Ухвала суду № 122241426, 10.10.2024, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 626/2405/24

провадження № 1-кп/624/80/24

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221090000514 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леб`яже, Зачепилівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовослужбовця, перебуваючого на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», раніше засудженого: 1) 06.04.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст. 75, 104 КК України звільненого з іспитовим строком 1 рік, 2) 19.06.2017 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до 850 грн штрафу, 3) 24.05.2018 Червонозаводським районним судом за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 ,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

На розгляді Кегичівського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_3 будучи професійним військовослужбовцем має психологічну, фізичну підготовку, навички володіння вогнепальною зброєю, вибуховими речовинами та може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовлянь або іншим чином з метою давати показання на свою користь, так як усі свідки є військовослужбовцями, та разом проходять військову службу в одній і тій же військовій частині разом з обвинуваченим. Окрім цього, ОСОБА_3 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення здійснив тиск на свідків із застосуванням вогнепальної зброї з метою змінити слідову картину вчиненого кримінального правопорушення, а також не повідомлення правоохоронних органів та військового командування про вчинене кримінальне правопорушення. До того ж, показання свідків надані на досудовому слідстві не мають для суду наперед встановленої сили. Натомість суд досліджує всі докази безпосередньо в судовому засіданні. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від суду обумовлений тим, раніше судимий ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та непогашену судимість за вироком від 24.05.2018 Червонозаводським районним судом за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 року позбавлення волі. Місцезнаходження військової частини в якій обвинувачений проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинувачуваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складності явки або запізнення обвинувачуваного до суду. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження та створить можливості для ОСОБА_3 , незаконно впливати на свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_3 як військовослужбовець військової служби, під загрозою тяжкості покарання, усвідомлюючи невідворотність покарання, у разі визнання винуватим маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном або на території тимчасово непідконтрольній владі, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення обвинувачуваним ОСОБА_3 , враховано тяжкість покарання. Стан його здоров`я та вік не перешкоджає обранню запобіжного заходу - тримання під вартою. Неможливість застосування запобіжного заходу щодо обвинувачуваного ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем та несе службу в районі де тривають бойові дії та місцезнаходження військової частини в якій він несе військову службу в будь-який час може змінити своє місце дислокації. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що обвинувачуваного зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку з тим, що є військовослужбовцем, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Не можливість застосування запобіжного заходу відносно обвинувачуваного ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків, потерпілу, спеціалістів та експертів у вказаному кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Не можливість застосування запобіжного заходу до обвинувачуваного ОСОБА_3 , у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Окрім того прокурору чи суду не надходили заяви або клопотання від обвинувачуваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до суду з клопотанням про застосування до обвинувачуваного запобіжного заходу. Не можливість застосування запобіжного заходу відносно обвинувачуваного ОСОБА_3 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу, а також особиста порука не забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов`язків так як, злочини, відноситься до категорії тяжких та караються позбавленням волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі та суворість покарання за вчиненні ним злочини, наслідки та ризик втечі для обвинувачуваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В судовому засіданні обвинувачений проти клопотання прокурора заперечив, зазначив, що має міцні соціальні зв`язки та не має наміру переховуватися від суду чи чинити перешкоди у розгляді справи. Заявив, що не задоволений роботою свого захисника, оскільки вже п`ять місяців захисник обіцяє йому зібрати документи, які б підтвердили його соціальні зв`язки, що має матір, брата, який служить в ЗСУ, має постійне місце проживання. У зв`язку з цим просить суд замінити захисника на іншого.

Захисник у судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку з тим, що обвинувачений дійсно має міцні соціальні зв`язки. Щодо заявленого обвинуваченим клопотання про його заміну іншим захисником зазначив, що це є правом обвинуваченого, а тому не заперечує проти його заміни.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 25 жовтня 2024 року.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки на даний час підстав для зміни запобіжного заходу немає, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою був обґрунтований відповідними ризиками, які на цей час досі існують, не змінилися та з часом не втратили своєї вагомості. Доводи обвинуваченого та його захисника щодо наявності міцних соціальних зав`язків обвинуваченого належними доказами не підтверджені.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що за своїм характером представляє особливу суспільну небезпеку та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, крім того у справі не з`ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню, а також переховуватись від суду.

Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі, тому підстав для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, суд не вбачає, оскільки обставини, враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, не змінились.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, а щодо обвинуваченого слід продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Щодо заявленого обвинуваченим клопотання про заміну його захисника, суд виходить з таких положень Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 7 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» кожен кого обвинувачують має право на безкоштовну правову допомогу.

Згідно ч.2 ст. 48 КПК України, захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

У відповідностіз п.2ч.1ст.49КПК України,слідчий,прокурор,слідчий суддячи судзобов`язані забезпечитиучасть захисникау кримінальномупровадженні увипадках,зокрема,якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Згідно ч. 2 ст. 49 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

У відповідності з п.6 ст.19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

Згідно з п. 1, п. 3 ст. 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, повноваження якого підтверджується дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звернення про надання одного з видів правничих послуг, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.

Заслухавши думку учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження, з урахуванням необхідності належного захисту прав обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та призначення ОСОБА_3 з числа адвокатів Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Також, суд вважає, що у справі слід оголосити перерву, оскільки під час заміни одного адвоката іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Керуючись ст.ст. 48, 49, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 199, 314, 315, 371, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 08 грудня 2024 року, включно.

Визначити розмір застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду, із визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися з місця реєстрації без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання обвинуваченого про заміну захисника - задовольнити.

Замінити захисника ОСОБА_5 на іншого захисника.

Доручити Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 та забезпечити його прибуття в судове засідання до Кегичівського районного суду Харківської області на 11-00 годину 19 листопада 2024 року.

Копію ухвали направити до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги - для виконання.

Згідно ч. 3 ст. 49 КПК України, ухвала суду про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1