Рішення № 122344814, 09.09.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4570/24

2-а/296/103/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 рокум.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 15.05.2024 до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2016565 від 27.04.2024, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

1.2. У позові вказується, що 27.04.2024 ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки Mercedes-Benz моделі Е300 з номерними знаками НОМЕР_1 , був зупинений інспекторами Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Бердецьким Д.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , причиною зупинки був рух на автомобілі, незареєстрованому у встановленому законом порядку, що на їхнє переконання є порушенням п. 30.1. ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.

1.3. Посилаючись на те, що позивач не міг вчинити порушення п. 30.1. ПДР з огляду на продовження строку державної реєстрації транспортних засобів, обов`язок визначений п. 30.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, покладається виключно на власників транспортних засобів, а позивач не є власником автомобіля марки Mercedes-Benz моделі Е300 з номерними знаками НОМЕР_1 , відмову інспектора у задоволенні усного клопотання позивача про бажання скористатися професійною правничою допомогою, а також те, що постанова не містить відомостей про нагрудні відеореєстратори інспекторів, які фіксували процес розгляду адміністративної справи та винесення постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІІ СТОРІН

2.1. 21.05.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі №296/4570/24, розгляд якої призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

2.2. 18.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції посилалася на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови 27.04.2024, позивач керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку. Відповідно з дати митної декларації 24UA2500100000320U0 від 15.01.2024, до дня винесення постанови минуло 95 днів, а тому в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, відповідно інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, у зв"язку з чим просила у задоволенні позову відмовити (а.с.29-38).

2.3. 20.06.2024 представник позивача адвокат Касьянов І.О. подав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що відзив відповідача не містить спростування жодної підстави, з яких подано позовну заяву у цій справі, тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.39-44).

2.4. 24.06.2024 представник позивача адвокат Касьянов І.О. подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (а.с.47-50).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3.1. 27.04.2024 інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Бердецьким Денисом Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2016565 від 27.04.2024 відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с.11).

3.2. Зі змісту постанови вбачається, що, 27.04.2024 о 23 год 04 хв в м. Києві, по вул. Бойчука 1/11, позивач керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ Е300 , номерний знак НОМЕР_1 не зареєстрованим у встановленому аконом порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР України - керування водієм транспортного засобу не зареєстрованим в установленому порядку.

3.3. Автомобіль марки Mercedes-Benz моделі Е300 з номерними знаками НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_4 , що підтверджується договору купівлі-продажу №1081 від 27.02.2024 та актом передачі-прийняття автомобіля від 08.03.2024 укладених між ТОВ «ГЕРМЕС ИНТЕРНЕШНЛ» та ОСОБА_4 (а.с.16-17, 20).

3.4. Автомобіль марки Mercedes-Benz моделі Е300 з номерними знаками НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 був ввезений на територію України 15.01.2024, що підтверджується митною декларацією №24UA2500100000320U0 від 15.01.2024 (а.с.21).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

4.2. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).

4.3. Відповідно до п.п. "в" п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

4.4. Згідно п.п. "в" п.30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

4.5. Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

4.7. Статтею 245 КУпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

4.8. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

4.9. Стаття 280 КУпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Встановлено, що позивач оскаржує правомірність постанови інспектора патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Бердецького Д.А серії ЕНА №2016565 від 27.04.2024, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн за вчинення адміністративного правопорушення за частиною 6 статті 121 КпАП України.

5.2. Оскаржуючи правомірність вказаної постанови представник позивача посилався на те, що:

- у силу п. п. 7, 16 Порядку № 1388 (у редакції з 14.09.2022) продовжені строки державної реєстрації транспортних засобів до дев`яноста днів з дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, що унеможливлює притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, за порушення п. 30.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306;

- обов`язок, визначений п. 30.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, покладається виключно на власників транспортних засобів, а тому водій транспортного засобу, який не є його власником, не може допустити порушення п. 30.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, а отже й бути притягнутим до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП;

- інспектор поліції, що виніс постанову, порушив право позивача на професійну правничу допомогу, чим порушив ст. 59 Конституції України, що має наслідком незаконність спірної постанови, адже вона винесена з порушенням конституційних прав людини та громадянина;

- у порушення абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить відомостей про нагрудні відеореєстратори інспекторів, які фіксували процес розгляду адміністративної справи та винесення постанови.

(і) Щодо посилань представника позивача на п. п. 7, 16 Порядку №1388 та на те, що водій транспортного засобу, не є його власником, слід зазначити наступне:

5.3. Правила реєстрації транспортних засобів встановлені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою КМ України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388).

5.4. Відповідно до п.6 вище зазначеного Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів може проводитися сервісними центрами МВС за участю суб`єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС, здійснюють продаж таких транспортних засобів та уклали з Головним сервісним центром МВС відповідний договір.

5.5. У п. 7 вищевказаного Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 190 від 04.03.2022) зазначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

5.6. Отже, законодавцем встановлено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

5.7. Водночас, постановою КМУ від 04.03.2022 №190 внесено зміни, якими передбачено окрему спеціальну підставу для продовження строку державної реєстрації транспортного засобу - введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. При цьому, введено новий строк реєстрації автомобіля, відлік якого починається з дня, наступного за днем припинення (скасування) воєнного стану.

5.8. Отже, постановою КМУ №190 від 04.03.2022 внесено зміни до Порядку №1388, згідно з якими строк державної реєстрації транспортного засобу продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

5.9. Оцінюючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.6 ст.121 КУпАП, суд враховує, що об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом, який не зареєстровано у встановленому законом порядку.

5.10. Порядок №1388 регулює процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

5.11. Суд звертає увагу , що постановою КМУ №190 від 04.03.2022 внесено зміни до Порядку №1388 та продовжено строк державної реєстрації, проте даним Порядком не скасовано заборону на керування транспортними засобами, які не пройшли процедуру державної реєстрації.

5.12. Таким чином, суд вважає, що особа, яка придбала транспортний засіб за кордоном, має право зареєструвати такий транспортний засіб з продовженням строку його реєстрації у зв`язку із введенням на території України режиму воєнного стану, однак нормативно-правовим актом вищої юридичної сили не скасовано відповідальність особи за керування транспортним засобом, який не зареєстровано у встановленому законом порядку.

5.13. Водночас, суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, є особа, яка керує цим транспортним засобом, а не особа, на яку згідно із законодавством покладено обов`язок проведення реєстрації транспортного засобу.

5.14. Суд наголошує, що в даному випадку позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не за те, що він не вчинив дій з державної реєстрації (перереєстрації) автомобіля в уповноваженому органі МВС, а за те, що він, як водій здійснював керування (експлуатацію) незареєстрованим в установленому порядку транспортним засобом, що заборонено водієві відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП. Таким чином, доводи позивача щодо незаконності спірної постанови в цій частині є безпідставними, суд не береїх до уваги.

(іі) Щодо посилань представника позивача на не надання можливості реалізувати право на отримання професійної правничої допомоги та на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про нагрудні відеореєстратори інспекторів, які фіксували процес розгляду адміністративної справи та винесення постанови.

5.15. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

5.16. Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (справа про право на правову допомогу) зазначив: важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в Україні як демократичній, правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України. Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті „кожен має право на правову допомогу поняття „кожен охоплює всіх без винятку осіб громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України. Здійснення права на правову допомогу засноване на дотриманні принципів рівності всіх перед законом та відсутності дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 21, частини перша, друга статті 24 Основного Закону України).

5.17. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (рішення Конституційного Суду України у справі про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

5.18. Отже, право на правову допомогу є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і відіграє важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

5.19. З відеозапису, який додано представником позивача до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 клопотання про бажання отримати правову професійну допомогу не заявляв, а на 28 сек. невідома особа представився адвокатом Хижняка О.І., не надавши посвідчення адвоката та виявив бажання проїхати разом з поліцейськими і водієм до медичного закладу. На 02 хв. 00 сек. поліцейський повідомив особу, що останній може викликати таксі та прослідувати за ними, назвавши при цьому адресу місця знаходження медичного закладу. В подальшому, як вбачається з матеріалів відеозапису, невідому особу, яка не пред`явила у встановленому законом порядку посвідчення адвоката не допустили до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

5.20. Отже, позивач, бажаючи скористатись правовою допомогою під час розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення, мав право самостійно залучити особу, яка надаватиме йому правову допомогу, однак цим правом він не скористався, у зв"язку з чим доводи позивача щодо порушення його права на професійну правничу допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є необгрунтованими.

5.21. Разом з тим, не може братися судом до уваги і наданий відповідачем відеозапис оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про нагрудні відеореєстратори інспекторів, які фіксували процес розгляду адміністративної справи та винесення постанови.

5.22. Відповідно до положень абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

5.23. Отже, аналіз абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП дає підстави дійти висновку, що вона сформульована імперативно та містить положення зобов`язального характеру для поліцейського. Однак, всупереч ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує поліцейського як посадову особу діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в порушення вказаних норм протиправно не вказав технічний засіб, яким здійснено фото та/або відеозапис.

5.24. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви спростовуються встановленими у справі обставинами, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, постанова серії ЕНА № 2016565 від 27.04.2024 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із залишенням позовних вимог без задоволення, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору з подання до суду позовної заяви відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 19, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Бердецького Дениса Анатолійовичем серії ЕНА № 2016565 від 27.04.2024, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення без змін.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач:

ОСОБА_1

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач:

Департамент патрульної поліції

місцезнаходження за адресою:

03048, м. Київ, вул. Федора Ернсте, 3

ЄДРПОУ 40108646

Cуддя О. С. Рожкова