Постанова № 122298973, 03.10.2024, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 3/741/947/24

Єдиний унікальний номер 741/1641/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року суддя Носівського районного суду Чернігівської області Ляшко Р.С., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, інваліда ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2024 року о 22 год. 30 хв. в м. Носівка по вул. Коцюбинського, 1 гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI 80», н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан спяніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager 6810, тест № 1671, результат тесту 2,40 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9«а» Правилдорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушені визнав, щиро розкаявся. З викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення погодився. Фактичних обставин вчинення правопорушення не спростував.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до загальних положеньПДР, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до вимог п.2.9«а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, безумовно доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 108262 від 05.08.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціївід 05.08.2024; результатом тестування на алкоголь приладом Drager Alcotest 6810, тест № 1671, результат 2,40 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; розпискою щодо передачі транспортного засобу; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2764230 від 05.08.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2764201 від 05.08.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у майбутньому, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже,з ОСОБА_1 необхідно стягнутисудовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП, та накластина ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Чернігівській області/ Чернігівська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ 37972475), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, р/р UА908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова можебути оскарженадо Чернігівськогоапеляційного судучерез Носівськийрайонний судЧернігівської областіпротягом десятиднів здня їївинесення.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Р.С. Ляшко