Ухвала суду № 122269102, 11.10.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/18894/24

Провадження № 2/638/6523/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м.Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою через підсистему «Електронний суд».

Згідно з ч. 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з вимогами ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1ст.8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннямистатті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Позивачем до клопотання про відстрочку від сплати судового збору не додано жодного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору та на підтвердження скрутного матеріального становища, оскільки відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2024 року суд не приймає до уваги з урахуванням того, що як зазначає сама позивач ОСОБА_1 вона вже два з половиною років проживає в Туреччині.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відстрочку від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за позовну заяву про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документальне підтвердження сплати судового збору у розмірі 1211.20 грн. на наступний рахунок: отримувач коштівГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Більше того, відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Положеннями ч.2 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про шлюб.

Однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній, і позивач не зазначає в позовній заяві, що оригінал свідоцтва про шлюб не може бути ним поданий разом із позовом, а також не вказано, що він буде наданий у судовому засіданні, будь-які клопотання з цього приводу відсутні. Більше того, позивачем не подано до суду навіть копію свідоцтва про шлюб.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, щопозивачу необхідно усунути недоліки позову шляхом подання до позову оригіналу свідоцтва про шлюб.

Крім того, згідно частини першої ст.177 ЦПК України позивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Крім того, приписами ч. 5ст. 43 ЦПК Українипередбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7ст. 43 ЦПК України,у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість всупереч вказаним вище вимогам закону, позивачем не додано до позовної заяви, доказів надсилання її копії відповідачу.

З огляду на вказане, позивачу необхідно подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Теслікова