Ухвала суду № 122341831, 17.10.2024, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/2/24

провадження 1-кп/492/38/24

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12023162270000673, внесеному 12 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не маючого судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 186, статтею 336 КК України, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходитися кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених частиною 4 статті 186, статтею 336 КК України.

До суду 09.10.2024 року надійшло клопотання від прокурора про продовження строку тримання під вартою, у кримінальномупровадженні №12023162270000673,внесеному 12листопада 2023року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза обвинуваченням ОСОБА_4 яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а саме передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та не перестали існувати, а судове провадження у кримінальному провадженні у суді не завершено.

Прокурор у судовому засіданні своє клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав з підстав викладених у клопотанні.

Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу, оскільки справа фактично не розглядається, майже усі свідки були допитані, у зв`язку з чим просить обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник-адвокат обвинуваченого у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження не закінчено, строк продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року закінчується 17 жовтня 2024 року.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

Оцінивши обставини, визначені статтею 178 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні умиснихнетяжкого татяжкого корисливогозлочину,за якіпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліпонад п`ятироків,застосований донього ранішезапобіжний західу видітримання підвартою непорушував узв`язку звідсутністю об`єктивноїможливості такогопорушення,що незалежало відйого волі; не судимий в силу ст. 89 КК України; вчинив злочин у наявному кримінальному провадженні в повнолітньому віці, перебуваючи на волі має реальну можливість переховуватись від суду, незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,вчинити іншекримінальне правопорушення, суд дійшов висновку, що клопотання про продовженнястроку триманняпід вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», тобто з 17 жовтня 2024 року по 15 грудня 2024 року.

Суд дійшов висновку, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.

Щодо клопотаннязахисника адвоката ОСОБА_5 , яке було підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 , про обрання більш м`якого запобіжного заходу та про зменшення розміру застави слід зазначити наступне.

Як було зазначено у судовому засіданні обвинуваченим та прокурором на теперішній час справа знаходитися на стадії допиту свідків, всі свідки на теперішній час ще не допитані, а також слід враховувати, що допитані свідки можуть бути допитані повторно, тому ризик незаконного впливу на свідків на теперішній час не відпав. Крім того, зважаючи на тяжкість можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за вироком суду, ризик переховування від суду також не відпав.

Крім того з доводів захисника адвоката ОСОБА_5 , а також обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що на теперішній час права власності на оселю, де до затримання мешкав обвинувачений, у обвинуваченого відсутнє та відповідної згоди на знаходження обвинуваченого під домашнім арештом від власника майна на теперішній час немає.

Відповідно до положень ЦПК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд під час вирішення клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , враховує права власникамайна відповіднодо положеньЦПК Українита приходитьдо висновку,що судпозбавлений можливостізмінити запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту,оскільки обвинуваченийвласного житланемає,а відвласника оселі,де мешкавобвинувачений судуне булинадані жоднідокументи,які підтверджуютьправо обвинуваченогона проживанняза вказаноюу клопотанніадресою підчас застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 201 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Згідно з ч. 4ст. 194 КПК України,якщо прирозгляді клопотанняпро обраннязапобіжного заходупрокурор доведеобставини,передбаченіпунктами 1та2частини першоїцієїстатті,але недоведе обставини,передбаченіпунктом 3частини першоїцієїстатті,слідчий суддя,суд маєправо застосуватибільш м`якийзапобіжний захід,ніж той,який зазначенийу клопотанні,а такожпокласти напідозрюваного,обвинуваченого обов`язки,передбаченічастинами п`ятою та шостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З вище наведеного вбачається, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд може обрати більш м`який запобіжний захід лише у випадку передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України. При цьому обвинувачений та його захисник має право в порядку передбаченому ст. 201 КПК України звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, з наданням відповідних доказів передбачених ч. 3 ст. 201 КПК України.

Крім того слід звернути увагу що відповідно до положень ст. 201 КПК Укрини, клопотання про зміну запобіжного заходу має бути подано до суду письмово разом з додатками, з обов`язковим врученням копії прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Таким чином клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 , яке було підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 про обрання більш м`якого запобіжного заходу та про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 3ст. 183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно доч.4ст.182КПК Українирозмір заставивизначається слідчимсуддею,судом зурахуванням обставинкримінального правопорушення,майнового тасімейного станупідозрюваного,обвинуваченого,інших данихпро йогоособу таризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу.Розмір заставиповинен достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогообов`язків тане можебути завідомонепомірним длянього.

Задовольняючи клопотання про продовження строкутримання підвартою відноснообвинуваченого ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст. ст. 182, 183 КПК України, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів,вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 80 = 242240.00 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Також, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжнийзахід увиді застави,суд вважаєза необхіднепокласти нанього обов`язки,передбачені п.2,п.3,п.4ч.5ст.194КПК Українита роз`яснитинаслідки їх невиконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 199, 201, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовженнястроку триманняпід вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 186, статтею 336 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів з 17 жовтня 2024 року по 15 грудня 2024 року, включно, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 15 грудня 2024 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у наявній ухвалі протягом її дії для зарахування заставної суми у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- прибувати за першою вимогою на виклики до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 грудня 2024 року.

Оригінал документу, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії наявної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1