палати країни, де виникли форс-мажорні обставини будуть рахуватися достатніми доказами виникнення і закінчення вищевказаних обставин.

Отже, за змістом контракту №GA -01-2022 від 11.01.2022 сторони конкретизували, яка саме ТПП може засвідчити настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку їх настання. Відповідно у даному випадку, саме сертифікат, виданий ТПП України матиме належну юридичну силу.

Натомість як встановлено судом, наданий до перевірки сертифікат №0700-23-3405 про форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили) від 27.07.2023 (а.с.12), був виданий Волинської торгово-промислової палати, тобто регіональною ТПП, а не ТПП України, як визначено умовами контракту.

Окрім того, суд враховує доводи відповідача про те, що в сертифікаті №0700-23-3405 про форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили) від 27.07.2023 вказано щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: здійснити оплату за виготовлений товар, зокрема провести залишковий платіж в сумі 128245 дол. США в термін 7 днів з моменту готовності товару для здійснення поставки товару та завершення експортної операції у термін до 10.03.2022, однак вказаний платіж ТзОВ фірма «ГУРАМІ» не здійснювався.

При цьому, уповноважений банк (АТ Український будівельно-інвестиційний банк») надав повідомлення про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 121755,0 дол. США, а не на суму 128245,0 дол. США, а тому, на думку суду, наданий сертифікат не дає права на зупинення нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також посилався на те, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Надаючи оцінку таким доводам суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 виснував, що хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

У наведеній вище постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказав, що аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції». Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону «Про валюту і валютні операції», яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону «Про валюту і валютні операції».

З урахуванням цього Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на наведені мотиви Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 сформулювала висновок, згідно з яким пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

У справі № 240/25642/22 Верховний Суд визнав, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів). Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону України «Про валюту і валютні операції». Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03 березня 2022 року) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 560/19941/23

Надаючи оцінку доводам позивача щодо застосування до спірних правовідносин підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України в контексті можливості притягнення позивача до фінансової відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з абзацом другим пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, перелічені у пункті 112.8 статті 112 ПК України.

Однією із таких обставин є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України).

Як уже зазначалось, спірна у цій справі пеня нарахована на підставі приписів Закону №2473-VIII.

З преамбули Закону №2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону №2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2024 у справі №520/6236/23 щодо розмежування сфер регулювання між Законом України «Про валюту і валютні операції» та Податковим кодексом України, сформував висновок, відповідно до якого а правовідносини, пов`язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються визначені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставини звільнення особи від фінансової відповідальності. Вплив форс-мажорних обставин на особливості нарахування пені за порушення особою валютного законодавства визначено безпосередньо нормою частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

З урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи за яких валютні кошти по контракту №GA-01-2022 від 11.01.2022, укладеному ТзОВ фірма "ГУРАМІ" із нерезидентом Heihe Jiasheng economic trade CO. LTD (17 building century garden community longke streethezno district, heihe city, China) повернені з порушенням термінів розрахунків на 21 день (так як граничний строк розрахунку за операцією був 04.02.2023, а фактично перерахунок виконаний був 24.02.2023), суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0161610707 від 13.06.2024 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурамі» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурамі» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Путінцева, 34-А, код ЄДРПОУ 20121220).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Суддя А.Я. Ксензюк