Рішення № 122336957, 24.09.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5770/24

(2/199/2810/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що , рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у 2010 році їх шлюб було розірвано. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2010 року на користь відповідачки з позивача стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частині від всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2014 року збільшено розмір аліментів у зв`язку з отриманням дитини інвалідності до 1/3 частин заробітку (доходу) щомісячно до повноліття сина.

Станом на час подання позовної заяви до суду з позивача утримуються аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частина заробітку (доходу). Заборгованості по аліментам позивач не має.

Після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дитини в розмірі 1/3 частини заробітку, у позивача змінився майновий стан, а саме: 31 липня 2023 року він отримав поранення, пов`язані із захистом Батьківщини під час перебування у ЗСУ, він став інвалідом війни II групи, потребує лікування та реабілітації. Крім того, на його утриманні перебуває його мати, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не працює, постійно хворіє та отримує пенсію за віком.

Через вказану інвалідність він не може влаштуватися на роботу та отримувати сталий прибуток. Єдиним доходом, який він отримує на даний час, є державна допомога інваліду II групи.

Зважаючи на вищевикладене, не маючи можливості сплачувати аліменти у встановленому суді розмірі на спільну з відповідачем дитину, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2014 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 з 1/3 частки на 1/5 частку від його заробітку (доходу), але не менше встановленого мінімального розміру аліментів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 16 серпня 2024 року було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі, яку прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнала, просив відмовити за безпідставністю. Зазначив, що син сторін не вилікувався, його хвороба є сталою, а від так він і надалі потребує постійного догляду, лікування, індивідуальних занять з психологом і логопедом. Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК від 13.03.2024 року позивач з 28.03.2024 р. являється інвалідом II групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з пораненням, отриманого на війні. Відповідно до висновку МСЕК позивач є непрацездатним лише в період активного лікування. Натомість в період не активного лікування позивач може працювати, оскільки фактично все радикальне (активне) лікування станом на 03.05.2024 року відбулося.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Дослідивши наявні докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на встановлені нижче обставини.

Судом з`ясовано, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2010 року на користь відповідача з позивача стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частині від всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 . Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2014 року збільшено розмір аліментів до 1/3 частин заробітку (доходу) щомісячно до повноліття ОСОБА_5 ..

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зістаттею 141Сімейного кодексу(далі СК)України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей150,180 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннямистатті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третястатті 181 СК Українивизначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першоїстатті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

На підтвердження погіршення стану здоров`я позивача в матеріалах справи містяться копії медичних обстеження від 31.05.2024 року, де зазначений діагноз: «обмежений гіперкератоз долонь» та копія медичного обстеження, відповідно до якого ЕНМГ ознаки грубого аксонального ураження правого великогомілкового нерву з рівня нижче підколінної ямки (зі зниженням функцій 80 % від нижньої межі норми), ЕНМГ ознаки аксонального ураження правого малогомілкового нерву з рівня нижче гомілки малогомілкової кістки (із зниженням функції на 35-40 % від нижньої межі норми. Внаслідок вказаних захворювань позивач став інвалідом 2 групи. З наданих позивачем медичних документів видно, що наразі його здоров`я значно погіршилося через важкі травми, та хвороби, пов`язані з військовою службою, і він потребує тривалого лікування та реабілітації.

Суд вважає вказані обставини такими, що підтверджують зміну стану здоровя позивача, яка впливає на здатність позивача сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.

При цьому суд враховує, що дитина сторін також є інвалідом дитинства і потребує значних коштів на своє утримання, тому зменшення аліментів до 1/5 частини приведе до дестабілізації гармонійного та стабільного розвитку дитини. Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/3 до 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, що відповідатиме загальним засадам регулювання сімейних відносин справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, оскільки сторони відповідно до закону звільнені від сплати судового збору, то судові витрати на сплату судового збору слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 182,192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2014 року, та стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 . АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення.

Повне рішення складено 04 жовтня 2024 року.

Суддя Руденко В.В.