Рішення № 122268064, 14.10.2024, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2024р. Справа №905/1036/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м.Київ

до відповідача Карпенка Ігоря Олександровича , м.Соледар

про стягнення заборгованості в загальному розмірі 31997,03 грн., з яких: 24997,03 грн. - заборгованість за кредитом, 7000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії

Суддя Левшина Г.В.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Карпенка Ігоря Олександровича , м.Соледар про стягнення заборгованості в загальному розмірі 31997,03 грн., з яких: 24997,03 грн. - заборгованість за кредитом, 7000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №б/н від 29.04.2021р., укладеного шляхом подання заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ».

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 05.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1036/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.

Одночасно, за наявних обставин, судом було вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, з оглядом на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Карпенко І.О. не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

Окрім того, як було встановлено судом згідно з інформацією, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Карпенко Ігор Олександрович, який отримував кредит на підставі договору №б/н від 29.04.2021р., припинив підприємницьку діяльність.

Керуючись приписами ч.ч.6, 8 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, судом було здійснено запит з Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь №724398 від 05.08.2024р. про те, що адресою реєстрації Карпенка Ігоря Олександровича , РНОКПП НОМЕР_1 , є АДРЕСА_1 .

Окрім того, з метою забезпечення гарантії права відповідача на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позову, суд ухвалою від 05.08.2024р. витребував у Міністерства соціальної політики України відомості стосовно відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи Карпенка Ігоря Олександровича .

15.08.2024р. Міністерство соціальної політики України, на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2024р., повідомило, що в базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні відомості відносно Карпенка Ігоря Олександровича .

Враховуючи наведене, єдиною відомою суду адресою реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р. (зі змінами і доповненнями), вся територія міста Соледар Соледарської міської територіальної громади з 25.01.2023р. включена до переліку територій, що тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території м.Соледар тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.

За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №905/1036/24.

Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем (телефонограма б/н від 08.08.2024).

Також, ухвалу суд від 05.08.2024р. скеровано на електронну адресу відповідача, яка зазначена ним у анкеті-заяві клієнта, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 Втім, електронний примірник ухвали не було доставлено на електронну адресу, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано відповідні довідки «про помилку доставки електронного листа».

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

3. Встановлені судом обставини справи:

29.04.2021р. між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк"» (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Ігорем Олександровичем (далі - клієнт, відповідач) укладено кредитний договір, шляхом підписання клієнтом заяви про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ», яка разом із зазначеними умовами складають кредитний договір (далі - договір).

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено розмір кредиту: 100000,00 грн.

Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.1.3 договору).

У період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4 договору).

Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5 договору).

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору (п.1.6 договору).

Відповідно до п.1.7 договору, сторони узгодили, що клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

У пункті 2 договору зазначено, що клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1 Загальні положення», а також розділом « 3.2.2 Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

Пунктом 3.2.8.1 договору визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» (послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ», а також системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Згідно п.3.2.8.3 договору надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах:

- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п.3.2.8.3.1.1);

- клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п.3.2.8.3.1.4).

Пунктом 3.2.8.3.2 договору встановлено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно п.3.2.8.6.2.).

Згідно п.3.2.8.3.3 договору у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами.

Відповідно до п.3.2.8.5.6 договору клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення.

Відповідно до п.3.2.8.9.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно п.п.3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.

Пунктом 3.2.8.9.2 договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Згідно п.3.2.8.9.3 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1).

Пунктом 3.2.8.9.6 договору передбачено, що зобов`язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п.3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 3.2.8.10 цього договору, далі - процентів згідно п.3.2.8.3.4 цього договору, далі - прострочених процентів згідно п.3.2.8.3.3 цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.8.9.3 цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п.3.2.8.9.7 договору розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.3.2.8.11 договору).

Додатком №1 до заяви приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 29.04.2021р. сторони узгодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом. Згідно цього графіку відповідач повинен був протягом 12 місяців вносити кожного місяця 8333,34 грн. - суму кредиту, 1600,00 грн. - суму процентів перших 6 місяців, 1400,00 грн. - сума процентів останніх 6 місяців.

Заяву від 29.04.2021р. підписано позивачем та відповідачем 29.04.2021р. електронно-цифровим підписом, що підтверджується копією витягу з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).

Згідно наданої позивачем банківської виписки по рахунку відповідача за період з 29.04.2021 року по 26.07.2024 року, АТ КБ «ПриватБакн» 29.04.2021р. було видано відповідачу кредит КУБ згідно договору б/н в розмірі 100000,00 грн.

Також згідно вказаної виписки відповідачем було погашено заборгованість за кредитним договором б/н від 29.04.2021р. на суму 75002,97 грн.

Залишок основного боргу відповідача за кредитним договором б/н від 29.04.2021р. складає 24997,03 грн.

Одночасно згідно банківської виписки по рахунку відповідача за період з 29.04.2021 року по 26.07.2024 року позивачем нараховано комісійну винагороду за кредитним договором б/н від 29.04.2021р. у розмірі 20800,00 грн., а відповідачем сплачено загалом 13800,00 грн.

Як наполягає позивач, залишок заборгованості за комісійною винагородою відповідача за кредитним договором б/н від 29.04.2021р. складає 7000,00 грн.

