Рішення № 122302979, 01.10.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/10195/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Рішко С.І.,

представник відповідача 1 Корман Є.В.,

представник відповідача 2 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, буд. 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39411771), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, буд. 3, м. Київ, 03151) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якій просить суд:

1) визнати протиправним протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 року щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.11.2023 року №372 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру України внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 в Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників на офіційному веб-сайті щодо поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 05.11.2019 року №014604.

Підставами позову позивач вказав те, що відповідачі не перевірили належним чином повноваження старшого слідчого ОСОБА_2 на звернення із скаргою від імені слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області на дії позивача, та всупереч вимог ст. 68 Закону України «Про землеустрій» прийняли таке до розгляду та винесли його на розгляд засідання Комісії 26.10.2023 року. Як наслідок, Комісія безпідставно (без належного письмового звернення) та з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення прийняла рішення звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019 року ОСОБА_1 , а Держгеокадастром відповідно безпідставно було винесено наказ від 06.11.2023 року №372. Вказує, що розроблена ним технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме: на земельні ділянки площею 0,1271 га в урочищі «Біля хати», площею 0,1296 га в урочищі «Долинки», площею 0,1537 га та площею 0,1938 га в урочищі «Загорода-долинка» за межами населеного пункту Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідає положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою. Тому прийняті рішення про анулювання його кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника на підставі самовільної зміни цільового призначення земельної ділянки є протиправними.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі (головуюча суддя Калинич Я.М.).

25 грудня 2023 року відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якій заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив мотивовано тим, що після заслуховування листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні (18 «за», 0 «проти», 0 «утримались») Кваліфікаційною комісією було ухвалено рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику № 014604 від 05.11.2019 ОСОБА_1 . З метою всебічного розгляду листа Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кваліфікаційною комісією були вивчені матеріали щодо земельних ділянок, про які йде мова у листі, а саме копія Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) розроблена ФОП ОСОБА_3 і яка стала підставою для внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру. За результатами розгляду встановлено, що документація була розроблена на підставі заяви власника земельних ділянок ОСОБА_4 , державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК 002418 № 189 від 30.07.2003 року та технічного завдання. Під час розгляду матеріалів документації, було встановлено, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004 та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Крім того, вказує, що сертифікованим інженером землевпорядником порушені норми статті 38 Земельного кодексу України, відповідно до яких до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Також наголошує, що подання Кваліфікаційної комісії про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника не може бути самостійним предметом оскарження.

Ухвалою суду від 25 січня 2024 року задоволено заяву головуючої судді Калинич Я.М. про самовідвід, відведено суддю ОСОБА_5 від розгляду справи №260/10195/23 та передано таку на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2024 року справу №260/10195/23 передано для подальшого розгляду головуючому судді Луцович М.М.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року головуючим суддею Луцович М.М. прийнято до свого провадження адміністративну справу №260/10195/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, рішення.

Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили такі задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання представник відповідача 2 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, відзив до суду не подавав, однак подав пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову, а також розглядати справу у його відсутності.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача 1, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року відповідно до протоколу засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Кваліфікаційна комісія) від 31.10.2019 року №10 позивачу було видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604.

Відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії від 26 жовтня 2023 року, протокол №10, інженеру-землевпоряднику ОСОБА_1 видано свідоцтво про підвищення кваліфікації серії НОМЕР_2 .

Листом від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сочка Анатолій звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та у відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України просив надати інформацію щодо дати складання кваліфікаційного іспиту на підставі якого ОСОБА_1 , було присвоєно кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019, а також чи проходив за період з 2019 року по теперішній час підвищення кваліфікації за програмою підвищення кваліфікації, та зазначити дату та назву установи в якій проходив підвищення кваліфікації.

Одночасно враховуючи те, що слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР №12021070000000210 від 06.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 та ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, у відповідності до ст. 86, ст. 88 Закону України «Про землеустрій», слідчий просив вжити заходів та доручити Кваліфікаційній комісії видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, провести перевірку інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , з приводу порушення законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та за наявності правових підстав ініціювати позбавлення чи зупинення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 014604 від 05.11.2019.

За результатом розгляду інформації, наведеної в листі від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023, Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру прийняла рішення, оформлене протоколом від 26 жовтня 2023 року №10, яким вирішено звернутися до Держгеокадастру із поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 05.11.2019 №014604).

Так, згідно протоколу засідання Кваліфікаційної комісії №10 від 26.10.2023 встановлено, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004 та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Зазначеними діями сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 20 Земельного кодексу України (у редакції на момент розроблення технічної документації), згідно якої зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Крім того, у складі розробленої документації відсутні копії документів, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна які розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004 та підтверджують, що це саме житловий будинок.

Також сертифікованим інженером землевпорядником порушені норми статті 38 Земельного кодексу України відповідно до яких до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Земельні ділянки, межі яких встановлювались сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 , розташовані за межами населеного пункту.

Отже, Кваліфікаційною комісією встановлено, що при складанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 порушені вимоги статей 20 та 38 Земельного кодексу України.

Кваліфікаційною комісією з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника на адресу Держгеокадастру направлено подання від 31.10.2023 № 21-28-0.23-141/61-23-КФК про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника відповідно до рішення (протокол від 26.10.2023 №10), зокрема, про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №372 від 06.11.2023 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05.11.2019 №014604 та внесено відомості про анулювання до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Вважаючи протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 року та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.11.2023 року №372 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом №858-IV та Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 27 жовтня 2021 року № 317 (далі - Порядок №317).

Статтею 184 ЗК України визначено, що землеустрій передбачає: а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань; б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель; в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць; г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; д) складання проектів відведення земельних ділянок; е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель; і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель; ї) визначення самозалісених ділянок.

Землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Землеустрій здійснюється відповідно до закону (стаття 185 ЗК України).

Погодження і затвердження документації із землеустрою регламентовано статтею 186 ЗК України.

Закон №858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Пунктом «г» частини першої статті 14 Закону № 858-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про землеустрій» державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Відповідно до пункту «в» частини дев`ятнадцятої статті 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктом 39 пункту 4 вищенаведеного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань приймає на підставі подання кваліфікаційної комісії рішення про анулювання (позбавлення), зупинення та поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста.

Таким чином, відповідач 1 наділений повноваженнями щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників на підставі подання Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України «Про землеустрій».

Пунктом «а» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом (частина четверта статті 28 Закону України «Про землеустрій»).

Згідно з абзацами першим-другим частини другої статті 68 Закону України «Про землеустрій» Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з такої підстави як встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відтак сертифікований інженер-землевпорядник може бути притягнутий до юридичної відповідальності у виді анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника у разі порушення ним законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону № 858-IV кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону № 858-IV передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Відповідно до п.5 Порядку №317, до повноважень Комісії належать: розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту; організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника; встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та їх затвердження; здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників; затвердження переліків питань до кваліфікаційного іспиту та до іспиту з підвищення кваліфікації, та в разі потреби внесення змін до зазначених переліків; прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та їх дублікатів; розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром; прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника у випадках, визначених законом; у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку №317, визначено, що організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.

Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.

Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.

Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.

Згідно з п.п.6-12 розділу IV Порядку №317 письмові звернення розглядаються Комісією на її засіданнях. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) та особи, стосовно яких подані письмові звернення, можуть брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції.

Сертифікований інженер-землевпорядник, якого стосується письмове звернення, має право подати письмові пояснення та/або особисто бути присутнім на засіданні Комісії.

Член Комісії, що готував проєкт рішення, виступає з доповіддю та оголошує проєкт рішення. У разі відсутності цього члена Комісії на засіданні підготовлений проєкт зачитується секретарем Комісії або іншим членом Комісії за дорученням головуючого.

Засідання Комісії з розгляду письмових звернень є відкритими і транслюються в мережі Інтернет.

За результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або рішення про відмову у внесенні подання.

Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії та повинно містити: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер та дату видачі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника; встановлені під час розгляду звернення (скарги) обставини; мотиви, з яких ухвалено рішення; суть рішення за результатами розгляду звернення (скарги).

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держгеокадастром за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності підстав, перелік яких є вичерпним.

Судом під час розгляду справи встановлено, що безпосередньо підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача стало подання, внесене на підставі рішення Кваліфікаційної комісії, оформленого протоколом засідання від 26.10.2023 №10, відповідно до якого за результатами розгляду листа від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 старшого слідчого Сочки А. Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області вирішено звернутися до Держгеокадастру України із поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Слідче управління є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913; адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13), яке в свою чергу є територіальним органом Національної поліції України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Згідно підпунктів 1 та 1-1 п. 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 877, голова Національної поліції: очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; визначає з числа посадових (службових) осіб юридичних служб апарату центрального органу управління Національної поліції, її територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів осіб, яких уповноважує діяти від імені Національної поліції в порядку самопредставництва в судах України та інших органах без його окремого доручення.

Як свідчить витяг з ЄДРПОУ, керівником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області є ОСОБА_6 , а підписантами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

До звернення старшого слідчого ОСОБА_2 , не було додано жодних документів, які б підтверджували його повноваження звертатися від імені Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до Держгеокадастру.

Натомість, зі змісту листа від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 вбачається, що старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_13 звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України, яка регулює порядок збирання доказів.

Тобто зі змісту листа вбачається, що слідчий управління ГУ НП в Закарпатській області звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою реалізації своїх повноважень як слідчого органу досудового розслідування, визначених ст. 40 КПК України, а не від імені органу державної влади Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

При цьому слідчий просив вжити заходів та доручити Кваліфікаційній комісії видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, провести перевірку інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , з приводу порушення законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та за наявності правових підстав ініціювати позбавлення чи зупинення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 014604 від 05.11.2019.

Тобто, тільки за наявності письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою, відповідач 2 мав право ініціювати подання Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, перевірку наявності яких і просив здійснити слідчий листом від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023.

Доказів наявності письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою зі скаргами на дії позивача відповідачами не надано, та такими не заперечується, що рішення звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача прийнято на підставі розгляду звернення слідчого ОСОБА_2 від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023.

Вимогами ст. 68 Закону № 858-IV чітко встановлено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), натомість відповідачем 2 не було перевірено належним чином повноваження старшого слідчого ОСОБА_2 на звернення до Держгеокадастру із скаргою від імені слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області на дії позивача, та всупереч вимог ст. 68 Закону України «Про землеустрій» таким прийнято звернення до розгляду та винесено таке на розгляд засідання Комісії 26.10.2023 року.

Як наслідок, відповідачем 2 без належного письмового звернення, передбаченого ст. 68 Закону № 858-IV, було прийнято рішення звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019 року ОСОБА_1 .

Що стосується суті порушень, що і стали підставою для прийняття оспорюваних рішень, суд вказує наступне.

Так, в листі від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 вказано, що Слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 12021070000000210 від 06.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019 розробляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), вносив недостовірні відомості в таку документацію щодо місця розташування земельних ділянок, яке відрізнялось від їх фактичного місцезнаходження з метою збільшення вартості та надання можливості у присвоєнні кадастрового номера, що дало можливість одному з організаторів злочинної групи відчужувати такі земельні ділянки та отримувати кошти за них, які потім розподілялись між членами організованої групи.

Так в ході досудового розслідування було встановлено, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 в ході розроблення та формування технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 , вніс завідомо недостовірні відомості у землевпорядну документацію, щодо місця знаходження земельних ділянок, яке не відповідало їх розташуванню у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 002418, виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 22.04.1997 року та подав її до Держгеокадастру. На підставі розробленої документації, 17.02.2021 відділом у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відкрито поземельні книги на дані земельні ділянки та присвоєно кадастрові номери земельним ділянкам: 2122484400:08:002:0004; 2122484400:08:002:0005; 2122484400:08:002:0006; 2122484400:08:002:0007. По цих земельних ділянках було визначено власника ОСОБА_4 що в подальшому надало можливість злочинній групі до складу якої входить і сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 заволодіти вільними 47 земельними ділянками комунальної власності за межами населених пунктів с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради, чим спричинено матеріальну шкоду Пилипецькій сільській раді.

20 жовтня 2023 року позивач надіслав на електронну адресу Комісії заперечення на звернення від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 та просив відмовити у його задоволенні. Позивач пояснив, що 04.08.2023 року СУ ГУ НП в Закарпатській області йому дійсно було вручено підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.08.2021 року за №12021070000000210. Однак станом на день підготовки заперечень у кримінальному провадженні №12021070000000210 продовжувалося досудове розслідування, обвинувальний акт щодо позивача не складався. Як наслідок, кримінальне провадження №12021070000000210 не передавалося на розгляд до суду та щодо позивача не виносився вирок, яким би його було притягнуло до кримінальної відповідальності. Висунута щодо Позивача підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, є цілком і повністю необґрунтованою.

26 жовтня 2023 року на засіданні Комісії було розглянуто звернення від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 та прийнято рішення звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача з огляду на встановлення порушень вимог статей 20 та 38 Земельного кодексу України при складанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 .

Суд вказує, що звернення від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 не містило посилань на самовільну зміну ОСОБА_1 цільового призначення земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004. Як наслідок, Комісія вийшла за межі предмета та підстав вказаного звернення та позбавила позивача права надати пояснення щодо встановленого Комісією порушення та додаткові документи на підтвердження законності своїх дій.

На засіданні Комісії 26.10.2023 року було наголошено на невідповідності цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004 цільовому призначенню земельних ділянок загальною площею 0,6045 га, належних гр. ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_2 , згідно Державного акту ІІІ-ЗК №002418.

Однак Комісією було проігноровано дані вказані у розділі «Кількісна характеристика земель, переданих у приватну власність» в Державному акті №002418, де зазначено про те, що ОСОБА_4 було передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,6045 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь 0,5345 га, з них ріллі 0,2000 га, кормових угідь 0,3345 га; під будівлями, лісами та іншими угіддями 0,0700 га, з них двір 0,0550 га, під будівлями 0,0150 га.

Межі земельної ділянки в урочищі «Біля хати» площею 0,1271 га, зазначеної в Державному акті №002418, були відновлені під належним ОСОБА_4 житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням фактичного землекористування та відображенням на кадастровому плані малоповерхової забудови.

При цьому згідно рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 22.04.1997 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки», яке було підставою для видачі ОСОБА_4 . Державного акту №002418, і містилося у матеріалах технічної документації по виготовленню Державного акту №002418, було вирішено передати у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На вимогу власника і за погодженням із державним кадастровим реєстратором відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відновлення меж земельної ділянки в урочищі «Біля хати» було проведено в цілому за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до рішення Нижньостуденівської сільської ради від 22.04.1997 року та фактичного землекористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК 1990 року (чинного на час прийняття рішення Нижньостуденівської сільської ради від 22.04.1997 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 цього Кодексу.

Проте дію зазначеної статті було зупинено стосовно власників земельних ділянок, визначених ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок». Пунктом 3 зазначеного Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету (в т.ч. для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, цією нормою було визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Згідно з п. 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК України громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (постанова Верховного Суду України від 30.05.2012 року у справі № 6-31цс12).

Також Комісією не було взято до уваги того факту, що державний кадастровий реєстратор Відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Козіцький С.С., який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, у межах своїх повноважень проводив перевірку виготовленої позивачем технічної документації із землеустрою, в т.ч. щодо земельної ділянки площею 0,1271 га, розташованої за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, Нижньостуденівська сільська рада, урочище «Біля хати», яка зазначена у Державному акті №002418.

