Рішення № 122328417, 07.10.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2707/24

Провадження № 2/487/1724/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі: Головуючого судді - Притуляк І.О., за участю: секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила зобов`язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області виплатити їй, 32549 грн., недоотриманої пенсії, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року по справі №400/5161/20 визнано протиправним дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 , та зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням розміру 80% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 22.01.2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , внаслідок чого виникла заборгованість у відповідача з виплати пенсії перед за період з січня 2018 року по січень 2021 року, на загальну суму 32549,94 грн.

Першою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області за заявою позивача заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 та направлено письмове звернення до ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо надання інформації про наявність та суму недоотриманої пенсії, на що було надано відповідь, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом

Ухвалою суду від 01.04.2024 справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

17.04.2024 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня, оскільки відповідно до ст. 1219 ЦК України особисті немайнові права та права на пенсію, допомогу та інші виплати, встановлені законом не входять до складу спадщини. Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 61 Закону №2262 сума пенсії не включається до складу спадщини. Та оскільки, рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов`язань, тому відсутні підстави для виплати коштів позивачу, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року витребувано у Першій державній нотаріальній конторі Миколаївської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.06.2024 року надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.07.2024 року призначено справу до розгляду по суті.

Позивач до судового засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, вимоги позовної заяви підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.07.1977 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року по справі №400/5161/20 визнано протиправним дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови в перерахунку з 01.01.2028 року пенсії призначеної ОСОБА_2 та зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати і виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням розміру 80% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили - 22.01.2021 року.

08.02.2021 року на виконання рішення суду ОСОБА_2 був виданий виконавчий лист .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно, яку ОСОБА_1 прийняла у встановленому законом порядку у визначений ст. 1270 ЦК України строк, звернувшись до нотаріальної контори.

12.10.2021 року Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №3001/2021 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, з наявної в матеріалах спадкової справи інформації встановлено, що спадкоємцем ОСОБА_2 є лише ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки син спадкодавця ОСОБА_6 відмовився від спадщини на користь матері - ОСОБА_1 .

Крім того, встановлено, що 19.11.2021 року державний нотаріус Ткаченко Ю. звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із запитом щодо наявності та суми недоотриманої пенсії на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року №400/5161/20 на ім`я ОСОБА_2

25.11.2021 року ГУ ПФУ в Миколаївській області надано відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії було припинено з 01.05.2021 у зв`язку зі смертю пенсіонера, а недоотримана пенсія станом на 01.08.2023 року відсутня.

Одночасно повідомлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

07.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою про виплату недоотриманої пенсії на підставі рішення 400/5161/20 в порядку спадкування за законом та надати розрахунок заборгованості.

21.03.2024 року у відповідь на звернення ГУ ПФУ в Миколаївській області надало копію розрахунку на доплату пенсії на виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №400/5161/20, згідно з яким, загальна сума доплати різниці пенсії за період з січня 2018 по січень 2021 року на виконання рішення суду склала 32549,94 грн..

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї як спадкоємця після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 (справа №400/5161/20), то суд приходить до висновку, що позивач, в силу ст. 1218 ЦК України, як спадкоємець за законом набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії свого чоловіка, що становить 32549,94 грн.

При цьому, посилання сторони відповідача на положення ст. 1219 ЦК України є безпідставними, оскільки в даному випадку сторона позивача не простить про перехід до неї права на отримання призначеної померлому пенсії, а просить стягнути нараховану але не виплачену пенсію ОСОБА_2 у відповідності до рішення суду.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 32549,94грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159.

Повне судове рішення складено 16.10.2024 року.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк