Рішення № 122313976, 16.10.2024, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1946/24

Провадження № 2/565/502/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

16 жовтня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Данилко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 565/1946/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2024 року до Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТзОВ «Діджи фінанс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №675275 від 05.08.2021 у розмірі 45663,20 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 05 серпня 2021 року між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 675275. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон кредит», в тому числі на умовах фінансового кредиту. Ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, видана згідно з розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 року №1891, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов`язався виконувати його умови.

Згідно з вищевказаним договором відповідачу надається кредит у гривні, а останній зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

На підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 гривень.

Натомість відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

Згідно з умовами договору факторингу №2808-23 ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором №675275 від 05.08.2021 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно останнім набуто право вимоги до відповідача. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 45 663 грн 20 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 18 638 гривень 45 копійок, заборгованість за відсотками становить 27024 гривень 75 копійок.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «Діджи фінанс», з інформацією про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідачанасвоюкористьзаборгованість за кредитним договором № 675275 від 05.08.2021 у розмірі 45663 грн 20 коп, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Враховуючи нормист. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Судом встановлено, що 05 серпня 2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №675275, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 20000 гривень строком на 1096 днів (п. 1.4 договору) по 05 серпня 2024 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом, з поверненням кредиту частинами відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору.

Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 20000 гривень на користь ОСОБА_1 .

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів (п. 5.1 договору).

Відповідно до підпункту 1 п. 4.4 договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи і пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Згідно з підпунктом 3 п. 4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Вказаний кредитний договір, а також додані до нього заява анкета, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які є його невід`ємною частиною (п. 8.12 договору), підписані сторонами договору.

Таким чином, у вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Слон кредит» перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн, що вбачається з платіжного доручення №7191 від 05 серпня 2021 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Слон кредит», у ОСОБА_1 виникла заборгованістьурозмірі45663грн20коп., з яких 18638 грн 45 коп. за тілом кредиту та 27024 грн 75 коп по відсотках.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зіст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

28 серпня 2023 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» зобов`язується відступити ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а останнє зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «Слон кредит» сумуфінансуваннязатакевідступленнянаумовах,визначенихцимдоговором.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимоги від 28.08.2023 за договором факторингу № 2808-23 від 03.08.2023, витягу з реєстру прав вимоги від 25.06.2024 до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, ТОВ «Діджи фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №675275 від 05.08.2021 року на загальну суму 45663 грн 90 коп, з яких 18638 грн 45 коп. заборгованість за тілом кредиту та 27024 грн 75 коп. заборгованість за відсотками.

Надана копія договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнтаТОВ «Слон кредит» до фактораТОВ «Діджи фінанс».

З огляду на викладене, суд вважає, що копія договору факторингу та витягу з реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданих коштів в строк, передбачений кредитним договором №675275 від 05 серпня 2021 року.

За змістом статей526,530 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, у порушення вимогст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1ст. 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором №675275 від 05 серпня 2021 року, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість, яка станом на 05 серпня 2024 року становить 45663 грн 20 коп., з яких 18638 грн 45 коп. заборгованість за кредитом та 27024 грн 75 коп. заборгованість за відсотками, що вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості.

З огляду на викладене, оскільки сума заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, тому саме такий її розмір слід стягнути на корить позивача.

Крім того, ТОВ «Діджи фінанс» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

Відповідно до ч. 1. п. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1ст. 134 ЦПК Україниразом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, копію додаткової угоди №002650019070 від 27 червня 2024 року до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості та копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року, згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 6000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, су звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Діджи Фінанс» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000 гривень.

У відповідності дост. 141 ЦПК Українисуд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись статтями12,76-78,81,89,133,134,137,141,263-265,280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями205,207,509,510,512,516,514,526,527,530,610,625,626,628,629,638,1049,1050,1054,1077,1078 ЦК України, статтями11,12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №675275 від 05 серпня 2021 року в сумі 45663 (сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс»2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", місце знаходження м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан