Ухвала суду № 122288457, 25.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23112/24

1-кс/760/10602/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві капітана поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Довге, Чернігівського району, Запорізької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , маючому на утриманні сина 14 років, раніше судимому вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.02.2015 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців,

у кримінальному провадженні №12024100090002671 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100090002671 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, останній раз 24.02.2015 Оболонським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив повторно нове кримінальне правопорушення майнового характеру.

18.09.2024 о 13:57 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (фактичний час затримання 18.09.2024 о 11:50 годині).

Також, 18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно.

На переконання органу досудового розслідування, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність відносно ОСОБА_5 ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку із зазначеними обставинами, на думку органу досудового розслідування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з визначенням розміру застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу та просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Зазначив, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не містить належних доказів винуватості ОСОБА_5 , а переліченні стороною обвинувачення ризики є припущенням. Пояснив, що ОСОБА_5 на утриманні має неповнолітнього сина. Також зазначив, що дії підозрюваного неправильно кваліфіковані.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечив проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу та просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12024100090002671 від 18.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

18.09.2024 о 13:57 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (фактичний час затримання 18.09.2024 о 11:50 годині).

Також, 18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 у цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. На підставі зазначеного, ОСОБА_5 може покинути місто Київ, з метою уникнення кримінальної відповідальності та перебувати тривалий час у розшуку.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, стороною обвинувачення належним чином обґрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Водночас, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, також не отримано відомостей чи обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.

У зв`язку з чим, аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 про який ідеться в клопотанні слідчого.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує та його майновий стан.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким за ч. 4 ст. 185 КК України, трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, той факт, що підозрюваний раніше судимий, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 ..

Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.11.2024 включно.

Одночасно визначити розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 (нуль) копійок, копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: НОМЕР_1 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 17.11.2024 з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 17.11.2024 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8