Ухвала суду № 122223864, 09.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 жовтня 2024 року справа № 580/9927/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/8707/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (вул. Академіка Корольова 11 офіс 212, м.Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 37239812) до Житомирської митниці (вул. Перемоги 25, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 44005510) про визнання протиправними та скасування індивідуальних, постановив ухвалу.

08.10.2024 вх.№47305/24 ТОВ «Авто Партнер» у позовній заяві просить: визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.04.2024 №UA101020/2024/000017/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA 101020/2024/006662.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Не виконання вимог статті 160, 161 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». З 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Під час оформлення позовної заяви представник позивача - керівник ТОВ «Авто Партнер» у додатку 13 до адміністративного позову вказує про докази сплати судового збору, проте не зазначає кількість аркушів; просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, проте не зазначає суму.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк), проте у переліку додатків кількість аркушів кожного іх них не зазначена і відповідний опис не наданий. Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Позивач помилково визначає ціну позову, позаяк оскаржує індивідуальний акт - рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.04.2024 №UA101020/2024/000017/2 як вимогу майнового характеру (у гр.30 коригування - загальна вартість у EUR 20084.11)

Згідно з висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 02.07.2014 (справа № 6-79цс14), аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов`язання) валютою платежу (засобом погашення грошового зобов`язання) і його виконання є національна валюта України - гривня. У національній валюті України належать обчисленню і стягненню й інші складові грошового зобов`язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.

Офіційний (https://bank.gov.ua/ua/markets/) курс на 19 квітня 2024 року встановлений на рівні: 42,2789 гривень за 1 євро (+0,2227 грн).

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 20084.11х42,2789=849134.08 грн х 1.5 %=12 737,01 грн, тому належить доплатити 6681.01 грн (з урахуванням квитанцій щодо сплати 3028х2). Позивач не обгрунтував, що картка відмови є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч.1 ст.5 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Авто Партнер» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання до суду доказу доплати судового збору за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у сумі 6681.01 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА