Рішення № 122222300, 10.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року місто Київ № 640/18737/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва дану справу скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що про існування оскаржуваних рішень, а також проведення перевірки за висновками якої такі рішення прийняті позивач дізналась лише у серпні 2022 року отримавши акт опису майна від 30.06.2022 №471/26-15-13-06-13. Тому, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, адже не повідомлено позивача про її проведення. Надані відповідачем докази надсилання їй повідомлення ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №15576/P/26-15-42-27 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, акту від 13.01.2020 №29/26-15-42-04/2095704009 та оскаржуваних рішень позивач вважає неналежними, адже такі докази не дозволяють встановити дати подання листів, зазначень про їх вручення або не вручення, ідентифікатори відповідних поштових відправлень не відстежуються засобами вебсайту ПАТ "Укрпошта".

Також позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі висновку перевірки про отримання позивачем у 2017 році незадекларованого доходу у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 107144,00 грн з продажу корпоративних прав у ТОВ "ЮіС". Позивач наголошує на тому, що володіла часткою у ТОВ "ЮіС" вартістю 107144,00 грн, яку продала за 107144,00 грн, тобто не отримала вказаного інвестиційного прибутку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Вказав, що повідомлення ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №15576/P/26-15-42-27 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, акт перевірки від 13.01.2020 №29/26-15-42-04/2095704009 та оскаржувані рішення направлено позивачу на її податкову адресу рекомендованими поштовими повідомленнями, вказані документи вважаються належним чином врученими позивачу.

Доводи позивача про неотримання інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав у ТОВ "ЮіС" на суму 2017 році відповідач вважає необґрунтованими, адже позивачем не надано доказів понесення інвестиційних витрат на придбання вказаного інвестиційного активу.

Дослідивши докази, суд установив.

На підставі Наказу ГУ ДПС у м. Києві про проведення позапланової перевірки від 21.12.2019 №5184 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки складено акт від 13.01.2020 №29/26-15-42-04/ НОМЕР_1 , у якому відображено отримання позивачем у 2017 році незадекларованого доходу у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 107144,00 грн з продажу корпоративних прав у ТОВ "ЮіС", у зв`язку із чим в акті зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог:

- п.179 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), з урахуванням вимог пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві;

- пп. "а" п.176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- пп. 168.2.1 п.168.2, пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України, з урахуванням вимог пп. 164.2.9 п.164.2 ст.164, пп. 170.2.6. п.170.2 ст.170 ПК України, не задекларовано дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 107144,00 грн та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 19285,92 грн з отриманого доходу;

- пп.1.2., пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 1607,16 грн.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2020:

- №0018104204, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 19285,92 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4821,48 грн;

- №0018114204, яким за порушення п.179 ст.179, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст.120 ПК України, до позивача застосовано штраф у сумі 170,00 грн;

- №0018124204, яким за порушення пп. "а" п.176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст.121 ПК України, до позивача застосовано штраф у сумі 510,00 грн;

- №0018134204, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з військового збору у розмірі 1607,16 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 401,79 грн.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204, а тому звернулася до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Встановлено, що вказану перевірку позивача призначено на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві про проведення позапланової перевірки від 21.12.2019 №5184, отримання якого позивач заперечує.

На підтвердження вручення позивачу наказу ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №5184 відповідач не надав жодних доказів.

При цьому, до позовної заяви позивачем долучено, надану у відповідь на адвокатський запит копію повідомлення ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №15576/P/26-15-42-27 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у якості додатку до якого вказано копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0101129461544.

Водночас, у повідомленні ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №15576/P/26-15-42-27 не зазначено реквізитів наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0101129461544 не містить відомостей щодо вмісту такого поштового відправлення, дати його подання до установи поштового зв`язку, вручення або не вручення адресату.

Таким чином, суд констатує, що матеріалами справи не підтверджено, а відповідачем не доведено факту належного вручення позивачу наказу ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2019 №5184.

Відповідно до пункту 86.4 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

На підтвердження вручення позивачу примірника акту від 13.01.2020 №29/26-15-42-04/2095704009 відповідач надав копії: квитанції про направлення на податкову адресу позивача 14.01.2020 рекомендованого поштового відправлення №0101129719754; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101129719754 з відміткою "Акт"; конверту, в якому поштове відправлення №0101129719754 20.02.2020 повернулось на адресу відповідача неврученим за закінченням терміну зберігання.

За відсутності відомостей щодо можливості направлення позивачу іншої кореспонденції у відповідний період суд враховує вказані матеріали як докази належного вручення позивачу 20.02.2020 акту від 13.01.2020 №29/26-15-42-04/2095704009.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно із пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

На підтвердження вручення позивачу податкових повідомлень-рішень від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204 відповідач надав копії: квитанції про направлення на податкову адресу позивача 03.03.2020 рекомендованого поштового відправлення №0101130188029; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101130188029 з відміткою "ППР"; конверту у якому поштове відправлення №0101130188029 повернулось на адресу відповідача неврученим за закінченням терміну зберігання.

За відсутності відомостей щодо можливості направлення позивачу іншої кореспонденції у відповідний період суд враховує вказані документи як докази належного вручення позивачу податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного суд констатує, що відповідач приступив до перевірки позивача без дотримання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України, а тому така перевірки не може вважатись законною та мати будь-які правові наслідки, окрім тих, що пов`язані із її незаконністю.

Наведене свідчить про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204.

Додаткового суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам сторін щодо виявлених у ході перевірки порушень з огляду на наявність яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204.

Узагальнено висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.179 ст.179, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. "а" п.176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44, пп. 168.2.1 п.168.2, пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168, пп. 164.2.9 п.164.2 ст.164, пп. 170.2.6. п.170.2 ст.170, пп.1.2., пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, ґрунтуються на тому, що позивачем отримано у 2017 році незадекларований дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 107144,00 грн з продажу корпоративних прав у ТОВ "ЮіС" за також відсутності витрат на придбання відповідного інвестиційного активу.

Вказані висновки відповідача суд вважає необґрунтованими. Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року

Загальний фінансовий результат операцій інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

За приписами пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані, зокрема, отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 була учасником ТОВ "ЮіС" (ЄДРПОУ 23534460).

15.06.2007 була зареєстрована нова редакція статуту ТОВ "ЮіС" згідно якої розмір вкладу ОСОБА_1 становив 107144 грн.

08.07.2007 ОСОБА_1 отримала Свідоцтво Учасника ТОВ "ЮІС", де зазначено, що вона в повному обсязі внесла кошти до статутного капіталу товариства в сумі 107144 грн.

10.08.2017 ОСОБА_1 продала частку в ТОВ "ЮіС" за договором купівлі продажу частки за її номінальну вартість за 107144 грн.

При цьому, статутний капітал ТОВ "ЮіС" до моменту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "ЮіС" не змінювався, що підтверджується пунктом 8.2. статті 8 Статуту ТОВ "ЮіС".

Таким чином, позивач придбала корпоративні права у ТОВ "ЮіС" за 107144 грн та продала їх за таку ж суму, тобто не отримала інвестиційного прибутку за вказаним договором від 10.08.2017.

Тому, позивач за відсутності інвестиційного прибутку в сумі 107144 грн не повинна була декларувати такий прибуток та нараховувати на нього податкові зобов`язання з податку на прибуток та військового збору.

Посилання відповідача на відсутність доказів понесення інвестиційних витрат на придбання вказаного інвестиційного активу, суд відхиляє, адже відповідні витрати понесені позивачем станом на 2007 рік.

З урахуванням положень пункту 44.3 статті 44 ПК України строк зберігання відповідних документів минув.

Водночас, наявними матеріалами справи підтверджено, що витрати позивача на придбання вказаного інвестиційного активу склали 107144 грн.

При цьому, відповідачем не доведено, що витрати позивача на придбання частки в ТОВ "ЮіС" склали іншу суму або така частка отримана позивачем безоплатно на що вказують доводи відповідача про отримання позивачем прибутку у сумі 107144 грн.

Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено законності перевірки, обґрунтованості її висновків та правомірності оскаржуваних рішень, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 визначений у розмірі 2481 грн.

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами майнового характеру на загальну суму 26796,35 грн, а тому за подання позовної заяви повинна була сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн.

При цьому, відповідно до долучених до позовної заяви квитанцій від 26.10.2022 за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3969,6 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 992,4 грн. Кошти сплачені позивачем в іншій частині є помилково сплаченим судовим збором, який підлягає поверненню за відповідною заявою позивача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.03.2020 №0018104204, №0018114204, №0018124204, №0018134204.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,4 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.