Ухвала суду № 122314920, 11.10.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25694/24 1-кс/760/11992/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні синів ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює заступником директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42024110000000022 від 10.01.2024р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 10.01.2024р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Підозрюваний ОСОБА_6 доставлений до суду під вартою.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року, у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України ОСОБА_6 та невстановлених під час досудового розслідування осіб виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом оформлення документів про зарахування за плату на навчання до аспірантури у вищі навчальні заклади міста Києва військовозобов`язаних чоловіків, з метою ухилення ними від військового призову в період дії військового стану.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно розробленої ОСОБА_6 та невстановленими особами схеми злочину, протиправні дії повинні були вчинятися наступним чином. Так, ОСОБА_6 надавав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 анкетні дані чоловіків - яких необхідно було зарахувати на навчання до аспірантури та прізвища яких він отримував від невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які спільно з ним організували згадану протиправну схему.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав ОСОБА_6 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та, розуміючи, що ці чоловіки є військовозобов`язаними за віком, підлягають призову на військову службу в період дії військового стану та фактично вступають на навчання в аспірантуру з метою уникнення призову, передавали ці документи невстановленим посадовим особам « Академії праці, соціальних відносин і туризму » та «Науково-дослідного інституту публічного права» для зарахування цих військовозобов`язаних чоловіків на навчання в аспірантурі, без фактичного проходження цими особами навчання.

Після зарахування цих чоловіків на навчання в аспірантурі без фактичного його проходження, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримували від невстановлених посадових осіб « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «Науково-дослідного інституту публічного права» довідки про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентські квитки, та інші документи, які нібито підтверджували їх навчання і, за вказівкою ОСОБА_6 , скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи згаданим військовозобов`язаним чоловікам.

Наявність посвідчень і довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони були складені, уникати явки до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, або отримувати повістки від військовослужбовців

ТЦК та СП .

10.10.2024 року о 13.33год. ОСОБА_6 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

11.10.2024р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначенням застави, оскільки останній звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді 8 років позбавлення волі, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, та продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки органами досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також пред`явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, тому просили відмовити у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального передбачення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_6 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.

Крім того, прокурор було доведено існування ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, за попередньою змовою групою осіб, з метою перешкоджання діяльності Збройних Сил України в особливий період, за вчинення якого військовозобов`язані особи виплачували грошові кошти з метою отримання від них документів, які давали право відстрочки від мобілізації в особливий період, тому підозрюваний ОСОБА_6 , який обіймав головну роль у даній групі осіб, з метою отримання незаконного доходу може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан (одружений, має на утриманні синів ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює заступником директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж»), обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, його роль, при вчиненні даного правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ним злочин під час дії воєнного стану в Україні у сфері проти основ національної безпеки України (ст. 114-1), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 жовтня 2024 року 13 год. 33 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 13 год. 33 хв. 08 грудня 2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1