Рішення № 122222605, 10.10.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 р. № 400/8723/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,82874;

зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 06.08.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,82874.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 1996 році йому було призначено пенсію за віком, враховуючи коефіцієнт заробітку 0,82874, який був обчислений із заробітної плати за період з 01.11.1986 по 31.10.1991. У 2024 році відповідач провів перерахунок його пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з 01.05.2002 по 30.09.2023. Внаслідок вказаного перерахунку коефіцієнт його заробітку склав 0,51006. На переконання позивача, зменшення коефіцієнту заробітку, який враховується при нарахуванні його пенсії за віком, суперечить положенням частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

У відзиві на позовну заяву від 25.09.2024 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що з 10.01.2024 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, внаслідок чого розмір його пенсії збільшився з 2760,00 грн до 2980,00 гривні. Водночас індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,51163, і на думку відповідача, він обчислений відповідно до вимог статті 40 Закону № 1058-IV.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) (без виклику сторін у судове засідання) та витребувано у відповідача копію рішення про перерахунок пенсії позивача, який був чинним станом на 06.08.2024, із відповідним розрахунком заробітку для обчислення.

У встановлений судом строк відповідач подав витребувані в нього докази.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

04.04.1996 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з рішенням відповідача від 28.06.2023 № 948050104650 про перерахунок пенсії розмір пенсії по інвалідності позивача обчислювався, виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 0,82874, який обрахований із заробітку за період з 01.11.1986 по 31.10.1991.

З 10.01.2024 позивача переведено на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV.

Відповідно до рішення відповідача від 06.08.2024 № 948050104650 про перерахунок пенсії розмір пенсії за віком позивача обчислювався, виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 0,51163, який обрахований із заробітку за період з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з 01.05.2002 по 31.12.2023.

06.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,82874.

У листі від 21.08.2024 № 12641-11566/В-02/8-1400/24 відповідач відмовив у задоволенні вищенаведеного звернення позивача, зазначивши, що розмір його пенсійної виплати розраховано відповідно до чинного пенсійного законодавства за найвигіднішим варіантом.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відтак у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону № 1058-ІV право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 646/6250/17.

Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П розмір пенсії, у гривнях;

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де:

Кс коефіцієнт страхового стажу;

См сума місяців страхового стажу;

Вс визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Отже, розмір пенсії за віком є прямопропорційним розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з абзацами восьмим-дванадцятим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

З наведеної формули слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямопропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Таким чином, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Абзацами першим і другим частини четвертої статті 42 Закону № 1058-VI передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Суд встановив, що 04.04.1996 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з рішенням відповідача від 28.06.2023 № 948050104650 про перерахунок пенсії розмір пенсії по інвалідності позивача обчислювався, виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 0,82874, який обрахований із заробітку за період з 01.11.1986 по 31.10.1991.

Після призначення пенсії по інвалідності 04.04.1996, позивач продовжував працювати і згідно з положеннями статті 45 Закону № 1058-VI мав право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зокрема, у зв`язку із збільшенням страхового стажу.

Відповідач при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності (з 01.05.2002 по 31.12.2023), який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати з 0,82874 до 0,51163.

Однак, статями 42 і 45 Закону № 1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалась заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати.

При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону № 1058-ІV.

Подібний підхід до тлумачення зазначених норм викладено в постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-104а12 і постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 160/1052/19.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач протиправно зменшим індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 16.09.2024 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 968,96 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,82874.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )з 06.08.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1986 по 31.10.1991 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,82874.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 968 (Дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Повний текс рішення складено 10 жовтня 2024 року