Натомість, рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_14 від 17.02.2021 року щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004 площею 0,01271 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не ставилася під сумнів Комісією та Держгеокадастром.

У протоколів від 26.10.2023 року №10 Комісією зазначено про те, що Позивачем було порушено норми ст. 38 ЗК України відповідно до яких до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Однак Комісією проігноровано той факт, що позивачем не проводилися роботи по відведенню в натурі (на місцевості) земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, а здійснювалися роботи по відновлення меж земельної ділянки площею 0,1271 га, яка раніше була відведена у власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування належного йому житлового будинку АДРЕСА_2 , згідно Державного акту №002418. У технічній документації із землеустрою позивач відобразив два об`єкти малоповерхової забудови, які знаходилися в АДРЕСА_2 і належали ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 ; господарська будівля.

Також Комісією не було враховано те, що земельні ділянки, зазначені у Державному акті №002418, були передані у власність ОСОБА_4 , згідно рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 22.04.1997 року, тобто за нормами Земельного кодексу 1990 року, а тому застосування норм ст. 38 ЗК України в даному випадку є безпідставним.

Оскільки земельні ділянки, зазначені у Державному акті №002418, були розташовані на території Нижньостуденівської сільської ради, то у відповідності до приписів ст. 17 ЗК 1990 року, рада вправі була розпоряджатися цими землями та передати їх у власність ОСОБА_4 . Натомість позивач провів відновлення меж земельної ділянки площею 0,1271 га в ур. «Біля хати» саме в тому місці, де ця ділянка була первинно відведена у власність ОСОБА_4 ..

Дослідивши рішення Кваліфікаційної комісії, суд повторно зауважує, що відповідно до ст.68 Закону № 858-ІV передбачено, Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, зокрема, встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Системний аналіз норм законодавства, що регулює дані відносини, дає підстави дійти висновку, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр здійснювати державний контроль у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії.

Комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Суд наголошує, що обов`язковою кваліфікуючою ознакою згідно ст.68 Закону № 858 є порушення прав та/або інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.

Разом з тим, у випадку, що розглядається, відповідачем 2 не було визначено та конкретизовано особу, правам та/або інтересам якої завдано порушення.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що будь-яка фізична чи юридична особа зверталась до Комісії за захистом своїх прав та інтересів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що моніторинг діяльності інженера-землевпорядника ОСОБА_1 розпочато за ініціативою слідчого Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, при цьому жодних звернень щодо неправомірних дій позивача від замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади не надходило.

Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень має відповідати критеріям законності рішень згідно із ч.2 ст.2 КАС України та правилам юридичної визначеності як невід`ємної складової, запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, висновки Кваліфікаційної комісії щодо встановлення порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, не можуть ґрунтуватись на припущеннях та мають бути доведені поза розумним сумнівом.

Жодні фактори не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Водночас, у поданні Кваліфікаційної комісії наведено порушення позивача, проте належної оцінки цим обставинам не надано, не зазначено й які негативні наслідки виникли в результаті дій позивача.

З огляду на досліджені судом обставини у справі, судом встановлено, що Кваліфікаційна комісія не вчиняла дії щодо дослідження, збору та оцінки додаткових доказів, аналізу попередньої роботи позивача, перевірки кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, не проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення, що у свою чергу додатково свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності шляхом саме анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Перевіряючи оспорювані рішення та наказ на відповідність наведеним у статті 2 КАС України критеріям, суд також виходить із такого.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачем виготовлена за заявою від 30.09.2020 та згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.02.2021 внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки №2122484400:08:002:0004.

При цьому, оскаржувані позивачем рішення Кваліфікаційної комісії від 26.10.2023 № 10 та наказ Держгеокадастру від 06.11.2023 №372 були прийняті у строк понад два роки з моменту вчинення ним дій, за які його було притягнуто до відповідальності.

