Рішення № 12223362, 12.10.2010, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-4676/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Бондаренко В.М.,

при секретарі Троян В.Б.,

за участю представника позивача та третіх осіб ОСОБА_1,

представника відповідача Залізко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», в якому просив суд визнати незаконною зміну відповідачем в односторонньому порядку умов, укладеного між ним та відповідачем кредитного договору №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року, а саме підвищення йому з 27.02.2009 року відсотків за користування кредитом з 15,12% річних до 26,88% річних; зобовязати відповідача перерахувати нараховані йому за кредитним договором №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року відсотки за користування кредитом за період з 27 лютого 2009 року по день розгляду справи судом із розрахунку 15,12% річних і зарахувати отриману відповідачем з 27.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок погашення заборгованості позивача за основною сумою кредиту.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем кредитного договору №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року, відповідач відкрив йому не поновлювану кредитну лінію у розмірі 75 00 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. На підставі договорів поруки від 12.04.2007 року поручителями перед відповідачем по його зобовязанням по вищевказаному договору виступили ОСОБА_2. і ОСОБА_3. З травня 2007 року по жовтень 2008 року він сплачував відповідачеві відсотки за користування кредитом в обумовленому договором розмірі. З листопада 2008 року за його згодою Банк підвищив відсоткову ставку за користування кредитом до 15,12% річних. Однак, коли у березні 2009 року він навідався до Павлоградської філії ПАТ КБ «Приватбанк» для здійснення чергового місячного платежу, у кредитному відділі йому надали розрахунок заборгованості за договором, повідомивши, що йому підвищено відсотки за кредитом до 26,88% річних і з березня він має сплачувати відсотки, виходячи з нового розміру. 18.03.2009 року він надіслав відповідачеві листа, в якому повідомив про свою незгоду з одностороннім підвищенням йому відсотків за користування кредитом. У відповідь на звернення він отримав від відповідача лист, в якому підвищення йому в односторонньому порядку відсотків за користування кредитом відповідач обґрунтував посиланням на договір, умовами якого передбачено таке право банку, та на постанову НБУ № 107 від 21.04.2008 року, якою облікова ставка НБУ була встановлена у розмірі 12% річних. Вважає, що одностороннє підвищення відповідачем відсоткової ставки за користування кредитом є незаконним, оскільки такі дії відповідача прямо суперечать нормам чинного законодавства України.

В судове засідання зявився представник позивача та третіх осіб ОСОБА_1., який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення на позов, зазначивши, що зміна відсоткової ставки за кредитом відбулася не внаслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні. Ініціювання підвищення відсоткових ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ від 10.05.2005 р. №168, згідно яких відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється письмово протягом семи днів з дати її зміни, що саме і було зроблено з боку відповідача. Відповідно до ст.58 Конституції України та ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки зміна відсоткової ставки за кредитом відбулася до набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», то цей закон не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання його чинності.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством. У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Законом України від 12.12.2008 р. №661-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності 09 січня 2009 року, внесено зміни в ст.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», згідно до яких банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

У судовому засіданні встановлено, що 12.04.2007 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» було укладено Кредитний договір №PVH0GA00000080, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу неповновлювану кредитну лінію у розмірі 75000 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 6-9). На підставі договорів поруки від 12.04.2007 року поручителями перед відповідачем по зобовязанням позивача по вищевказаному договору виступили ОСОБА_2. і ОСОБА_3. (а.с. 9-10). З травня 2007 року по жовтень 2008 року позивач сплачував відповідачеві відсотки за користування кредитом в обумовленому договором розмірі. З листопада 2008 року за згодою позивача Банк підвищив відсоткову ставку за користування кредитом до 15,12% річних. Однак, у березні 2009 року позивач, при здійсненні чергового місячного платежу, у кредитному відділі довідався про підвищення йому відсоткової ставки за кредитом до 26,88% річних. 18.03.2009 року позивач надіслав відповідачеві листа, в якому повідомив про свою незгоду з одностороннім підвищенням йому відсотків за користування кредитом (а.с. 11). У відповідь на звернення позивач отримав від відповідача лист, в якому підвищення позивачу в односторонньому порядку відсотків за користування кредитом відповідач обґрунтував посиланням на договір, умовами якого передбачено таке право банку, та на постанову НБУ № 107 від 21.04.2008 року, якою облікова ставка НБУ була встановлена у розмірі 12% річних (а.с. 12).

Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору, відповідач має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні конюктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому відповідач надсилає позивачу письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої відсоткової ставки. Збільшення відсоткової ставки відповідачем у вищевказаному порядку можливе в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміни до кредитних договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. За таких обставин у відповідача не було правових підстав для застосування пункту 2.3.1 кредитного договору, і розмір відсотків за користування кредитом по договору, укладеному між сторонами, відповідачем підвищено необґрунтовано.

З досліджених в судовому засіданні доказів по справі наданих сторонами вбачається, що відповідач про зміну відсоткової ставки за кредитом не повідомляв позивача письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, як того вимагають ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 2.3.1 умов кредитного договору.

Також, суд вважає, що зміна відповідачем відсоткової ставки за Договором з 27.02.2009 року здійснена під час дії положень ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати умови кредитних договорів.

Твердження представника відповідача, що Закон України від 12.12.2008 р. №661-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом не заслуговують уваги, так як цей закон набрав чинності до 27.02.2009 р. до часу, з якого відповідач підвищив відсоткову ставку за кредитом в односторонньому порядку.

Таким чином, суд повно і всебічно зясував усі обставини справи та дав оцінку усім наявним доказам у справі, які дають підстави для задоволення позовних вимог, а саме, щодо визнання незаконною зміни відповідачем в односторонньому порядку умов, укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року, а саме підвищення позивачу з 27.02.2009 року відсотків за користування кредитом з 15,12% річних до 26,88% річних; зобовязання відповідача перерахувати нараховані позивачу за кредитним договором №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року відсотки за користування кредитом за період з 27 лютого 2009 року по день розгляду справи судом із розрахунку 15,12% річних і зарахувати отриману відповідачем з 27.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок погашення заборгованості позивача за основною сумою кредиту.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачені та документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп. На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 57-61, 88, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 611, 654, 1056-1 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів задовольнити.

Визнати незаконною зміну Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» в односторонньому порядку умов, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_2 кредитного договору №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року, а саме підвищення ОСОБА_2 з 27.02.2009 року відсотків за користування кредитом з 15,12% річних до 26,88% річних.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перерахувати нараховані ОСОБА_2 за кредитним договором №PVH0GA00000080 від 12.04.2007 року відсотки за користування кредитом за період з 27 лютого 2009 року по 12 жовтня 2010 року із розрахунку 15,12% річних і зарахувати отриману Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з 27.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за основною сумою кредиту.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) судовий збір у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко