Рішення № 122326036, 16.10.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/815/24

2/302/278/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.10.2024 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

13.06.2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 103523621 в розмірі 37620,00 грн., та Договором позики № 5706053 в розмірі 22729,48 грн., та судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 11.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МІЛОАН та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103523621. Кредитний договір був укладений в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився та погодився з умовами цього Кредитного договору.

28.11.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №28112023, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Позивач зазначає, що відповідно до Реєстру боржників №2 від 28 листопада 2023 року до Договору факторингу №28112023 від 28 листопада 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 37620 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27290 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1330 грн. - заборгованість за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за за пенею.

Та у разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов?язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 28.11.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №103523621 в розмірі 37620 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27290 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1330 грн. - заборгованість за комісією.

Крім того, 12.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №5706053 (далі - Договір позики), який був підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін.

13.12.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 13-12/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ "ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 13.12.2023 до Договору факторингу №13-12/2023 від 13.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22729 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15729 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 13.12.2023 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №5706053 в розмірі 22729 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15729 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №103523621 від 11 липня 2023 року та Договором позики №5706053 від 12 червня 2023 року в загальному розмірі 60349,00 гривень та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.62-63).

19.06.2024 року на адресу відповідача ОСОБА_1 судом було надіслано копію ухвали суду від 17.06.2024 про прийняття до розгляду позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та відкриття провадження у даній справі, а також позовну заяву з додатками до позову.

05.07.2024 року до суду повернуто поштове рекомендоване повідомлення з відміткою «Укрпошти», з якого вбачається, що адресат ОСОБА_1 отримав особисто поштове відправлення 25.05.2024 року (а.с.65). Відзив на позов, будь-які заперечення відповідачем на адресу суду не подано.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Частиною 2статті 247 ЦПК Українипередбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи і матеріали на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 11.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоан та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №103523621, копія якого є в матеріалах справи (а.с.7-12,13-14) та вказаний Договір було укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_2 , що вбачається з 6.1 вказаного договору, де також відображено адресу, реквізити та підпис сторін (а.с.12).

Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику безготівкого на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , реквізити якої надані Відповідачем з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн.; кредит надається загальним строком на 105 днів з 11.07.2023 року та складається з пільгового та поточного періодів. Дата остаточного погашення заборгованості 24.10.2023 року; комісія за надання кредиту 1330,00 грн.; процентна ставка фіксована (п.1.5 Договору).

28.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №28112023 (а.с.15-17), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 в розмірі - 37620 грн., з яких: 9000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 27290 грн. - заборгованість за відсотками; 1330 грн. - заборгованість за комісією (а.с.19).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №103523621 від 11.07.2023 року в розмірі 37620 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27290 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1330 грн. - заборгованість за комісією.

Крім того, 12.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та позичальником ОСОБА_1 був укладений Договір позики №5706053, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.27-31).

Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 9.1 Договору позики, реквізити та підпис сторін.

Згідно з п.п.2.1. Договору позики, за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов?язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти від Суми позики та всі інші платежі, пов?язані з виконанням цього Договору.

Відповідно до п.п.2.3.3, 2.3.4. сума позики складає 7000,00 грн., строк позики до 31.08.2023 року (80 днів).

Як вбачається з п.п. 2.5. Договору позики, позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки НОМЕР_1 ,, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-Сайті Товариства.

Підписуючи Договір Відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст.12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики)

Згідно з п.п.9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення Позикодавцем в Особистому кабінеті Позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов Позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого Позикодавцем Договору у відповідне поле.

13.12.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 13-12/2023 (а.с.40-41), у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ "ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 13.12.2023 року до Договору факторингу №13-12/2023 від 13.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22729 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 15729 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою (а.с.43).

Отже, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договір позики №5706053 від 12.06.2023 року в сумі 22729 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 15729 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою.

Всього заборгованість позичальника ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами складає 60349,00 грн.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 вказана сума заборгованості не спростована, контррозрахунок суду не надано, відзив на позов на адресу суду відповідачем не подано та відповідач не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також розрахунків заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст.515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1055 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), як визначено статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно дост.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами,моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, одноразовий ідентифікатор має наступні ознаки: наявність алфавітно цифрової послідовності; оферта (заповнення Заявки на отримання позики) та акцепт (прийняття рішення про надання позики); реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (здійснюється шляхом заповнення заявки); можливість передачі такого ідентифікатора засобом зв`язку (СМС, електронна пошта, телефонний зв`язок).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до приписв ст.81 ЦПК України, будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладених договорів.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеними кредитними договорами, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитних договорів не повернуто, розмір заборгованості за тілом кредиту не спростований відповідачем, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі за вищенаведеними підставами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 60349,00 грн.

Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та ним підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., оплата якого документально підтверджена платіжною інструкцією №70057 від 25.05.2024 року, оригінал якої є в матеріалах справи (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, ст.258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів" (адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ - 35625014) суму заборгованості у загальному розмірі 60349 (шістдесят тисяч триста сорок дев`ять) гривень 00 копійок, яка складається :

-за Договоромпро споживчийкредит № 103523621 від 11.07.2023 року в розмірі 37620 (тридцять сім тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 9000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 27290,00 грн.; заборгованість за комісією в сумі 1330,00 грн.;

- за Договором позики № 5706053 від 12.06.2023 року в розмірі - 22729 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 7000,00 грн., заборгованість за процентами за користування позикою в сумі 15729,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів" (адресамісцезнаходження:01032,м.Київ,вул.СимонаПетлюри,буд.30,код ЄДРПОУ-35625014)судовий збірв розмірі- 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО