Постанова № 122261220, 09.09.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2817/24

Провадження № 3/191/1076/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130, ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10.06.2024 року о 11 год. 10 хв. в Синельниківському району, смт. Іларіонове, вул.. Медова, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність передбачена за ч.1ст.130 КУпАП.

10.06.2024 року о 11 год. 10 хв. в Синельниківському району, смт. Іларіонове, вул.. Медова, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , виконуючи маневр рух заднім ходом не переконався в його безпечності, здійснив наїзд на припаркований по заду т/з CHERI-А 113, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода. Травмованих не має. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.9, 1.5 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП визнав повністю. Вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що свідків взагалі не було, та йому не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.5 ПДРУкраїни, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ізстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимогзаконупри застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленимизакономспособами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Зі змісту протоколу серії ААД №753976 від 10.06.2024 року вбачається, що 10.06.2024 року о 11 год. 10 хв. в Синельниківському району, смт. Іларіонове, вул.. Медова, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особоютранспортним засобомв станіалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,або уразі відмовиособи,яка керуєтранспортним засобом,від проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особина станалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїї увагута швидкістьреакції,проведений зпорушенням вимогцієї статті,вважається недійсним.

Матеріалисправи немістять належнихдоказів щодовиявлення поліцейськимиознак алкогольногосп`яніння тапроведення поліцейськимогляду на стан сп`яніння в присутності 2-х свідків. Не містять даних доказів й наданий суду CD-диск з відеозаписом подій.

За такихобставин,інспектором ВРППпри складанніматеріалів справита протоколупро адміністративнеправопорушення невиконані вимоги ст. 266 КУпАП, внаслідок чого не була доведена вина водія ОСОБА_1 у його відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnited Kingdom), п. 161, Series A заява N 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПне доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи, судом мають бути витлумачені на користь останнього.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП,провадження всправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттювнаслідок відсутностіскладу правопорушення.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД №753976 від 10.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.п. 10.9, 1.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідност. 124 КУпАПадміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п..1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення серії Серії ААД №753976 від 10.06.2024 року, рапорт інспектора поліції, схему з місця ДТП від 10.06.2024 року, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При призначенніадміністративного стягненнясуд,з урахуваннямобставин справита особиправопорушника,який визнавсвою вину, ранішене притягавсядо адміністративноївідповідальності,не працює,вважає занеобхідне накластина ОСОБА_1 адміністративне стягненняу виглядіштрафу накористь державив розміріп`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 130, ст. ст.251,283, 247, 284,294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і застосувати вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави: отримувач ГУК у Дніпр-кій обл/Дн-ка об/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), протокол Серія ААД № 753966 від 10.06.2024 року.

Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 цього Кодексу, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягувач : Синельниківське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса : 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська,36).

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Прижигалінська