Рішення № 12223335, 30.07.2010, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-4517/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.

при секретарі: Троян В.Б.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Залізко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якій просив суд визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами по кредитному договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року; зобовязати відповідача встановити відсоток за користування кредитними коштами згідно п. 7.1 кредитного договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом з 01.02.2009 року; стягнути з відповідача всі понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 26.09.2007 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № DNQ0G50000000338, згідно якого банк зобовязався надати йому кредитні кошти в сумі 15000 грн. на споживчі цілі. Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що відсоткова ставка зі сплати за користування кредитом складає 15% річних. Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що позичальник зобовязується щомісячно до 26 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 199,83 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № 29099058602386, відкритий у кредитора. 18.01.2009 року він отримав лист від відповідача, направлений простою кореспонденцією, відповідно до якого відповідач вимагав з 01.02.2009 року змінення умов кредитного договору та підвищення відсоткової ставки до 30%. При цьому йому було запропоновано в строк до 01.02.2009 року частково сплатити заборгованість за тілом кредиту і відсоткова ставка буде меншою. Якщо він не буде згоден з частковою сплатою заборгованості за тілом кредиту, автоматично відсоткова ставка буде підвищена з 01.02.2009 року без будь-яких додаткових дій з його боку. На даний час відповідач підвищив щомісячний платіж за кредитним договором, але при цьому ніяких письмових повідомлень про дату та розмір підвищення на його адресу не надходило, графіків платежів він не отримував, ніяких додаткових угод до кредитного договору він не підписував. Про підвищення щомісячного платежу йому стало відомо в касі банку, при здійсненні чергового платежу. Він не отримував від відповідача письмових повідомлень протягом семи днів з дати підняття відсотків. Крім того, зміни відсоткових ставок не відбулися в письмовій формі. Він не давала згоди на підвищення відсотків за кредитною угодою. Таким чином, відповідач грубо порушив його права та умови договору.

В судове засідання позивач не зявився, зявилася його представник, яка підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав суду заперечення на позові, посилаючись на те, що дійсно між позивачем та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 26.09.2007 року було укладено кредитний договір, згідно якого позивач отримав кредит в сумі 1500,00 грн. Згідно п. 2.3.1 вказаного договору Банк має право порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом, при зміні конюктури ринку грошового ресурсу в Україні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, в тому числі: фотокопію кредитного договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року, відповідно до змісту якого позивач уклав договір з відповідачем та погодився на його умови, фотокопію повідомлення відповідача, копію заяви позивача до банку, встановив наступне:

26.09.2007 року між позивачем та закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № DNQ0G50000000338, згідно якого банк зобовязався надати йому кредитні кошти в сумі 15000 грн. на споживчі цілі. Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що відсоткова ставка зі сплати за користування кредитом складає 15% річних. Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що позичальник зобовязується щомісячно до 26 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 199,83 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № 29099058602386, відкритий у кредитора (а.с. 5-7). Позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував кредитні платежі. 18.01.2009 року позивач отримав лист від відповідача, направлений простою кореспонденцією, відповідно до якого відповідач вимагав з 01.02.2009 року змінення умов кредитного договору та підвищення відсоткової ставки до 30%. При цьому позивачу було запропоновано в строк до 01.02.2009 року частково сплатити заборгованість за тілом кредиту і відсоткова ставка буде меншою. Якщо позивач не буде згоден з частковою сплатою заборгованості за тілом кредиту, автоматично відсоткова ставка буде підвищена з 01.02.2009 року без будь-яких додаткових дій з його боку (а.с. 8). 26.01.2009 року Голові правління відповідача позивачем був направлений лист про відмову від підвищення відсотків. Згідно листа відповідача підвищення відсоткової ставки може відбутися або не відбутися після певних дій з його баку, з терміном їх виконання до 01.02.2009 року (а.с. 9).

Згідно ст. 651 ЦК України, зміни до кредитних договором допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконувати належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість наданої послуги, відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміни до кредитних договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. За таких обставин у відповідача не було правових підстав для застосування пункту 2.3.1 кредитного договору, і розмір відсотків за користування кредитом по договору, укладеному між сторонами, відповідачем підвищено необґрунтовано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають повному задоволенню, а саме суд вважає за можливе визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» по підвищенню відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року та зобовязати відповідача встановити відсоток за користування кредитними коштами згідно п. 7.1 кредитного договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом з 01.02.2009 року.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме на користь позивача необхідно стягнути з відповідача всі понесені судові витрати, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 58, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 611, 654, 1056-1 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» по підвищенню відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» встановити відсоток за користування кредитними коштами згідно п. 7.1 кредитного договору № DNQ0G50000000338 від 26.09.2007 року в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом з 01.02.2009 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в дохід держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) судовий збір у сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко