Рішення № 122295461, 09.10.2024, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 755/10019/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

Представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" адвокат Сечко С.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що 25.03.2023 о 13 год. 00 хв. в с. Проліски Бориспільського району по вул. Броварській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення №359/2904/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2850-22-00078 від 25.05.2022, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 25.03.2023, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 72467, 42 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46601 від 03.04.2023 та доплатами в розмірах 6600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 46599 від 03.04.2023, 5500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 48340 від 18.04.2023.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №211426824.

ПАТ «СК «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявами №47798 від 04.04.2023 та №48247 від 06.06.2023 на виплату страхового відшкодування за полісом №211426824, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 69439, 42 грн згідно платіжної інструкції №3743 від 12.06.2023 та доплати у розмірі 5500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3922 від 19.06.2023 (страхова виплата з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля потерпілого), яка не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-2850-22-00078.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-2850-22-00078 та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом №211426824.

Рух справи, позиція суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 46).

Ухвалою суду від 16.08.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 11.09.2024 (а.с. 47).

11.09.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

09.10.2024 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Представник позивача адвокат Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.60-61).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 51, 59), правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

25.03.2023 о 13 год. 00 хв. в с. Проліски Бориспільського району по вул. Броварській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення №359/2904/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 15).

На момент дорожньо-транспортної пригоди між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2850-22-00078 від 25.05.2022, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 5).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №211426824 (а.с. 31).

ПАТ «СК «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявами №47798 від 04.04.2023 та №48247 від 06.06.2023 (а.с. 17-18) на виплату страхового відшкодування за полісом №211426824, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 69 439, 42 грн згідно платіжної інструкції №3743 від 12.06.2023 (а.с. 29) та доплати у розмірі 5 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3922 від 19.06.2023 (а.с. 30) (страхова виплата з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля потерпілого), яка не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-2850-22-00078.

Вказані обставини відповідачем не оспорені.

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільних прав та інтересів визначено ст. 15 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до позивача, як страховика за договором добровільного страхування, із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 16, 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Власник пошкодженого автомобіля «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 25.03.2023, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі: 72 467, 42 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46601 від 03.04.2023 та доплатами в розмірах 6 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 46599 від 03.04.2023, 5500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 48340 від 18.04.2023.

В подальшому страхова компанія відповідача ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПАТ «СК «УСГ» в розмірі 69 439, 42 грн згідно платіжної інструкції №3743 від 12.06.2023 та доплати у розмірі 5 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3922 від 19.06.2023.

Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18. У п.п. 68-70 постанови зазначено, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регресу) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування потерпілому, до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем в порядку суброгації.

Особою, відповідальною замість завдавача шкоди за завдані збитки, є страховик останнього за договором страхування цивільно-правової відповідальності ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» який виплатив страхове відшкодування на рахунок ПАТ «СК «УСГ» у розмірі 74939, 69 грн.

Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

Проте, як зазначалося вище, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 84567,42 грн. Відтак, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 9627, 73 грн.

Відповідно до cт. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в даному випадку до позивача) переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки ( ОСОБА_1 ), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 754/1114/15-ц, де встановлено, що одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язана.

В цій же постанові зазначено, що потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка задала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК підстав.

Верховний Суд в аналогічних справах дійшов висновку, що відшкодування різниці між розміром завданої шкоди та виплатою страхового відшкодування страховиком винуватця ДТП, має відшкодовувати саме особа, з вини якої сталася ДТП (постанова від 04.03.2020 р., справа № 331/6395/18, постанова від 11.03.2020 р., справа №754/5129/15).

Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування потерпілому, перейшло від останнього право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 виклав позицію у якій вказав, що «висновки судів попередніх інстанцій про те, що єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди є висновок експерта про розмір збитків, у тому числі з урахуванням коефіцієнту зносу, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля Мазда, є неправильними, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу».

Оскільки вартість майнового збитку, завданого потерпілому пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС на користь ПАТ «Страхова компанія «УСГ» розмір страхового відшкодування, то з ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що позовні вимоги не спростовані належними та допустимими доказами стороною відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «УСГ» є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №11275 від 22.04.2024 про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 627 ( дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» УСГ» (ЄДРПОУ 30859524) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія» УСГ», код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32 А, адреса для листування: 01054, м. Київ, вул . Леонтовича, буд. 9, корп. 1, оф. 301., п/р НОМЕР_3 ) в АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя