Рішення № 122241408, 09.10.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2205/24

Провадження №2/639/968/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьою особою зазначивши Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, і просить суд визнати його батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Харків, виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження дитини; внести до актового запису №173 про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 10.04.2024 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, наступні зміни: в графі «прізвище» замість « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_6 », ім`я залишити без змін, в графі «по батькові» замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_8 », внести відповідні відомості про батька дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.08.2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано позов до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.11.2023 року шлюб між ними було розірвано. Як зазначено у позові, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили шлюбні відносини у 2015 році, коли останній покинув територію України і більше не повертався. Позивач вказує, що він з відповідачем ОСОБА_2 проживає однією сім`єю та вони планували зареєструвати шлюб, однак це було неможливо з огляду на те, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача та відповідача ОСОБА_2 народилася спільна дитина - ОСОБА_9 . Враховуючи, що з моменту розірвання шлюбу відповідачів не пройшло 9 місяців, органом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у тому, щоб записати позивача батьком дитини, між тим батьком було записано відповідача ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.04.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства. Призначено підготовче засідання.

30.07.2024року ухвалоюЖовтневого районногосуду м.Харкова підготовчепровадження уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа:Другий відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ХарковіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провизнання батьківства закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 09.10.2024 року учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала про їх задоволення.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив не надав.

Представник третьої особи Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника відділу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.11.2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 20.11.2010року уЖовтневому відділідержавної реєстраціїактів цивільногостану Харківськогоміського управлінняюстиції,актовий запис№669.Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Заочне рішення набрало законної сили 08.12.2023 року (а.с. 9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , про що зроблено відповідний актовий запис №173 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.2024 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Позивачем ОСОБА_1 залучені до матеріалів фото-світлини на підтвердження спільного сімейного життя разом з відповідачем ОСОБА_2 , яка в тому числі зображена на фото в стані вагітності (а.с.11-14).

З наданогосуду повивачем ОСОБА_1 висновку молекулярно-генетичного дослідження для подання до суду за №44689 від 07.10.2024 року, проведеного Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», вбачається, що біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ймовірність його батьківства 99,999999% (а.с.64-81).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зіст. 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1ст.122 СК Українидитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно зі ст. 125 СК України якщо матита батькодитини неперебувають ушлюбі міжсобою,походження дитинивід матерівизначається напідставі документазакладу охорониздоров`япро народженнянею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини .

Статтею 129 СК України передбачено , що особа,яка вважаєсебе батькомдитини,народженої жінкою,яка вмомент зачаттяабо народженнядитини перебувалау шлюбіз іншимчоловіком,має правопред`явитидо їїчоловіка,якщо вінзаписаний батькомдитини,позов провизнання свогобатьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

В постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

ВС роз`яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно з ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на вищевикладене, враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, як і не надав жодних належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, зважаючи на дані висновку лабораторного молекулярно-генетичного дослідження, яким встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивача ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складає величину не менш ніж 99,999999%, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і визнання ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи викладене, суд також вважає за необхідне внести зміни до актового запису №173, складеного 10.04.2024 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Харків, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 , вказавши прізвище дитини « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_5 », по батькові дитини - « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », інші відомості залишити - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 121, 122, 125, 129 СК України, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №173, складеного 10.04.2024 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Харків, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 , вказавши прізвище дитини « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_5 », по батькові дитини - « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », інші відомості залишити - без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 10/14.

Повне рішення складено 11.10.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова