Ухвала суду № 122348908, 17.10.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3911/24

УХВАЛА

про відмову у скасуванні арешту на майно

17 жовтня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 06.06.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000667 від 12.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

встановив:

16.09.2024 року до Берегівського районного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000667 від 12.09.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

21.09.2024 року ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області призначено підготовче судове засідання по даній справі на 17 жовтня 2024 року.

16.10.2024 року до Берегівського районного суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024071060000667 від 12.09.2024 року,накладеного ухвалоюслідчого суддіБерегівського районногосуду від06.06.2024року, а саме на мобільний телефон марки Samsung M23/М236 Dark Green, який упакований у спеціальний пакет НОМЕР_1 , який належить, їй, ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Берегівського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 307 КК України. У рамках даного провадження було накладено арешт на мобільний телефон «Samsung» M23/M236 Dark Green, який є її власністю. Підставою для накладення арешту на майно було, імовірно, забезпечення збереження майна як речового доказу. Разом з тим, сам мобільний телефон, який є власністю ОСОБА_6 та, який потрібен їй у повсякденному житті, не може бути речовим доказом у даному випадку. Як варіант, речовим доказом може бути інформація на даному мобільному телефоні, і у такому разі ця інформація могла бути з легкістю скопійована. Більше того, у даному провадженні, їй, ОСОБА_6 , не висунуто підозру у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, і тому зазначений мобільний телефон та сім-карта у будь-якому випадку втратили значення речових доказів по справі, і є підстави для скасування накладеного арешту.

Власниця майна ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, у клопотанні просила розглянути дане клопотання за її відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 вважав клопотання передчасним та зазначив, що на вказаному мобільному телефоні міститься інформація, яка відноситься до обсягу обвинувачення, а саме підтверджує факт телефонних розмов із свідком ОСОБА_7 , а також через даний мобільний телефон обвинувачений отримував грошові кошти за збут наркотичних засобів, а тому вважав необхідним відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання, оскільки дійсно мобільний телефон належить дружині обвинуваченого ОСОБА_6 ..

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, та при цьому підтвердив, що на той час користувався мобільним телефоном дружини ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що його телефон був зламаний.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Так, з ухвали слідчого судді Берегівського районного суду від 06.06.2024 року, вбачається що 30.05.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: згорток фольги з речовиною кристалічного походження білого кольору, який упаковано у спеціальний пакет WAR0005549; пластикову пляшку, дно якої обрізане (пристрій для куріння), з наклейкою синього кольору, яку упаковано в спеціальний пакет PSP6113731; мобільний телефон «Samsung», який упаковано у спеціальний пакет WAR0007392 та 3 стебла рослини (маріхуана), які упаковано у паперовий конверт НПУ СУ.

Оскільки враховуючи, що вищевказані речі (предмети) могли зберегти (зберегли) на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, постановою слідчої від 30.05.2024 року вказані речі (предмети) та речовини відповідно до ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно: згорток фольги з речовиною кристалічного походження білого кольору. який упаковано у спеціальний пакет WAR0005549; пластикову пляшку, дно якої обрізане (пристрій для куріння), з наклейкою синього кольору, яку упаковано у спеціальний пакет PSP6119731 мобільний телефон «Samsung», який упаковано у спеціальний пакет WAR0007392 та 3 стебла рослини (маріхуана), які упаковано у паперовий конверт НПУ СУ.

Крім того, з доданого товарного чеку № УТ-17487 від 10.04.2023 року вбачається, що при здійснені купівлі мобільного телефону, оплату виконувала ОСОБА_6 ..

Однак суд приходить до висновку, що клопотання власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту на майно дійсно є передчасним, адже вказаний мобільний телефон є речовим доказом та на ньому може міститися інформація, яка відноситься до обсягу обвинувачення, а також дослідження якої може проводитись у судовому засіданні, тому у клопотанні власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, а саме на мобільний телефон марки Samsung M23/М236 Dark Green, який упакований у спеціальний пакет WAR0007392, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 06.06.2024 року слід відмовити.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй ухвалі від 19.02.2019 року у справі №569/17036/118 провадження № 51-598кмо19 висловила свою позицію щодо оскарження ухали слідчого судді.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч.ч.1, 2 ст. 309 КПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК України, зокрема про відмову і скасуванні арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Керуючисьст. ст. 174, 392, 395 КПК України,

ухвалив:

У клопотанні власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 06.06.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000667 від 12.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лайош ГАЛ