Суд зазначає, що з метою перевірки спірних рішень на відповідність критеріям, визначеним в статті 2 КАС України, необхідно встановити, до якого виду відповідальності належать заходи впливу, встановлені частиною другою статті 68 Закону №858-IV.

У теорії права виділяють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність. Критерієм видової класифікації заходів відповідальності має бути юридична природа відповідного правопорушення та характер шкоди, що ним спричинена.

Дисциплінарна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, що передбачає застосування спеціальних заходів або покарань (дисциплінарних стягнень) до особи, за вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні цією особою своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором або нормативно-правовими актами, що регулюють професійну діяльність такої особи.

Враховуючи наведене вище, дисциплінарну відповідальність (залежно від джерела правового регулювання) можна умовно поділити на два види: 1) загальну, яка врегульована нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та правилами внутрішнього трудового розпорядку і яка застосовується до всіх працівників, окрім тих, для кого дисциплінарна відповідальність визначена спеціальними актами законодавства; 2) спеціальну, яка передбачає застосування певних заходів впливу до осіб залежно від їхньої посади, специфіки роботи або характеру порушень і яка визначена спеціальними нормативно-правовими актами.

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені частиною другою статті 68 Закону №858-IV.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги:

1) мету відповідальності - покарання особи за дії, вчиненні нею під час виконання своїх професійних обов`язків;

2) вид стягнення - анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;

3) наслідок для винної особи - позбавлення можливості виконувати роботи, пов`язані з виготовленням документації із землеустрою;

4) джерело регулювання - спеціальний закон.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення норм закону, яке повинно у найбільшій мірі відповідати інтересам людини, суд дійшов висновку, що відповідальність, передбачена частиною другою статті 68 Закону №858-IV, належить до дисциплінарної відповідальності.

Суд враховує той факт, що нормами Закону №858-IV не визначено строк протягом якого на сертифікованого інженера-землевпорядника може бути накладено стягнення у вигляді анулювання відповідного кваліфікаційного сертифіката, разом з тим, в силу положень частини шостої статті 7 КАС України, суд вважає, що в цьому випадку за аналогією підлягають застосуванню норми КЗпП України.

Відповідно до частини другої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, до відповідальності у вигляді анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника позивача було притягнуто у строк понад два роки з моменту вчинення ним відповідних дій.

Суд враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника зумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести такі:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна)- відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесення ним додаткових втрат, зокрема, й шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Таким чином, суд вважає, що спірні рішення Кваліфікаційної комісії та наказ Держгеокадастру прийняті без дотримання встановлених законом вимог щодо строку притягнення особи до відповідальності, отже, не відповідають критеріям, визначеним у статті 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №160/20531/21.

Європейський суд у справі ClawsonLtd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі YvonevanDuyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачами порушено процедуру анулювання кваліфікованого сертифіката інженера-землевпорядника, пропущено строк притягнення такого до відповідальності, а також не доведено факт порушення позивачем законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023, в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 014604, виданого 05.11.2019, а також оскаржуваний наказ Держгеокадастру №372 від 06.11.2023 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 014604, виданого 05.11.2019, є протиправними.

При цьому суд відхиляє твердження відповідачів про те, що вимога позивача про визнання протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 не може бути самостійним предметом оскарження, так як згідно Порядку №317 таке підлягає оскарженню. Окрім того, висновки Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №815/6716/17, на які посилаються відповідачі, стосуються саме оскарження подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, яке не є предметом оскарження в даній справі.

Згідно з частиною 1 статті 661 Закону України «Про землеустрій» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, які отримали кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 661 Закону України «Про землеустрій» у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників зазначається така інформація про інженера-землевпорядника дата та номер протоколу рішення Кваліфікаційної комісії про видачу кваліфікаційного сертифіката.

Отже, внесення даних до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників належить до повноважень відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат позивача.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 238, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, буд. 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39411771), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, буд. 3, м. Київ, 03151) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення задовольнити.

Визнати протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 року в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.11.2023 року №372 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру України поновити дію кваліфікаційного сертифіката від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 10.10.2024 року.