Ухвала суду № 122296710, 10.10.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6700/24

Провадження № 1-кс/461/6125/24

УХВАЛА

10.10.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

09.10.2024 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт на мобільний телефон Iphone з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_3 з SIM-картою НОМЕР_4 .

В обґрунтування клопотання покликається на те, що 14.08.2024 у кримінальному провадженні, внесеному 18.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023140000000256, за місцем проживання ОСОБА_4 було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.08.2024 у справі №461/6584/24. Згідно вказаної ухвали ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_4 , який відповідає за безпосередній збут наркотичної речовини «героїн» на території регіону. За результатами проведення обшуку у ОСОБА_4 було вилучено лише два мобільні телефони, на які 19.08.2024 накладено арешт. В ході обшуку не виявлено жодних речовин, предметів, які мали б відношення до кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, за ознаками яких проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. З моменту накладення арешту на майно минуло майже два місяці, а відтак у слідчого було достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих (розшукових) дій та для перевірки причетності такого майна до вчинення кримінальних правопорушень. Станом на дату звернення до суду з клопотанням ОСОБА_4 не було повідомлено про підозру, а відтак, очевидно, що органом досудового розслідування за результатами проведення обшуку, огляду належних ОСОБА_4 мобільних телефонів, а також інших слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій не було підтверджено причетність ОСОБА_4 та його майна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України. З огляду на зазначене, потреби даного кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна ОСОБА_4 , та арешт на мобільні телефони, які належать останньому, порушує справедливий баланс між інтересами володільця та власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

До судового засідання слідчий ОСОБА_6 подав заперечення на клопотання про скасування арешту майна, в яких просить відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. В ході проведення досудового розслідування вказані мобільні телефони було визнано речовими доказами в межах кримінального провадження, внесеного 18.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023140000000256, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України та ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова на такі накладено арешт. В подальшому дані мобільні телефони було скеровано на огляд в порядку ст.40 КПК України, який у зв`язку з великим об`ємом інформації не завершено. На даний момент мобільні телефони являються речовими доказами та з такими може виникнути потреба в проведенні слідчих дій та проведенні експертиз. Скасування арешту на мобільні телефони може унеможливити в подальшому проведення необхідних слідчих дій, необхідність в яких може з`явитися, оскільки на даний час досудове розслідування триває.

Власник майна ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник власника майна просить здійснювати розгляд клопотання без участі власника майна та його представника.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023140000000256, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

Відповідно до долученого до клопотання протоколу обшуку від 14.08.2024, старший слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 в період часу з 16 год. 06 хв. до 17 год. 00 хв. 14.08.2024, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, провів обшук за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_3 з SIM-картою НОМЕР_4 .

Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 від 14.08.2024 вищезазначені мобільні телефони визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2024 у справі №461/6700/24, провадження №1-кс/461/5004/24, накладено арешт на майно, яке було вилучене 14.08.2024 в ході проведення обшуків у кримінальному провадженні, внесеному 18.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023140000000256, зокрема, за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_3 з SIM-картою НОМЕР_4 .

Як вбачається із вказаної ухвали, метою накладення арешту на вищевказане майно є те, що таке відповідає критеріям, наведеним уст.98 КПК України, а тому, з метою його збереження, підлягає арешту, оскільки таке майно має ознаки зазначені у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а саме засіб вчинення злочину та предмет, який зберіг на собі сліди правопорушення, тобто має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11ст.170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що вказані мобільні телефони відповідають вимогам ч.1 ст.98 КПК України, визнані речовими доказами, та можуть бути використані як доказ факту і обставин вчинення кримінального правопорушення.

Представник власника майна у клопотанні покликається на те, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки пройшов достатній час для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та для перевірки причетності такого майна до вчинення кримінальних правопорушень.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що за приписами статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, зокрема щодо події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладається на слідчого, прокурора.

Сторона обвинувачення відповідно до положень статті 93 КПК України здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Одним із видів доказів, які можуть бути використані для доведення факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речові докази відповідно до положень статті 98 КПК України. До речових доказів згідно із указаною статтею належать також матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.

При цьому відповідно до ч.ч.2, 9 ст.100 КПК України, речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до ст.357 КПК України, речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.

Згідно заперечень, поданих слідчим, вбачається, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, остаточне рішення у провадженні ще не прийняте, а мобільні телефони було скеровано на огляд в порядку ст.40 КПК України, який у зв`язку з великим об`ємом інформації не завершено.

В той же час, враховуючи те, що в разі направлення кримінального провадження до суду, вказані мобільні телефони як речові докази, відповідно до ст.357 КПК України, повинні бути безпосередньо досліджені судом (оглянуті судом) в ході судового розгляду, вважаю, що підстави для скасування арешту на мобільні телефони відсутні, оскільки в такому разі скасування арешту може привести до приховування, зникнення, знищення чи передачі самого речового доказу загалом.

Тому, в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження щодо заборони розпорядження майном є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 23.01.2024 (справа №569/19829/21), ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

Керуючись ст.ст.2, 7, 63-2, 98, 100, 131, 132,170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено 14.10.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1