Рішення № 122296344, 11.10.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4520/24

Провадження №: 2/332/2227/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 р.

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., за участю секретаря судового засідання Хоменко Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня буд.15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2024 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 ,в якійпозивач проситьстягнути звідповідача заборгованістьза кредитнимдоговором урозмірі 42312,60грн.,судовий збірта витратина правовудопомогу.

Обґрунтовано позов тим, що 09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено електронний договір № 5507684 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 9000 грн. Кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022, розміщених на їх сайті - https://creditplus.ua/ru/documents. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів Дата повернення кредиту 04.02.2023 року. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконував. У період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами.У період з 01.05.2022 року по 05.07.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. 05.07.2022 року в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових забов`язань відповідачем. Однак наданою можливістю споживач не скористався. В межах строку дії договору за період з 06.07.2022 по 08.11.2022 за ставкою 1,99% кредитором нараховано відсотки на суму 22566,60 грн, та відсотки за 60 календарних днів зі ставкою 1.99% в день на суму 10746,00. Загалом відсотки складають 33312,60 грн.

19.06.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Неналежне виконання відповідачем договору призвело до виникнення заборгованості перед фінансовою установою, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_2 , яка про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася. До початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позовні вимоги задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Ухвалою суду від 11.10.2024зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АвентусУкраїна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено електронний договір №5507684 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 9000грн. Кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022, розміщених на їх сайті - https://creditplus.ua/ru/documents. Строк кредиту складав 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (а.с. 36-46).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як вбачається зі змісту договору, такий підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А 951733». Також, 09.02.2022 відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту (а.с.46-47).

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2022 на платіжну карту № НОМЕР_2 перераховано 9000,00 грн кредитних коштів, що підтверджується довідкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Таким чином, зарахування кредитних коштів в сумі 9000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується належними доказами.

Пунктом 1 частини другої статті 11ЦивільногокодексуУкраїни передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629ЦивільногокодексуУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 509ЦивільногокодексуУкраїни визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

В абзаці другому частини другої статті 639ЦКУкраїни визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене,можнадійтивисновку,щобудь-якийвиддоговору,якийукладаєтьсяна підставіЦКУкраїни, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги заборгованості за договорами кредиту ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» (а.с. 120-129).

Як вбачається з витягу реєстру боржників до договору факторингу № 19-06/23-Ф, ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» набуло право вимоги та всі права кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5507684 (а.с. 35).

Відповідно до ст.512ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно зі ст.514ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином до позивача, перейшли всі права щодо права вимоги до відповідача за кредитним електронним договором № 5507684 від 09.02.2022 згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 9000 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.516ЦКУкраїни заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів про відступлення прав вимоги, первісним Кредитором ТОВ «Авентус Україна» направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (а.с. 31).

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У зв`язку із тим, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, станом на 18.06.2024 утворилась заборгованість в розмірі 42312,60 грн, яка складається з: суми кредиту9000 грн.; суми процентів за користування кредитом33312,60 грн (а.с. 73-98).

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за кредитним договором в розмірі 42312,60 гривень.

З урахуванням положень ст. 263 ЦПК України, при ухваленні судового рішення має бути вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ставка судового збору за подання позовної заяви складає 3028,00 грн. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн., яка підтверджується платіжною інструкцією від 09.07.2024 року № 1063.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями с. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результати розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути наданий договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на підставі Договору про надання правової допомоги від 07.07.2022 отримувало правову допомогу адвоката Крюкової Марини Володимирівни (а.с. 112), вартість якої відповідно до звіту про надання правової допомоги (а.с. 72) та рахунку на оплату по замовленню № 07/07-2022 від 14.07.2022 (а.с. 147) становить 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України)

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

У іншомурішенні Європейськогосуду зправ людиниу справі«Лавентс протиЛатвії» зазначено,що відшкодовуютьсялише витрати,які маютьрозумний розмір.

Також чинним законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріалисправи,оцінивши наданіпредставником позивачадокументи тадоводи наобґрунтування сумизаявлених витрат,пов`язанихіз розглядомсправи,беручи доуваги рівеньскладності юридичноїкваліфікації правовідносину справі,обсяг таобґрунтованість підготовленихта поданихдо судуадвокатом документів,їх значеннядля спору(справи),наявність сталоїсудової практикиз розглядуаналогічних спорів,на яку,в томучислі посилаєтьсяпредставник позивачау своємупозові,суд дійшоввисновку проте,що заявленийдо стягненнярозмір витратна професійнуправничу допомогув сумі10000,00грн неє цілкомспівмірним зіскладністю справи,виконаними адвокатомроботами (наданимипослугами,часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг),обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт.

Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,200,263-265,274,279, 280-283ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ФІНТРАСТ УКРАЇНА»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: 03150, м.Київ, вул.Загородня, б.15 офіс 118/2) заборгованість в загальному розмірі 42312,60 грн., що складається з наступного: заборгованість за кредитним договором 9000,00 грн; сумапроцентів закористування кредитом 33312,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44559822,місцезнаходження за адресою: 03150, м.Київ, вул.Загородня, б.15 офіс 118/2) понесені судові витрати зі сплати судового збору 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.Д.Сапунцов