Рішення № 122220788, 09.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуСправа №160/18592/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка виразилась у ненаданні направлення до медико-соціальну експертну комісію для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати направлення до медико-соціальну експертну комісію для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між нею та ОСОБА_2 21 квітня 2018р. було укладено шлюб. 07.02.2024р. ОСОБА_2 помер. За життя ОСОБА_2 працював на ПАТ «СУХА БАЛКА» у важких та шкідливих умовах праці, внаслідок чого йому встановлено професійне захворювання. У зв`язку із зазначеним, чоловік Позивача перебував на обліку та отримував страхові виплати у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ВВД ФСС НВУ у м.Кривий Ріг). Відповідно до «Інструкції про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.11.2005 N 606 (Далі- Інструкція 606), Законами України "Про охорону праці", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачено відшкодування шкоди утриманцям працівника (годувальника) у разі його смерті, якщо визначено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням. Для можливості реалізації свого права на відповідні виплати та встановлення причинного зв`язку смерті чоловіка з отриманим ним за життя професійним захворюванням, Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з проханням надати їй направлення на МСЄК. Листом про надання відповіді відповідач повідомив, що за отриманням направлення на медико соціальну експертну комісію з метою визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка з професійним захвоюванням вона може звернутися на підприємство, на якому чоловіком отримане професійне захворювання. Позивач не погоджується з відмовою Відповідача, у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало, просило відмовити у їх задоволенні, оскільки Пунктом 2.4 Інструкції про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.11.2005 № 606 визначено, що розгляд питання про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводять на підставі зокрема направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння), або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, або лікарськоконсультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу, суду чи прокуратури. За отриманням направлення на медико соціальну експертну комісію з метою визначення причинного зв`язку смерті чоловіка з професійним захворюванням позивач може звернутися на підприємство, на якому її чоловіком отримане професійне захворювання, яке на теперішній час не ліквідоване і є діючим.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Свідоцтва Серії НОМЕР_1 виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 21 квітня 2018 року було укладено шлюб між ж ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Згідно Свідоцтва Серії НОМЕР_2 виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 .

26.02.2024 року позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з проханням надати їй направлення на МСЄК для встановлення причинного зв`язку смерті чоловіка з отриманим ним за життя професійним захворюванням.

Листом "Про надання відповіді" № 15107-9801/Ю-01/8-0400/24 від 12.03.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що «відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон) в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 3 01.01.2023 Пенсійний фонд України регулює відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини першої статті 4 Закону уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків та професійних захворювань є Пенсійний фонд України, який забезпечує фінансування та здійснення страхових виплат застрахованим особам, потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та особам, які мають на це право. Питання, порушені у Вашій заяві про отримання направлення на медико соціальну експертну комісію з метою визначення причинного зв`язку смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від отриманого за життя професійного захіорювання, не входять до компетенцій відділу призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області». Відповідач звернув увагу Позивача, що за отриманням направлення на медико соціальну експертну комісію з метою визначення причинного зв`язку смерті її чоловіка з професійним захвоюванням вона може звернутися на підприємство, на якому чоловіком отримане професійне захворювання.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання направлення на медико-соціальну експертну комісію для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальними законами, які регулють спірні правовідносини є Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону від 23 вересня 1999 року № 1105 XIV „Про загальнообов`язкове соціальне страхування, Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ « Про охорону праці» (в редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-ІV), Кодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно - правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону № 1105-XIV.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 2620-ІХ від 21.09.2022, яким припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року

Відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01 січня 2023 року уповноваженим органом в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України.

Відповідно до статті 36 Закону України від 28 грудня 2014 року № 2620-ІХ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2620-ІХ) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від

ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до ст. 35 Закону № 2620-ІХ у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей

вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Частиною 7 статті 36 Закону України № 2620-ІХ визначено, що у разі якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров`я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого.

Причинний зв`язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я підтверджується висновком відповідного закладу охорони здоров`я. Порядок розгляду питань про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом визначено Інструкцією про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.11.2005 № 606 (далі Інструкція).

Відповідно до загальних положень Інструкції Законами України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) (зі змінами), "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) передбачено відшкодування шкоди утриманцям працівника (годувальника) у разі його смерті, якщо визначено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції встановлено, що для розгляду причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України "Про охорону праці".

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що розгляд питання про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводять на підставі направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння), або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, або лікарськоконсультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу, суду чи прокуратури.

Згідно пункту 2.6 Інструкції документація на померлого для розгляду причинного зв`язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом надається до МСЕК ЛПЗ, в якому при житті був під наглядом хворий.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 2620-ІХ від 21.09.2022 року, який набрав чинності з 1 січня 2023 року, внесено зміни до статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" якими визначено, що Уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону 2620-IX визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Відповідно до пунктів 2 та 7 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Отже, з 01.01.2023 року повноваження Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Таким чином, розгляд питання про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводять на підставі направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння) або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тобто Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відтак, ОСОБА_1 обгрунтовано звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з проханням надати їй направлення до МСЄК для можливості реалізації свого права на відповідні виплати та встановлення причинного зв`язку смерті чоловіка з отриманим ним за життя професійним захворюванням.

В свою чергу, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, викладена в листі № 15107-9801/Ю-01/8-0400/24 від 12.03.2024 року, в частині відсутності повноважень на вчинення вказаних дій не містить належного обгрунтування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межахзаконуповноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Так, відповідно до частини 1статті 5Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписамистатті 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положеньКодексу адміністративного судочинства Українивбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 26.02.2024р. про надання направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї бездіяльності, яка виразилась у ненаданні направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.

Натомість, позивачем підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 605,60грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області згідно листа № 15107-9801/Ю-01/8-0400/24 від 12.03.2024 року щодо ненадання ОСОБА_1 направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2024р. про надання направлення до медико-соціальної експертної комісії для розгляду документів щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова