Рішення № 122320682, 16.10.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1425/17

2/214/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном шляхом звільнення безпідставно займаного приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ«Вердикт Фінанс»звернувся досуду зпозовом відповідача ОСОБА_1 та проситьсуд усунутиперешкоди уреалізації ТОВ«Вердикт Фінанс»права володіння,користування тарозпорядження нерухомиммайном шляхомзвільнення безпідставнозайманого приміщенняквартири,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,посилаючись реєстраціюза позивачемправа власностіна указаненерухоме майнона виконанняумов кредитногодоговору №0307/0608/88-143та ст.37Закону України«Про іпотеку»та перешкодуу реалізаціїпозивачем,як власникомжитлового приміщення,у правівласності таволодінні,а такожзавершенні розпочатоїпроцедури зверненнястягнення наприміщення. В обґрунтування вимог зазначено, що 25 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0307/0608/88-143, з метою забезпечення якого між сторонами договору було також укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пахомовою Н.І. за № 6183, на підставі якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ПАТ «Сведбанк» 02.02.2012 було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, на підставі якого відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло з указаних договорів, а отже до позивача перейшло право вимоги за договором іпотеки від 25.06.2008.На виконання умов кредитного договору та на підставі ст. 37 Закону України «про іпотеку», приватний нотаріус зареєструвала за ТОВ «Вердикт Фінанс» право власності на вказаний предмет іпотеки, що є підставою для виникнення права власності з моменту такої реєстрації. Однак після набуття позивачем права власності на приміщення, відповідач продовжує протиправно використовувати приміщення, чинить перешкоду позивачу у фактичному доступі до приміщення, зачиняє двері, через які можливо потрапити до приміщення на замок, ключі від замка позивачу не передає, до приміщення не впускає, перешкоджає перебуванню у приміщенні представникам позивача, чим порушує право користування та володіння вказаним житловим приміщенням та обмежує право власності. На підставі статей 109, 116 ЖК України просить задовольнити вимоги.

Рішенням № 08-12/21 від 08 грудня 2021 року, змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс».

Ухвалою суду від 12 квітня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судувід 26січня 2022року зупиненопровадження донабрання законноїсили судовимрішенням посправі №214/4652/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Фінанс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобелєвої Алли Михайлівни, Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання рішень недійсними та визнання права власності на квартиру, яка розглядається Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року поновлено провадження у справі.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «Кредит-Фінанс» причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача адвокат Вовк Л.М. звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її та відповідача відсутності, у задоволенні вимог просить відмовити.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Указані положення кореспондуються у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, у якій закріплено право кожної фізичної або юридичної особи на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 25 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0307/0608/88-143 (том 1 а.с. 6-9 копія договору).

З метою забезпечення виконання кредитного договору між відповідачем та ВАТ «Сведбанк» 25 червня 2008 року було укладено іпотечний договір № 0307/0608/88-143-Z-1, відповідно до якого у іпотеку передано нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м. (том 1 а.с. 10-12 копія договору).

Право власності на вказану квартиру було надано відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М. 01.02.2005 за № 129 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстрову книгу за № 181П-264-264.

Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек (том 1 а.с. 18-24).

Рішенням Позачергових Загальних зборів Акціонерів від 30 квітня 2009 року ВАТ «Сведбанк» у зв`язку з приведенням своєї діяльності до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Сведбанк».

02.02.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Фінанс» перейшло право вимоги за іпотечним договором № 0307/0608/88-143-Z-1 від 25.06.2008 (том 1 а.с. 13-17 копія договору).

Відповідно до статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частини 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Згідно пункту другого частини 34 Постанови, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на реєстрацію права власності за позивачем на предмет іпотеки та набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , а отже право власника вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належною власністю шляхом звільнення безпідставно займаного приміщення.

Однак рішенням Господарського суду міста Києва від 01 травня 2024 року у справі № 910/12956/22 (214/4652/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про визнання рішень недійсними, визнання права власності на квартиру, позовну заяву задоволено частково. Визнано недійсним рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) від 13.10.2016, номер 31857131, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс». Зобов`язано нотаріуса скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», код ЄДРПОУ 36698193, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що здійснений приватним нотаріусом 13.04.2016 року, а саме: право власності № 16889265 внесений 13.04.2016 року об 11:07:07 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31856573, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною на підставі договору іпотеки, серія та номер: 6183, виданий 25.06.2008 року, видавник: Пахомова Н.І., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054275912110; об`єкт нерухомого майна: квартира. Об`єкт житлової нерухомості: Так; площею: загальна площа (кв. м) 52,7, житлова площа (кв.м): 30,1; адреса: АДРЕСА_1 ; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», код ЄДРПОУ 36698193. Визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним рішення Відділу реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Ради щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Так, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду міста Києва від 01 травня 2024 року у справі № 910/12956/22 (214/4652/21) набрало законної сили 17 червня 2024 року, відомості про оскарження рішення в апеляційному порядку, ЄДРСР не містить.

Частиною 3статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючивикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, ураховуючи наявність судового рішення по визнання недійсним рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) від 13.10.2016, номер 31857131, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» та визнання права власності на спірну квартиру за відповідачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 317, 319, 391 ЦК України, статтями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном шляхом звільнення безпідставно займаного приміщення повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс», код ЄДРПОУ 36698193, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко