Постанова № 122271791, 14.10.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 515/1328/24

Провадження № 3/513/1320/24

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, які надійшли з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Трапівка Саратського району, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18 жовтня 2012 року Татарбунарським РС ГУДМС України в Одеській області,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2024 року близько 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо матері своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належим чином та своєчасно. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, йому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що мається відмітка у протоколі. Згідно з поданою заявою, просив справу слухати у його відсутність, вину свою визнав повністю.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнім насильством визначається насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 300599 від 21 серпня 2024 року, яким зафіксовано факт правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зауважень щодо викладених у ньому обставин правопорушник не зазначив;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 від 23 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності зятя ОСОБА_1 , який 19 липня 2024 року висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 23 липня 2024 року, згідно з якими 19 липня 2024 року близько 22 години 00 хвилин до неї прийшов її зять ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою через те, що 16 липня 2024 року він побив її доньку і вона викликала поліцію;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 серпня 2024 року, згідно з якими 19 липня 2024 року близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у нетверезому стані, вирішив піти до тещі та з`ясувати з нею стосунки, оскільки вона постійно захищає свою доньку та його співмешканку відповідно, а його на що не вважає. Він зайшов на кухню до тещі та почав з нею сваритися, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою та погрожуючи фізичною розправою. Вину свою визнав повністю;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 21 серпня 2024 року, згідно з якою рівень небезпеки вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 визначено як низький.

Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за ознаками вчинення домашнього насильства (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде доцільним застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя В. С. Миргород