Не здійснення погашення простроченої заборгованості та неповернення кредиту у повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).

Відповідно до п.8, п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

За змістом ч.4.ст.18 вказаного Закону України кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Зі змісту витягу з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) вбачається, що 29.04.2021р. Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Ігорем Олександровичем підписано заяву б/н від 29.04.2021р. про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», із дотриманням вищевказаних положень закону, а тому договір є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду не подано.

Вказана заява про приєднання є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли з нього між позивачем та відповідачем, підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Так, зі змісту заяви про приєднання вбачається, що при її укладенні сторонами погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів, відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Факт видачі позивачем кредитних коштів шляхом перерахування 29.04.2021р. на особовий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у загальній сумі 100000,00 грн. підтверджується представленими суду банківськими виписками.

Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, надання банком кредиту відповідачу в розмірі 100000,00 грн. підтверджується випискою за позичковим рахунком відповідача за період з 29.04.2021 року по 26.07.2024 року.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписка по рахунку є належним доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження повного погашення суми наданого банком кредиту, у зв`язку з чим сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24997,03 грн. є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд зазначає наступне.

Так, згідно ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст.1051 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено судом, у п.1.4 кредитного договору сторони визначили, що в період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту, у т.ч. при достроковому погашенні кредиту.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

При цьому, графік погашення, який є невід`ємною частиною кредитного договору, встановлює такий порядок погашення процентів за кредитом: з 1-го місяця (наступного за датою видачі кредиту) по 6-ий місяць включно підлягає сплаті по 1600,00 грн. (що дорівнює 1,6% від початкового розміру кредиту), з 7-го по 12-ий місяць включно - по 1400,00 грн. (що дорівнює 1,4% від початкового розміру кредиту).

Будь-яких доказів зміни (доповнення) умов кредитного договору в порядку, передбаченому п.1.10 цього договору, матеріали справи не містять.

З наданих виписок по рахунку вбачається, що відповідач сплачував проценти за користування кредитом з квітня 2021 року по січень 2022 року вчасно та у повному обсязі, проте проценти за користування кредитом з лютого 2022 року та у подальшому взагалі не сплачувались.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку суми несплачених відсотків, а також даних виписок по рахунку, за користування кредитними коштами позивач заявляє до стягнення заборгованість з відсотків у сумі 7000,00 грн., яку обраховує за період з 28.02.2022р. по 29.06.2022р.

Розрахунок заборгованості свідчить, що відсотки у вигляді щомісячної комісії за період з 30.04.2022р. по 29.06.2022р. в розмірі 2800,00 нараховані після закінчення строку, на який видавався кредит, погоджений сторонами в умовах кредитного договору, зокрема редакції затвердженого графіку погашення основної суми боргу та процентів.

Натомість графік погашення основної суми боргу та процентів передбачає сплату відсотків у вигляді щомісячної комісії в загальному розмірі 18000,00 грн. протягом 12-ти місяців після видачі кредиту (по 1600,00 грн. протягом перших 6-ти місяців і по 1400,00 грн. протягом наступних 6-ти місяців, останній 12й місяць квітень 2022 року).

Нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії в розмірі 1,4% від початкового розміру кредиту після спливу строку, на який видано кредит кредитним договором, враховуючи затверджений графік погашення, не передбачено.

Як зазначалося вище, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст.1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 ЦК України.

За наведеним у ст.625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст.625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України й охоронна норма ч.2 ст.625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі №912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 уточнили висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного проведення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України, речення ч.1 стю1050 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч.1 ст.622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Саме тому, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Оскільки строк кредитування відповідача є таким, що закінчився фактично 29.04.2022р., враховуючи строк визначений у графіку платежів (адже кредит надавався на 12 місяців), як і його право законно користуватися позиченими коштами, тому у задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 2800,00 грн., нараховані та заявлені до стягнення за період з 30.04.2022р. по 29.06.2022р. слід відмовити, оскільки відсотки за вказаний період позивачем нараховані поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом в розмірі 1,4% річних, а не як міра відповідальності на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 4% річних, як це передбачено умовами кредитного договору.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з Карпенка І.О. є проценти за користування кредитом за період з 28.02.2022р. по 29.04.2022р. в сумі 4200,00 грн.

Як вже було встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 01.03.2023р. здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Одночасно ВП ВС наголосила, що в разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов`язок укласти обов`язковий до укладення договір не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/1083/18 роз`яснила, що з 15 грудня 2017 року господарський суд не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фіз особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі (згідно п.6 ч.1 ст.231 ГПК України у редакції Закону №2147).

Разом з цим, згідно з п.6 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

З огляду на викладене, суд стягує з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 29.04.2021р., яка виникла під час здійснення ним підприємницької діяльності, саме як з фізичної особи.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 29197,03 грн., з яких: 24997,03 грн. - заборгованість за кредитом, 4200,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ до Карпенка Ігоря Олександровича , м.Соледар про стягнення заборгованості в загальному розмірі 31997,03 грн., з яких: 24997,03 грн. - заборгованість за кредитом, 7000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, задовольнити частково.

Стягнути з Карпенка Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 24997,03 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 4200,00 грн., всього заборгованість в сумі 29197,03 грн., судовий збір в сумі 2210,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина