Рішення № 122298010, 08.10.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3586/24

Номер провадження 2/585/1024/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,

Справа № 585/3586/24, провадження № 2/585/1024/24

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області,

розглянув в загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом встановлення юридичних фактів.

Представник позивачів: Мороз Леся Олексіївна , яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1054111, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000401 від 29 вересня 2014 року.

Представник відповідача - Роменської міської ради Сумської області - Сіромаха Алла Валеріївна, яка діє на підставі довіреності від 01 січня 2024 року.

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представництво яких здійснює адвокат Мороз Л. О., звернулися до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, про встановлення юридичних фактів.

В обгрунтування позову представник позивачів посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_4 , який на момент смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки: площею 1,4268 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Пустовійтівської сільської ради та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 195281 від 03.11.2003 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 941, та земельна ділянка площею 0,4236 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Пустовійтівської сільської ради та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 024131 від 03.11.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 799. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його доньки - позивачі.

Батьки позивачів у шлюбі не перебували, коли народилася перша донька - ОСОБА_1 , проживали разом з сім`єю цивільного чоловіка, але батьківство чоловік не визнав і через це в свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьком записаний « ОСОБА_5 ». Обставини сумісного проживання підтверджуються копією з погосподарської книги за 1971-1972 роки. Через не встановленого факту батьківства позивачка ОСОБА_1 не може нотаріально оформити спадщину після смерті батька.

Відповідно довідки № 156 від 03.06.2024 року виданої виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним фактично проживала та здійснювала постійний догляд його дочка ОСОБА_2 з жовтня 2017 року по день смерті батька. Тому позивачка є такою, що прийняла спадщину, але оформити її у нотаріальному порядку вона не може, оскільки не підтверджується факт його постійного проживання з померлим на час відкриття спадщини, так як спадкоємиця проживала разом із ним без реєстрації місця проживання, що не дає права на реалізацію її спадкових прав.

Вирішити вищевказані питання в позасудовому порядку неможливо, тому просить: встановити факт батьківства ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала з ОСОБА_4 , з жовтня 2017 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивачі та їх представник Мороз Л. О. підтримали позов, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що батьки проживали разом, у них було неофіційне весілля, але в РАЦСі шлюб не зареєстрували. Коли вона (позивач) народилася, батько не записав її на своє ім`я. ОСОБА_4 проживав разом з її матір`ю тривалий час, і коли народилася сестра ОСОБА_6 , то батько зареєстрував своє батьківство відносно дочки.

Позивач ОСОБА_2 дала аналогічні пояснення. Також пояснила, що коли батько ОСОБА_4 став дуже хворим, забрала його до себе, але батько захотів повернутися у свою хату, тому вона з осені 2017 року стала проживала разом з ним у батьківській хаті та доглядала за ним до смерті. Помер батько у 2018 році, вона здійснювала його поховання.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20 серпня 2024 року справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.19).

09 вересня 2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.26).

Представник відповідача Роменської міської ради Сумської області до суду не з`явилася. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Роменської міської ради. Справу просить розглянути за наданими позивачами доказами у відповідності до закону (а.с. 23).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державний акт серії СМ № 024131 на право власності на земельну ділянку площею 0,4236 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виданий 03 листопада 2003 року ОСОБА_4 (а.с.14).

Державний акт серії СМ № 195281 на право власності на земельну ділянку площею 1,4268 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виданий 03 листопада 2003 року ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Правдюки Роменського району Сумської області (а.с.10).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 77382405 виданою приватним нотаріусом Юрченко А.М. 19.06.2024 року (а.с.10 зв.).

Відповідно довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 118 від 13.03.2024 року ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався. Спадкоємцями по закону на все майно після смерті ОСОБА_4 є його діти: ОСОБА_2 , 1976 року народження та ОСОБА_1 , 1970 року народження. Інших спадкоємців, крім указаних, в тому числі неповнолітніх та непрацездатних немає. На день смерті ОСОБА_4 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований один (а.с. 13 зв.).

Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батько - « ОСОБА_5 », мати - « ОСОБА_8 » (а.с.11).

Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батько - « ОСОБА_4 », мати - « ОСОБА_8 » (а.с.11 зв.).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Вовківці Роменського району Сумської області (а.с.6 зв.).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , 29 серпня 1987 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині - « ОСОБА_10 » (а.с.12).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , 28 липня 2000 року ОСОБА_11 уклав шлюб із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Прізвище чоловіка та дружини після одруження - « ОСОБА_13 » (а.с.12 зв.).

Відповідно довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 156 від 03.06.2024 року, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним фактично проживала та здійснювала постійних догляд його дочка ОСОБА_2 з жовтня 2017 року по день смерті батька (а.с.13).

Згідно по господарської книги за 1971-1972 роки, голова сім`ї - ОСОБА_14 , члени сім`ї: ОСОБА_15 , 1902 р.н. (дружина), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (невістка), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (внука) (а.с.7).

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що знала ОСОБА_17 , бо її батько з ним товаришував. ОСОБА_4 був батьком позивачів, бо вони спілкувалися і підтримували родинні відносини. ОСОБА_4 обох дочок визнавав своїми рідними. До смерті ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_2 .. Спочатку рік чи два жив у неї, по потім ОСОБА_6 і ОСОБА_4 переїхали в його хату і ОСОБА_6 доглядала за ним до його смерті.

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту батьківства та факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

Відповідно ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 СК України.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 даної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України в абз.3-5 п.7 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Також в п.3 даної Постанови зазначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені в статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватись при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилась до 01 січня 2004 року необхідно застосувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно частини 1 статті 53 КпШС УРСР (1963 року) в разі народження дитини у батьків, які не перебували у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене у судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як зазначено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка була діючою на час дії КпШС України, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 «положення про встановлення батьківства, викладені у ч.3 ст.53 КпШС України, дають підстави для визнання ознаками сім`ї фактичних шлюбних відносин».

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/2 із змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису. П. 2.16.4. Розділу II Правил визначено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» 11 грудня 2003 року, громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що відсутність документів, що підтверджують факт батьківства ОСОБА_4 відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заважає позивачу ОСОБА_1 реалізувати свій законний інтерес, спрямований на оформлення спадщини.

Крім того, на підставі пояснень свідків та досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленою обставину, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , постійно проживала з ОСОБА_4 з жовтня 2017 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення даних фактів створює позивачам умови для здійснення особистого майнового права - оформлення спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст. ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 315, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів - Мороз Леся Олексіївна , до Роменської міської ради Роменської області, про встановлення юридичних фактів, задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала з ОСОБА_4 , з жовтня 2017 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_10.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 .

Представник позивачів: Мороз Леся Олексіївна , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області: місцезнаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 35425618.

Повне судове рішення складене 15 жовтня 2024 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова