Рішення № 122271601, 10.10.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3461/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, м. Миколаїв, вул. Пограничника, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888)

До відповідача: Кілійське міжрайонне управління водного господарства ( 68303, Одеська обл., м.Кілія, вул.Богдана Хмельницького, буд.78, код ЄДРПОУ 01034165)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Сурикова І.А. на підставі ордеру серії ВЕ №1132421 від 30.09.2024р.

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) Миколаївська електропостачальна компанія, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Кілійського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5 397 328 грн 05 коп.

Ухвалою суду від 08.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024р. Ухвалою суду від 05.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 01.10.2024р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/3461/24 та призначено розгляд справи по суті на 10.10.2024р.

Позивач ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія, підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач Кілійське міжрайонне управління водного господарства про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином. Згідно клопотань, що надійшли до суду 30.09.2024р. та 03.10.2024р., просить суд розглянути справу за відсутності свого представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Позивач у справі зазначає, що він є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018р. №429.

Відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. (Правила) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з пунктом 3.1.5. Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладання. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах на сайті Регулятора.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії та товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.

Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальний) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Як зазначив позивач, між ним, як Постачальником, та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства, як Споживачем, 26 січня 2024 року укладено Договір про закупівлю електричної енергії №100/60, п. 2.1 якого передбачено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2024 році за ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (як різновид товарної продукції далі товар) для забезпечення потреб електроустановок, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.13.1. Договору він набуває чинності з дати підписання, в частині постачання електричної енергії з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Згідно пп. 1 п. 7.2. Договору Постачальник зобов`язався забезпечувати належну комерційну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та Договору.

Підпунктом 1 п. 6.2. Договору Споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Позивач також зазначив, що в заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу початок постачання визначений з 01 лютого 2024 року.

Виходячи з умов пункту 5.4. Договору №100/60 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції передбачено, що Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяцем надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу «Особистий кабінет» на офіційному сайті Постачальника elektropostach.mk.ua (далі -Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобовязаний підписати електронно-цифровим підписом (далі ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акти прийняття- передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разу не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень. Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно.

Датою отримання платіжного документу на оплату Сторони визнають: в разі отримання у відділі обслуговування споживачів Постачальника або через сервіс день отримання (генерування/формування/відкриття в Особовому кабінеті); в разі отримання електронною поштою, зазначеною Сторонами у Договорі або на офіційному веб-сайті Сторони, або іншими способами використання інформаційних технологій у системі електронного документообігу дата направлення його Постачальником; в разі направлення поштовим зв`язком або кур`єром третій календарний день від дати направлення Постачальником.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього Договору.

Відповідно до пункту 4 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника через банківську установу або іншим способом незабороненим чинним законодавством.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем (Відповідачем) після оплатою у строк визначений в рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем (Відповідачем), з можливістю відстрочення до 60 календарних днів оплати отриманого Споживачем рахунку.

Позивач зауважив, що за відстроченням оплати рахунків за спожиту електричну енергію Споживач до позивача не звертався.

Рахунки на оплату за спожиту електричну енергію направлялися Постачальником Споживачу електронною поштою та додатково поштовий зв`язком, що відповідає пункту 3 Комерційної пропозиції.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до пункту 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Позивач зазначає, що в заяві-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу зазначено найменування оператора системи, з яким Споживач уклав договір про надання послуг з розподілу ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі», а також визначені точки комерційного обліку електричної енергії, об`єктів, на які здійснюється постачання електричної енергії.

Згідно даних комерційного обліку отриманих від ОСР, а саме звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензійної діяльності оператора системи розподілу (передачі) ДТЕК Одеські електромережі за період червень 2024 року та Акту про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензійної діяльності оператора системи розподілу Споживач - Кілійське міжрайонне управлінням водного господарства, спожив електричну енергію 1 871 097 кВт/год.

Позивач зауважив, що 556446 кВт/год з обсягу спожитої за період червень 2024 року електричної енергії, відповідачем використано в рамках іншого договору ( Договір від 24.06.2024 року) та сплачено за рахунком №100/60/6/1 від 09.07.2024р.

На обсяг спожитої електричної енергії в кількості 1314651 кВт/год. позивач виставив відповідачу рахунок №100/60/6/1 від 09.07.2024 р. на суму 7 335 028 грн 12 коп., який був направлений на його електронну адресу та поштовим зв`язком.

Кілійське міжрайонне управлінням водного господарства частково сплатило рахунок №100/60/6/1 від 09.07.2024 року в сумі 1 937 700,07 грн., у звязку із чим, за розрахунком позивача, за відповідачем утворилась заборгованість за активну електроенергію за червень 2024 в сумі 5 397 328 грн. 05 коп.

Позивач зазначив, що положеннями п. 5.2.1. Правил встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

За таких обставин. позивач просить суд стягнути з Кілійського міжрайонного управління водного господарства на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5 397 328 грн. 05 коп.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи,заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. (Правила) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з пунктом 3.1.5. Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладання. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах на сайті Регулятора.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії та товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.

Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Судом встановлено, що 26 січня 2024р. між ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія, що діяло на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018р. №429, (Постачальник) та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) укладено Договір №100/60 про закупівлю електричної енергії, відповідно до умов п.2.1 якого Постачальник зобовязується поставити Споживачу у 2024р. за ДК 021:2015-09310000-5- Електричну енергію ( як різновид товарної продукції) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п.1.1 Договору цей Договір є договором про постачання електричної енергії споживачу є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1.2 Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на підставі примірного договору, затвердженого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 (далі- ПРРЕЕ), постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022р. «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2023 рік».

Кількість товару за цим Договором 3 712 210 кВт/год.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику».

Згідно зі ст. ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Таким чином, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами п.13.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання, в частині постачання електричної енергії з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2024р., а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Додатками до Договору є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1) та комерційна пропозиція (додаток №2).

Згідно додаткової угоди №1 від 27.03.2024р. сторони виклали у новій редакції п.2.4 Договору та зазначили, що кількість товару за Договором 3 712 210 кВт/год, та Додаток №2 «Комерційна пропозиція» до Договору №100/60 від 26.01.2024р.

Додатковою угодою №2 від 26.04.2024р. сторони внесли зміни у реквізити сторін.

Додатковою угодою №3 від 11.06.2024р. сторони виклали у новій редакції додаток №2 «Комерційна пропозиція» у зв`язку із затвердженням постанови НКРЕПК від 20.05.2024р. №949 «Про граничні ціни на ринку « на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку».

Додатковою угодою №4 від 17. 07.2024р. сторони виклали у новій редакції п.2.4 Договору та зазначили, що кількість товару за Договором 2983332 кВт/год. та Додаток №2 «Комерційна пропозиція» до Договору №100/60 від 26.01.2024р.

За умовами п.5.1 Договору ціна цього Договору становить 19 303 492 грн (у тому числі ПДВ 3 217 248 грн 67 коп.).

Згідно п. 6.2. Договору Споживач зобов`язався, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Виходячи з умов пункту 5.4. Договору №100/60 розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції передбачено, що Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяцем надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу «Особистий кабінет» на офіційному сайті Постачальника elektropostach.mk.ua (далі -Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобовязаний підписати електронно-цифровим підписом (далі ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акти прийняття- передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разу не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень. Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно.

Датою отримання платіжного документу на оплату Сторони визнають: в разі отримання у відділі обслуговування споживачів Постачальника або через сервіс день отримання (генерування/формування/відкриття в Особовому кабінеті); в разі отримання електронною поштою, зазначеною Сторонами у Договорі або на офіційному веб-сайті Сторони, або іншими способами використання інформаційних технологій у системі електронного документообігу дата направлення його Постачальником; в разі направлення поштовим зв`язком або кур`єром третій календарний день від дати направлення Постачальником.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього Договору.

Відповідно до пункту 4 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника через банківську установу або іншим способом незабороненим чинним законодавством.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем (Відповідачем) після оплатою у строк визначений в рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем (Відповідачем), з можливістю відстрочення до 60 календарних днів оплати отриманого Споживачем рахунку.

Матеріали справи не містять доказів звернення Споживача за відстроченням оплати рахунків за спожиту електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту електричну енергію направлялися Постачальником Споживачу електронною поштою та додатково поштовий зв`язком, що відповідає пункту 3 Комерційної пропозиції.

Крім того, відповідно до пункту 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Суд зауважує, що в заяві-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу зазначено найменування оператора системи, з яким Споживач уклав договір про надання послуг з розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а також визначені точки комерційного обліку електричної енергії, об`єктів, на які здійснюється постачання електричної енергії.

Згідно даних комерційного обліку отриманих від ОСР, а саме звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензійної діяльності оператора системи розподілу (передачі) ДТЕК Одеські електромережі за період червень 2024 року та Акту про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензійної діяльності оператора системи розподілу Споживач - Кілійське міжрайонне управлінням водного господарства, спожив електричну енергію 1 871 097 кВт/год. на суму 7 335 028 грн 12 коп. ( з ПДВ), що також підтверджується Актом про прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2024р., який підписаний сторонами за Договором без зауважень.

При цьому, що 556 446 кВт/год з обсягу спожитої за період червень 2024 року електричної енергії відповідачем використано в рамках іншого договору ( Договір від 24.06.2024 року) та сплачено за рахунком №100/60/6/1 від 09.07.2024р.

На обсяг спожитої електричної енергії в кількості 1314651 кВт/год. позивач виставив відповідачу рахунок №100/60/6/1 від 09.07.2024 р. на суму 7 335 028 грн 12 коп., який був направлений на його електронну адресу та поштовим зв`язком.

З матеріалів справи вбачається, що Кілійське міжрайонне управлінням водного господарства частково сплатило рахунок №100/60/6/1 від 09.07.2024 року в сумі 1 937 700,07 грн., у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість за активну електроенергію за червень 2024 в сумі 5 397 328 грн. 05 коп., яку Кілійське міжрайонне управлінням водного господарства визнає у повному обсязі.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, підставою для оплати вартості отриманого товару є факт такого отримання.

Положеннями п. 5.2.1. ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з Кілійського міжрайонного управління водного господарства на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 5 397 328 грн. 05 коп.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищенаведеного, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача з урахуванням ст.130 ГПК України, у розмірі 50%.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до Кілійського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5 397 328 грн 05 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Кілійського міжрайонного управління водного господарства (68303, Одеська обл., м.Кілія, вул.Богдана Хмельницького, буд.78, код ЄДРПОУ 01034165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, м. Миколаїв, вул. Пограничника, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 5 397 328 грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 383 грн 97 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, м. Миколаїв, вул. Пограничника, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888) з державного бюджету судовий збір у розмірі 32 383 грн 97 коп., сплачений згідно платіжної інструкції в національній валюті від 06.08.2024р. №11960.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога